Часом назви населених пунктів Тернопільщини викликають посмішку, а іноді й глибоке зацікавлення – звідки ж такі топоніми? В Гусятинському районі біля заповідника «Медобори» є село що зветься неординарно – Вікно. Виявляється, воно має таку назву через місцеві карстові озерця Вікнини. Водоймища ці з чистою водою і ніколи не замерзає.
Існують кілька версій походження містичної назви Чортків. За однією від імені магната Чартковсього, якому належали тутешні землі. Інше ж припущення пов’язує топонім зі злим Чорнобогом, третє стверджує, що своїй назві місто зобов’язане Чортовій долині, де шукали «дідькові скарби» (якщо взяти до уваги Чортків, то “Золота Пектораль” згодом висуне свою і достовірну версію походження назви міста). Зовсім не анатомічне коріння має село Нирків біля відомого водоспаду. Назва походить від «нора, норка» тобто «витік, джерело». Інше село також на півдні області Вигода виправдовує свою матеріальну назву. Цей населений пункт був заснований на багатих і вигідних землях, а його мешканців на десять років звільнили від податків. Це теж було їм вигідно. Є на Тернопільщині і свої «хутора – країни». Наприклад, у селі Джуринська Слобідка Чортківського району знаходиться хутір Німеччина. Справа у тому, що у ХIX сторіччі тут проживали австрійські поселенці, яких місцеві жителі звали «німцями». А от нинішній хутір Привільний у складі села Підруда Теребовлянського району колись звався Швейцарією. Навколо хутора – гарна природа та краєвиди, немов у країні «сиру, банків та шоколаду». Одначе «Швейцарія» не вкладалася в радянську ідеологію і тому хутір перейменували. У Підволочиському районі розташоване село з кумедною назвою Остап’є. Назва походить від імені Остап. Місцеві мешканці кажуть, що то цей Остап не «п’є», як то може здатися, а він «є», себто існує. Походження милою назви Коханівка (село у Збаразькому районі) точно невідоме. Одні кажуть, що то від прізвище Кохановський, інші ж стверджують, що то «кохане, улюблене село».