На День Незалежності України у селі Черкавщина було освячено пам`ятник хорунжому українських січовових стрільльців, поету і художнику – Юліану Назараку, який для багатьох мешканців села став символом боротьби за Україну та уособленням пам`яті про тих, що віддали своє життя за вільну українську державу.
З ініціативи уродженця села Михайла Скрипника було споруджено пам`ятник землякові та освячено. І хоча в цей день невпинно лив дощ, жителі села разом із духовним наставником, заступником голови районної ради Любомиром Хруставкою, сільським головою Петром Ревуцьким разом молилися за світлу долю України, її героїв та просили в Бога ласк для українського народу, – повідомляє Чортківська районна рада.
Довідка. Юліан Назарак – хорунжий Українських січових стрільців Народився у с. Черкавщина в селянській родині у 1893 році.
Ще малим хлопчиною навчився читати і любив малювати. На нього звернув увагу парох сусіднього села о. Маріян Крушельницький. За його настановою та підтримкою Юліан навчається у Станіславській гімназії (тепер – м. Івано-Франківськ). Після успішного завершення навчання вступає до Краківської академії мистецтв. Будучи студентом, цікавиться життям в Галичині. Одним із перших відгукнувся на заклик Головної української ради, що представляла інтереси українського народу в Австрійській імперії, до створення військового формування для боротьби за волю України. У складі Українських січових стрільців Юліан вирушає на фронт і бойове хрещення отримує в Карпатах. Тут, на Бескидах, він написав пісню, що пізніше стала закликом до бою: Хлопці, алярм! Гей, ставаймо! Вже найвищий час! Наступають на три шляхи Москалі на нас. Першим і важливим успіхом легіону була битва на горі Маківці. У цьому бою Українські січові стрільці воскресили бойову славу козацької доби, показали стійкість стрілецького духу і глибоку віру у власні сили. Дорогою ціною заплатили стрільці за цю перемогу. Вони втратили 42-х вбитими, 76 пораненими і 35 полоненими. Серед поранених був і десятник Юліан Назарак. Після одужання Юліан є активним учасником «Пресової квартири», що об’єднувала в своїх рядах людей з літературно-мистецьким хистом, організовувала і спрямовувала духовне, культурне та творче життя легіону. Він написав гумористичну стрілецьку оперу «Штурм на полукіпки», ряд пісень, як от: «Слава, слава, отамане», «Нема в світі кращих хлопців», «Ми до штурму багнети наложім» та інші. Мелодію до них склав диригент духового оркестру підхорунжий Михайло Гайворонський, уродженець Заліщиків. Юліан написав низку художніх полотен, серед них – картина на тему боїв під Семиківцями, що над річкою Стрипа. Хорунжий Українських січових стрільців Юліан Назарак нагороджений двома медалями за хоробрість. Загинув на фронті у 1916 році.