Шановні чортківчани! Дорогі воїни та волонтери, всі ті, хто допомагає Україні у скрутну хвилину та молиться за неї Всевишньому! Широ вітаю усіх Вас з Днем Державного Прапора та Різдвом нашої країни – Днем Незалежності! Ще недавно сучасники вважали, що суверенність нам далася легкою ціною і, чого гріха таїти, не вміли гідно цінувати почини молодої держави на шляху її формування. Історичні факти минувшини про загибель борців за волю України – наших дідів і прадідів, здавалось, ніколи не стануть продовженням сьогодення, залишаться вічним уроком любові до рідної землі в пам’яті прийдешніх поколінь. Проте через жорстокість та небажання відпустити Україну від себе, сусід-агресор розпочав ненависні усьому світу військові дії на нашій землі, чим пролив кров не одного сина українського народу.
Боротьба за Незалежність України триває – кожного дня, кожної миті. Тому особлива моя подяка – нашим Героям-захисникам. Низький уклін – матерям та батькам, що виховали воїнів-патріотів. Шана і вічний спокій – тим, хто віддав своє життя, захищаючи українську землю від ворога. Дякую всім мешканцям Чортківщини, усім українцям за активну громадську позицію.
Розумію, що не втішать ніякі слова розради матір у чорній хустині з виплаканими очима, яка втратила на війні молодого сина; не радіють юні вдови ні матеріальній допомозі, ні посмертній нагороді – не вернути коханого чоловіка; сумують сироти – не поведе за руку до школи батько, не розділить щасливої миті Перщовересня. Але Господь дає Хрест і дає сили його нести. Хресна дорога України надто важка і молю Бога, щоб нарешті закінчилась.
Переконаний: ми здолаємо всі труднощі. Пройдемо всі випробування і наші спільні зусилля увінчаються успіхом. Мир буде в Україні – бо духом ми єдині! Натхненні словами Великого Тараса та вчинками сподвижників національної ідеї, ми гідно і переможно пройдемо шлях українського державотворення.
З нагоди Дня Державного Прапора та Незалежності України бажаю всім міцного здоров’я, щедрої долі та добра. Нехай радість і достаток будуть у кожній оселі. А мирне небо – над усією Україною! Нехай більше не згасне жодна свіча життя українського солдата, не плаче більше сива згорьована мати, а Господня всемогутня рука зупинить війну!
Слава Україні!
Щиро, Олександр Стадник