До 76-ї річниці відходу у вічність видатного письменника, художника, літературознавця Богдана Лепкого 21 липня в музеї Б. Лепкого відбулася година пам’яті «Як в чужині умру, то згадайте мене…».
Лауреати Всеукраїнської літературно-мистецької та громадсько-політичної премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких Надія Волинець і Ярослава Мазурак поклали квіти до пам’ятника Співцю Золотого Поділля. Присутні заспівали відому на весь світ невмирущу пісню Лепкого «Журавлі».
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять сподвижників Лепківського слова та його повернення в Україну, лауреатів премії імені Братів Лепких, які відійшли у засвіти за останні роки – Надії Дирди (колишня довголітня директорка музею), Євгена Безкоровайного, Богдана Хаварівського, Богдана Головина та інших.
Старші наукові співробітники музею Наталія Стрілець (ведуча заходу) та Лідія Питель розповіли про останні дні життя сина священика й письменника о. Сильвестра – Богдана Лепкого (народився 1872 р. на Тернопіллі, навчався і вчителював у Бережанській гімназії), зазначивши: 21 липня 1941 року не стало «Людини, що для всіх грядущих поколінь буде взором людяності, товарискості, творчого патріотизму й невтомної праці над збагаченням рідної культури, над піднесенням рідного народу на вершини історичного буття…». Богдан Лепкий, як відомо, похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові (Польща) – одному з найвідоміших, найстаріших некрополів Європи, і бережанці неодноразово там побували.
Наголошувалось на актуальності творів письменника, великому виховному значенні для сучасного покоління національно-патріотичних діянь, які проводили на початку минулого століття Богдан Лепкий та його однодумці. Популяризації імені й творчості Лепкого завдячуємо насамперед великому меценатові, фундатору музею й пам’ятника письменнику, племінникові Б. Лепкого сл. п. д-ру Романові Смику (США).
Поезії Б. Лепкого й вірші-присвяти митцеві читали учасники драмстудії «Натхнення» (кер. Лариса Васютенко) Центру дитячої та юнацької творчості Інна Якуб’як і Максим Завійський.
Директор музею Ірина Ухман представила картину заслуженого художника України, лауреата премії ім. Братів Лепких Богдана Ткачика «Чуєш, брате мій… Портрет Богдана Лепкого». Наталія Стрілець показала ще один цікавий експонат – пам’ятну медаль «Богдан Лепкий» роботи українського митця Нестора Кисілевського. Із книжково-ілюстративною виставкою «Чути: – Кру! Кру! Кру! В чужині умру…» присутніх ознайомила провідний зберігач фондів музею Ірина Васенко. Серед експонатів виставки – копія клепсидри про смерть Б. Лепкого, ксерокопії некрологів, поминальних промов на похороні з газети «Краківські вісті», збірник на пошану пам’яті Богдана Лепкого, що побачив світ у Кракові 1943 року, збірки його творів, книга Романа Коритка «У кігтях чужого орла», в якій описано останні роки життя Б. Лепкого, видана музеєм до 60-ліття пам’яті письменника антологія «Високе небо Богдана Лепкого».
Спогадами про співпрацю з художником Нестором Кисілевським, з іншими лепкознавцями поділилася вчений секретар ДІАЗу в м. Бережани Надія Волинець. Про важливість популяризації творчої спадщини Богдана Лепкого, тісний зв’язок поколінь наголошували у виступах науковий співробітник музею книги Ярослава Мазурак, багатолітній працівник музею Б. Лепкого Тетяна Тремба. Слово мала й гостя музею – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та методик викладання Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне), палка шанувальниця творчості Лепкого Лілія Овдійчук, котра працює нині над перевиданням «Кобзаря» Т. Шевченка, що вийшов 1941 року у Відні під редакцією Б. Лепкого.
Творчість Богдана Лепкого припала на епоху, сповнену складних історичних процесів, непростих випробувань. Та все своє життя, куди б його не закидала доля, він залишався невтомним трудівником, вірним сином рідної української землі.
Тетяна Бідзіля, м. Бережани.
Фото автора.
