Про те, що наш земляк кандидат юридичних наук, вчений конституціоналіст, учасник Помаранчевої революції і колишній суддя Конституційного Суду України Володимир Кампо був добре знайомий із видатним представником руху дисидентів-шестидесятників, філософом і будівничим незалежної Української держави, ідеологом антиімперського, антифашистського спротиву України в 1960-2010-х роках, громадським і політичним діячем Юрієм Бадзьом мені було відомо із журнальних публікацій у часописі “Світогляд”. Про це неодноразово Володимир Михайлович, який, до речі, родом із м.Мукачево розповідав у своїх листах і до редакції районної газети “Нове життя”, які періодично з’являлися на її шпальтах.
– Юрій Бадзьо – один із відомих закарпатців, який всім серцем любив Україну, боровся за її незалежність, – каже Володимир Кампо. – Це видатний мислитель, ідеолог українського державотворення та антиімперського, антифашистського спротиву України, громадсько-політичний діяч, автор непересічних праць з політичної філософії та інших гуманітарних дисциплін.Я неодноразово зустрічався з ним на київських пагорбах,спілкувався з ним на різні теми, пив каву. Він був хороший співрозмовник, до того ж – земляк. Тому під час таких зустрічей і виникла ідея написати про нього книжку, бо, як на мене, існує велика несправедливість: про багатьох дисидентів-шестидесятників часто пишуть і згадують історики та культурологи, інші гуманітарії (про Івана Дзюбу, Євгена Сверстюка та ін), а про Юрія Бадзя чомусь ні. Його ідея “української України” сьогодні розкрила крила і її повторює чималого політиків вищого рівня. А яку критичну історію щодо ставлення російсько – радянської імперії до незалежності та демократії в Україні він написав у своїх працях! Ця історія буде завжди надихати наших громадян і бійців захищати Вітчизну за всяку ціну.
На фоні широкомасштабної воєнної агресії рашистів в Україні він у тандемі із своїм сином Сергієм Кампо зробили пробу аналізувати політичну філософію Юрія Бадзі, доктрини пост фашизму, а також тенденції та особливості розвитку українського політичного процесу і державної влади, погляди на суспільно-правове майбутнє України. Своє публіцистичне есе вони видали окремою книгою “Юрій Бадзьо: філософія антиімперського/антифашистського спротиву України”, яка днями побачила світ в ужгородському видавництві “Карпати”.
Творчий задум В. Кампо і С. Кампо намагається осмислити у передньому слові вчений-державотворець, доктор юридичних наук, доцент кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова Радим Губань. На його думку, будь-яка творча праця вимагає осмислення, особливо якщо мова йде суспільно корисну працю, спрямовану на виробництво духовних цінностей. “Осмислюючи таку працю, – вважає автор передмови, – ми підсвідомо проектуємо її на діяльність, і це дає нам ключ до розуміння сьогодення, а також-минулого і майбутнього. Спробою окреслити і пояснити ці питання з обраної тематики є дана праця. Ідеї, висловлені авторами в цій публікації, можуть допомогти багатьом читачам уточнити ціннісні орієнтири, задати вектори нових творчих пошуків”.
У книзі вміщено кілька розділів, які доповнюють один одного. Перший, повномасштабно розкриває політичну філософію дисидента-шестидесятника: “через випробування долі до зірок”. Він починається висловлюванням самого Юрія Бадзя: “Ми, дисиденти, політв’язні імперського комуністичного фашизму, не почувалися жертвою обставин, ми й за гратами жили… життям в ім’я свободи нашого народу”.
На думку авторів публіцистичного есе, перш за все, Україні необхідно протидіяти інтелектуальній складовій фашистської ідеології та політики сучасної російської імперії, політичної філософії, що служать обґрунтуванню її експансіоністських планів та насаджуванню ідеалів так званого “руського мира”. Зокрема, на цій ідейно-політичній основі базується російська фашистська пропаганда, що діє згідно з геббелівськими методами поширення пост правди, тобто правди, загорнутої у відверту брехню, задля бомбування населення у самій росії та поза нею, в т.ч. в Україні.
Володимир Кампо і Сергій Кампо намагаються в час широкомасштабної війни імперсько-фашистської росії проти незалежної України актуалізувати тему повернення втрачених чи призабутих імен демократичних лідерів громадської думки недалекого минулого. “Вивчення їхньої інтелектуальної спадщини, – наголошують автори книги, – необхідне не тільки для того, щоб віддати їм честь і виявити повагу, але й побачити, що цінного в них варто запозичити для сьогодення і майбутнього України. Адже деякі їхні суспільно-правові ідеї, як відомо, можна зрозуміти й оцінити тільки через роки, а то й десятиліття. Так було завжди, так є сьогодні й так буде у майбутньому”
І, звісно, у числі перших, хто викликає особливий інтерес до своєї творчої особистості є шестидесятник Юрій Бадзьо. Його інтелектуальна спадщина охоплює різні періоди боротьби за утвердження незалежної, демократичної і правової Української держави, а також, що особливо важливо сьогодні – за ефективний спротив імперському комуністичному фашизму за часів СРСР і російському посткомуністичному фашизму періоду правління диктатора путіна. Тому ця спадщина потребує глибокого вивчення, осмислення та оцінювання з урахуванням сучасних умов і майбутнього України.
Ю.Бадзьо народився 25 квітня 1936 року в с.Копинівці Мукачівського району в багатодітній селянській родині. 1958 року закінчив українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету. Працював учителем, директором школи в селах Закарпаття. З кінця 1961 року – аспірант, потім співробітник Інституту літератури АН УРСР. У Києві став активним учасником українського відродження, відомого під назвою “шістдесятництво”. 1972 року почав писати аналітичну працю “Право жити”, в якій мотивував необхідність виходу України з радянського союзу. 1979 року засуджений до 7 років таборів і 5 років заслання. Звільнений 9 грудня 1988 року. Разом із Левком Лук’ясенком став останнім політичним в’язнем радянського союзу. З 1993 року працював в Інституті філософії ім..Г.Сковороди НАНУ. Автор праць “Влада-опозиція-держава в Україні сьогодні”, “Національна ідея і національне питання”, “Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму” та ін. Лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів.
На думку авторів книги, у наш час погляди Юрія Бадзя мають як важливе теоретичне, так і практичне значення. Свою інтелектуальну боротьбу з імперським комуністичним, а відтак російським посткомуністичним фашизмом він базував на ідеях природного права та доктрини національної, правової демократії. Дані ідеї, стверджують вони, мають фундаментальне значення для перемоги у цій війні, а тому їхнє дотримання і впровадження – виключно важлива справа для Української демократичної держави і громадянського суспільства.
“У цілому погляди Юрія Бадзя, – роблять висновок автори книги Володимир Кампо і Сергій Кампо, – відображають фундаментальні потреби та інтереси українського народу-нації,що спрямовані, з одного боку, на встановлення історичної справедливості стосовно його природного права на свою державність, окрему від імперських росіян. А з другого боку – на формування безпечного майбутнього для України від посягань на її внутрішню та зовнішню політику з боку імперсько-фашистської росії”.
У публіцистичному есе автори книги пишуть про те, що політична філософія Юрія Бадзя стала результатом його активної участі в громадському русі шестидесятників, який вплинув на суспільно-політичне життя у радянській Україні. Цей рух виникнув як наслідок змін у радянській політичній системі, коли замість жорсткої сталінської диктатури прийшла більш ліберальна хрущовська “відлига”(1956-1964). Апостолами правди і свободи, які започаткували українське громадянське суспільство, рух до незалежності та до європейських цінностей в умовах несвободи.
“Частина з них, – розвивають свою думку автори публіцистичного есе, – виступила як перша демократична опозиція імперському комуністичному фашизму в Українській РСР, а інша – як “культурно-ідеологічна опозиція системі”. Більшість шестидесятників були прихильниками культурницької опозиції (Іван Дзюба та інші), меншість-громадсько-політичної опозиції (Ю.Бадзьо та інші). У цілому обидві частини опозиції боролись за права людини, українізацію, точніше деколонізацію, що фактично одне й теж, соціально-культурного життя республіки на зразок практики 1920-х років і в кінцевому рахунку – за незалежність України”.
Відомий закарпатський журналіст Олександр Гаврош в одному із інтерв’ю запитав Юрія Бадзя:
– Чи хотіли б ви ще раз прожити своє життя?
– Думаю, що так. Я прожив його, відчуваючи, що це – життя. І наприкінці його я в гармонії з собою, зі своїми світоглядними і моральними уявленнями. Звичайно, краще було б, якби не треба було йти в політику. Але моє покликання – академічна наука. Але за комуністичного режиму і правдиву гуманітарну науку не можна було творити. Так що навіть якби я ізолювався від політики, то справжньою наукою займатися не міг. Я жив своїм життям і не шкодую.
А на питання : “Який день у вашому житті був найрадісніший?” Ю.Бадзьо відповів:
– 24 серпня 1991 року. Був лагідний, сонячний день. Я сидів на лавиці перед Верховною Радою і слухав з гучномовця трансляцію сесії. Схопивши голову в руки, думав: “Чим це усе закінчиться?” Я усвідомлював, який це історичний момент. Це були найрадісніші переживання у моєму житті”.
Книга Володимира Кампо і Сергія Кампо “Юрій Бадзьо: філософія антиімперського/антифашистського спротиву України” адресована учасникам українського державотворення, ідеологам антиімперського та антифашистського спротиву України, депутатам усіх рівнів, військовикам, суддям і прокурорам, правоохоронцям, службовцям органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, історикам, філософам, педагогам, правознавцям, журналістам, волонтерам і громадським діячам, вітчизняним та зарубіжним експертам, студентам ЗВО й учням старших класів. Головний лейтмотив книги – Юрій Бадзьо – творець нової політичної філософії.
Василь ШКІРЯ
Leave a Reply