Різні замки мають алегоричні назви, як от: Збаразький – замок друзів Галілея, Сидорівський – замок-корабель, скалатський – замок біля трьох скель тощо. А чортківський – замок ченця Теофіля.
Збереглася легенда, що у ХІХ ст. простій жінці часто снився сон, в якому небіжчик просив розібрати частину стіни фортеці і його останки по-християнськи поховати. З жінки спершу насміхалися, але потім все ж прислухалися до неї. Розібрали стіну у вказаному місці, і знайшли кістяк, як виявилося, живцем замурованого турками ченця Теофіля.
***
У с. Косів Чортківського району, у колишній колгоспній конторі знаходився маєток окатоличеної родини вірменських Богдановичів. Маєток був збудований на поч. ХХ ст. на місці давньої занедбаної споруди. Інтер’єр відбудованого будинку прикрашали копії картин Рафаеля та інших майстрів Ренесансу, привезені з Італії. В головному дворі садиби була бібліотека з 2500 томів, колекція зброї, порцеляни і срібла. Маєток був зруйнований під час українсько-польської війни 1918-1919 рр.
***
Доповнюючи публікацію знаного краєзнавця Яромира Чорпіти про історію газетних видань Чортківщини, зазначу наступне. В час в час Першої світової війни, коли Тернопільщину окупували російські війська, у нас виходила газета “Новое время”. Це був філіал Петербурзького видання, видавалась в 1868–1917 рр. З 1912-го по 1917 рік видавцем було «Товарищество А. С. Суворина «Новое время». Так, згідно архівних даних, у Чорткові на її друк у половині квітня 1916 р. було виділено 20 рублів.
У 1919 р., в час української влади виходила газета «Чортківський вістник», а не «вісник», як зазначено у вище вказаній публікації. Вживання літери «т» у слові «Вістник», а не звичним тепер «Вісті» чи російське «Вести», було поширеним у першій пол. ХХ ст. Зокрема, у 1941 р. виходила газета «Донецкий вестник».
Щодо газети «Тризуб», в час нацистської окупації, старожили, зокрема, Марія Штепа у спогадах, стверджують таке: «Відродження Української держави і адміністрації викликало гостру реакцію німецького гестапо і почалися арешти членів ОУН. З розповіді на засланні у Челябінській обл. редактора газети Богдана Будняка відомо, що з 1942 р. на українську пресу посилився тиск, припинила своє існування газета «Тризуб», редактором якої він був». Після “Тризуба” почала виходити газета «Чортківська думка».
Вже без української символіки, на відміну від «Тризуба», «Чортківська думка», у якій вказано «Український популярний тижневик для Чортківщини і Бережанщини», виходила по неділях, відповідальний редактор – Осип Боднарович. Газета видавалася у Львові з 23 серпня 1942 по весну 1944 рр., дублюючи (крім матеріалів 6-ї стор.) публікації газети «Рідна земля», зберігши в дужках її нумерацію. Так, газета за 1 серпня 1943 р., число 31 (96), коштувала 30 польських грошей (Галичина входила до генерал-губернаторства Польща). Попри ідеологічний тиск німецької військової пропаганди, часопис був не менш цікавішим, аніж «Нове життя» чи «Зоря комунізму» в час повторної російсько-більшовицької окупації після 1944 року.
Ярослав Дзісяк, історик.