Вийшло перше число «Буковинського журналу», що відзначає своє тридцятиріччя.
Номер починає ювілейна колонка редактора «Й один у полі воїн», де мовиться про те, що треба робити, аби часопис дожив бодай до такої дати. Не секрет – на полі бою української журналістики зосталося дуже мало видань. Як стверджують дослідники, називаючи й ті, що «виходили в часи Незалежності – «Сучасність», «Дзвін», «Березіль», «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Авжеж» та ін. Я не обмовився, саме виходили, бо вже не існує деяких з них, додати би до них ще й, так звані регіональні – «Кур’єр Кривбасу», «Перевал», «Літературний Тернопіль» та ще чимало інших часописів та альманахів, котрі відрізняються одні від одних періодичністю. Хто їх позакривав? Наша рідна незалежна влада, видаючи циркуляри, постанови, які геть не подібні на акти закриття, характерні для совєцьких часів. Ще багато чого іншого побачив редактор і навіть відповів, що треба зробити для довговічності видання. «Почавши займатися передплатою ще у вересні торік, – стверджую, – домігся того, що принаймні досягнув минулорічної кількості чи навіть – трохи більше. Про що думав, та про воїна в уявленні великого Євгена Сверстюка, який напередодні трьохсотріччя нашого генія Григорія Сковороди, нагадує, як ніхто інший, не зважати на умови, бо ніхто, крім тебе, їх не подолає. Від себе, бо за тобою – Україна і відступати нікуди, а з нею – її історія, поступ вперед, прийдешнє, в яке треба вірити понад усе»!
Число і справді – ювілейне. Новоутворена єпархія УГКЦ в Чернівцях відзначатиме 200-річчя освячення свого храму, про що мовиться в інтерв’ю єпископа Чернівецького УГКЦ владики Йосафата Мощича з головним редактором. Про відродження церкви, що відбувалося понад 30 літ тому «Перший рік молилися під церквою» (автор дослідження Наталія Фещук). Не забуто й літературних ювілеїв геніальної Лесі Українки (науковця з Одеси Любові Ісаєнко) та видатного письменника Леся Мартовича (Наталія Мочернюк). Кілька публікацій приурочено сімдесятиліттю першого українського космонавта, уродженця Клішківців на Буковині Леоніда Каденюка (стаття Едуарда Кузнєцова). У новій рубриці – «Світочі великої ідеї» грунтовно оповідають два дослідники духовності, професор Тарас Салига «Україньке “я” Леоніда Рудницького» та академік АПН Георгій Філіпчук «Просвітник, спраглий до волі» – про визначного громадського діяча, мовознавця, просвітянина Олександра Пономаріва.
Широко представлений літературний розділ – поезія Христини Куйбіди-Кришкевич, котра передчасно одійшла від нас, залишивши гідні сліди в літературі та живописі, Катерини Міщенко, Тетяна Грицан-Чонки, Тараса Девдюка, Степана Кириляка та Станіслава Новицького, проза – Олега Чорногуза та Володимира Луценка, переклади з німецької Анатолія Осадчого оповідань часів першої світової війни про події в Україні Ганса Коха. У «Погляді письменника» Василь Герасим’юк та Ігор Павлюк діляться своїми міркуваннями про гуцульського романіста Петра Шекерика-Дониківа та буковинського поета Сергія Паращука, а також нотатки Олени Логінової про дослідника народної творчості, учня Михайла Івасюка Василя Костика та початок його «Фольклористики Буковини в іменах» – про Олексу Романця. Завершують свої публікації Петро та Руслана Ляшуки про письменників-десидентів Західної України, котра з’явилася на сторінках часопису кілька літ тому. Справа для тих, хто стежить за подібними темами – безцінна, за що велике спасибі авторам.
Широко представлена традиційна рубрика «Бібліографія» – від статей та оглядів, рецензій професорів Василя Лизанчука (на книжку Олександра Масляника «Звір зі Сходу»), Олександра Федорука (С. Давимука, Л. Федула. Культурний імператив соціального-економічного розвитку: цивілізаційний аспект), Лідії Ковалець про дитячу книжку «Хрущограй» Мирослава Лазарука, Богдана Смоляка – про книжку «Час творити» Віктора Палинського, Ігоря Фарини – на збірку М. Савчука «Огневари арканів родинних», Олени Логінової – на поетичну книжку «Між берегами» Ігоря Куриліва, Галини Стасюк – на збірку Л. Соловей-Стасюк «Стежками болю», а під рубрикою «Події і коментарі» Богдан Мельничук знайомить з новими лауреатами Загулівської премії викладачкою Юлією Прокопчук та вчителькою Любов’ю Гафюк.
Заквітчують ювілейне число фрагменти вітражів знаного художника Олександра Личка та репродукції художниці Лариси Дем’янишиної до «Лісової пісні» Лесі Українки. Творці першого числа журналу впевнені: ювілеї тільки починаються, читайте в наступних числах – про геніального актора Івана Миколайчука, видатних поетів та прозаїків Миколу Вінграновського й Романа Кудлика, давнє місто Садгору, 400-ліття знаменитої Хотинської битви за участю гетьмана Сагайдачного й спеціальний випуск про незалежність нашої Української держави, бо всі вони будуть ювілейними. Свіже число можна придбати за адресою в Чернівцях: вул. Головна, 41 та В. Маяковського, 40/1 або ж за тел. 050-876-04-57.
Мирослав ЛАЗАРУК