Біографічна довідка
Валерій Майданюк – український політолог, політичний аналітик, публіцист. Кандидат політичних наук. Народився 1986 року на Поділлі. Навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на філософському факультеті. В 2012 році захистив кандидатську дисертацію з політичних наук. Коло наукових інтересів: політичні ідеології, політичні аспекти націогенезу, електоральні технології, геополітика.
– Політолог – сірий кардинал, чи демагог?
– Політолог в таких політичних системах як українська, не є ні тим, ні іншим. Політологи та політтехнологи працюють над забезпеченням процесу формування політики і громадської думки та просуванням конкретних політичних брендів і особистостей, так як юрист чи економіст працюють на розвиток певної корпорації. Рідше політологи виконують функції незалежних експертів-аналітиків, але така діяльність вимагає фінансової незалежності і створює спокуси виникнення заангажованості на користь певних партій чи фінансово-політичних груп. Щодо ролі демагогів, то політологи є швидше фахівцями які сприяють процесу їх іміджевого конструювання, аніж самі є учасниками політичної боротьби. Хоча, деякі українські політологи, близькі до політичних лідерів, самі інколи стають політиками і виконують роль “сірих кардиналів”, однак ця їхня роль домінує переважно під час виборчих кампаній.- Чи важко молодому політологу потрапити у політичне середовище?- Не плануєте зайнятися “практичною політикою”?- Як ставитеся до того, що багато українських письменників періодично коментують політичну ситуацію в країні? Письменники, як репрезентанти суспільства в якому живуть, безумовно не перебувають осторонь від небайдужих багатьом громадянам політичних процесів. Творча активність письменника не повинна зводитися до опису суто абстрактних категорій, оминаючи злободенні інтереси суспільства, в тому числі політичні. Інша справа, що будучи моральними авторитетами нації та лідерами громадської думки, літератори часто слабо орієнтуються у політичних перипетіях та сферах впливу різних фінансово-промислових груп на багатьох декларативно патріотичних політиків, і симпатизуючи певним політичним силам, часто несвідомо ведуть за собою народ у трясовину політичних ілюзій.
– До речі, а що Ви читаєте із сучасної української літератури? Заполітизованість українця – вада, чи перевага порівняно з іншими країнами?
– Інтенсивна політична активність притаманна переважно слаборозвиненим країнам третього світу, в той час, як громадяни західних демократій мало цікавляться політикою і часто навіть не знають прізвищ політичних лідерів, що пояснюється високим рівнем життя і слабким впливом політичного курсу влади на бюджет пересічної американської сім’ї. В Україні ж навпаки – державна політика активно впливає на бізнес і доходи української родини, насамперед шляхом адміністративної інтервенції та законодавчого регулювання, тому люди зацікавленні у системних змінах, які можливо здійснювати лише політичними важелями. Окрім того, політична грамотність населення в умовах демократії, коли громадяни самі обирають свою владу, допомагає відфільтровувати від владного керма демагогів та популістичні проекти, які маніпулюють малоосвіченими масами. Не слід забувати, що внаслідок політичної пасивності та масової відмови від участі у виборах 1933 року до влади у Німеччині прийшов Адольф Гітлер.
– А як щодо політичного виховання нашої молоді?
Безумовно, вихованню політичної грамотності молоді як і патріотизму, слід приділяти особливо багато уваги, адже молодь не лише майбутнє кожної держави, але й один з найактивніших і наймобільніших сегментів електорату, які можуть стати рушієм багатьох системних змін. Саме молодь завжди є ядром усіх революцій, і саме від політичних настроїв молоді залежить якою буде Україна в майбутньому, яку обере форму суспільної організації, в якому зовнішньополітичному союзі перебуватиме і взагалі, чи матиме аргументи для існування як незалежна держава.
– Як оцінюєте роль молодіжних політичних організацій? Яку роль відіграє в політичному житті країни сьогоднішній Львів?
– Ваші статті можна прочитати і в закордонних виданнях. Українці на чужині стежать за політичною ситуацією в Україні?
Українці і за тисячі кілометрів від Батьківщини ніколи не втрачали зв’язку з Україною і завжди тримали руку на пульсі українського життя. Саме українська діаспора може стати одним з вагомих факторів демократизації політичного режиму в Україні та принести елементи демократичної політичної культури та економічних принципів у пронизане пострадянською совковою ментальністю українське суспільство.
– І насамкінець побажання читачам від Валерія Майданюка.
Читачам я хотів би побажати насамперед побільше політичної активності та політичної обізнаності, які допоможуть відділяти справжнє життєдайне зерно від політичної полови. І не забувати, що політика це театр, а політики в ньому актори.
Наталя Пасічник.