У середу, 15 лютого, о 13-й годині з нагоди відзначення 34-ї річниці від дня виведення військ з Афганістану біля пам’ятника воїнам-«афганцям» в Чорткові (вул. Копичинецька) відбудеться мітинг – реквієм.
Вже традиційно, вшанувати пам’ять загиблих та привітати тих воїнів, доля яких повернула живими зі справжнього пекла, до пам’ятника воїнам-«афганцям» прибудуть представники міської та районної влади, священнослужителі різних конфесій, військовослужбовці, що дислокуються у місцевих військових частинах, громадськість міста.
Всечесні отці відслужать поминальну панахиду за загиблими. Представники влади та громадськість покладуть квіти до підніжжя меморіалу пам’яті бойовим побратимам та запалять поминальні лампадки за упокій їхніх душ.
Тридцять чотири роки минуло з того часу, коли останній солдат радянської армії покинув територію Афганістану. 15 лютого 1989 року закінчилася безглузда афганська війна, яка гіркими споминами закарбувалася у наших серцях.
Але минуле назавжди лишається з нами. Тому жодна війна не може бути забутою, навіть та, яку було засуджено суспільством. Рядові солдати воєн не починають – вони гинуть на цих війнах, виконуючи свій військовий обов’язок.
Афганська війна залишила багато проблем, зокрема проблему інвалідів, військовополонених, пошуку пропалих без вісті. Немає чим виправдати наші втрати в Афганістані. Нам ніколи не повернути дев’ятнадцяти-двадцятирічних солдатів, які завжди залишаться молодшими за своїх однолітків.
Час не владний загоїти душевні рани усіх людей, кого торкнулося чорне крило глибокого смутку, страхіття війни. Але спогади про цю жорстоку війну – це уроки для майбутніх поколінь.
Пам’ять про них у наших серцях житиме вічно.
Ветерани Афганістану, маючи бойовий і життєвий досвід, були активними учасниками Революції Гідності, де з перших днів стояли на барикадах – 8-ма “Афганська” сотня (сотник Олег Міхнюк). Це одна з сотень на базі якої був створений перший добровольчий батальйон «Айдар» у складі ЗСУ. Цей відомий батальйон на 65 відсотків складався з учасників бойових дій в Афганістані. З 2014 року “афганці” відстоюють волю України, спочатку в зоні антитерористичної операції (АТО) і операції об’єднаних сил (ООС), сьогодні по всій лінії фронту. Війну на передовій вже пройшли тисячі воїнів-«афганців. Окрема книга спогадів про цих Героїв, з’явиться після нашої ПЕРЕМОГИ.
Життя продовжується і посилає нові випробування, які не оминають українців, загартованих війною в Афганістані. Тому не дивно, що починаючи з 24 лютого, після широкомаштабного вторгнення російських військ в Україну, колишні «афганці» і їхні сини нині знаходяться в рядах бійців, які захищають Україну від російського агресора у всіх гарячих точках нашої держави. Їх витримка та військова мудрість не раз ставала запорукою успішного виконання бойових завдань. Багатьох вже, на жаль, нема серед живих.
При Тернопільській обласній організації Української Спілки ветеранів Афганістану створено координаційну раду волонтерської допомоги бійцям ЗСУ. Ветерани-«афганці» Тернопільщини спільно з волонтерами транспортують гуманітарні вантажі на передову: автомобілі, тепловізори, бронежилети, біноклі, військову амуніцію, продукти харчування, теплий одяг тощо.
Ніколи не загоїти душевні рани багатьох сімей, які втратили своїх синів, братів, чоловіків, коханих, батьків – свою надію, своє майбутнє…. Час не владний загоїти душевні рани усіх людей, кого торкнулося чорне крило глибокого смутку, страхіття війни.
Але ми всі, що залишилися живими, повинні завжди пам’ятати тих, хто загинув в Афганістані, і тих, хто в цьогочассі зі зброєю в руках боронить нашу країну від російського агресора. Це вони ціною власного життя рятують у боях своїх побратимів, вони рятують нас з вами.
Ми пам’ятаємо загиблих і в афганській війні, і у війні проти російських окупантів, які боронять наш край! Пам’ять про них у наших серцях житиме вічно.
Слава Героям України!!!