28 січня у концертній залі Новодністровської музичної школи відбулася надзвичайна за своєю енергетикою та культурною насиченістю подія.
Творчий вечір Інни Михайлівни Гончар, присвячений презентації четвертої поетичної збірки «Звучить розчулено струна» та золотому ювілею зібрав ущерть наповнену залу не просто глядачів, а людей, чию долю, без перебільшення, осяяла своїм творчим вогнем член Національної спілки журналістів України, лауреат обласної премії імені О. Кобилянської в номінації «Поезія», дипломант творчого конкурсу імені А. Масловського «Кращі публікації газети „Буковина“», володар медалі «За вірність заповітам Кобзаря», премії Хмельницького видавництва книг «Лілія» у номінації «Вибір видавця – вересень 2018», фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», кореспондент міського часопису «Наша газета. Новодністровськ-інфо» і КП «ТРК “На своїй хвилі”», автор поетичних збірок «За пензлем дивовижного митця», «Душі прозорої краплини», спільної із композитором М. Рожко збірки пісень «Дарунок невидимого птаха» та перекладу поеми-казки М. Палагути «Про будову і про ГЕС, про звіряток й ліс чудес», учасник колективних альманахів Хмельницького видавництва «Лілія», Білоцерківського «Час змін Інформ», Вижницького журналу «Німчич» та Острозького українсько-канадського альманаху «Крила», Всеукраїнського літературно-художнього видання «Гарний настрій», постійний дописувач сайту всеукраїнського літературно-мистецького та громадсько-публіцистичного журналу «Золота Пектораль» та місцевих інформаційних порталів.
Зустріч пролетіла на одному диханні, і навіть не вірилося, що вона тривала більше чотирьох годин, сплетених із багатогранного творчого мережива золотої ювілярки та щедрого перевесла привітань від рідних, колег, друзів та шанувальників. Не вистачило б, мабуть, і тижня, щоби кожен присутній зміг сповна розповісти про те, що хотілося і бажалося жінці-володарці слова в цю особливу днину. Багато чого залишилося, так би мовити, за кадром, але те, що відбувалося на сцені, вражало своєю емоційністю і не залишало байдужим.
Символічно налаштувала на лірично-поетичне стрічання гра талановитої гітаристки Олі Худиківської, яка стала фоном для поетичних первістків, зачитаних Інною Гончар. До речі, вона, маючи величезний досвід ведучої різноманітних заходів, вирішила не спочивати на ювілейних лаврах, а самостійно провести свій вечір.
На початку поетесі складно було опанувати емоції, адже ще зовсім свіжий – біль утрати батька, Михайла Семеновича, який знав про роботу доньки над збіркою, але на презентації зміг бути присутнім уже на відстані Вічності… Провидінням долі наклад «Звучить розчулено струна» авторкою було отримано 5 січня, саме у день народження тата… Неодноразово пригадували і дорогого друга та знаного літератора Івана Нагірняка, який теж тішився презентацією, але вже поглядом із небес. Найбільш теплі слова подяки, і не лише від мисткині, були адресовані матері – Тамарі Дмитрівні, яка теж долучилася до створення віршованого видання у якості коректора. З особливою утіхою торкалась поглядом Інна Михайлівна найрідніших людей – доньки Анастасії та сина Михайла, чоловіка Вадима, які разом із широким колом прихильників та друзів розділяли радість золотого ювілею.
«Струна» народилась друком завдяки фінансовій підтримці небайдужих до Слова людей: генерального директора НВО «Консорціум «Укргідроенергобуд» Валентини Зіміної, генерального директора ТОВ «НТК Енпаселектро» Юрія Бондаренка, директора ВК «Маяк» Валентина Кушніра, голів профспілкових організацій філії «Дирекція з будівництва Дністровська ГАЕС», «Дністровська ГЕС» і ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» Людмили Маниляк, Георгія Карпа та Ігоря Рибака, а також голови Чернівецької обласної профспілки ПЕ і ТП Марії Омельчишеної, більшість з яких одними з перших привітали автора та отримали поетичні збірки ювілярки.
Чернівецька художниця, ілюстратор, автор верстки та дизайну презентованого видання та добра подруга Раїса Рязанова надзвичайно щиро поздоровила поетесу із народженням збірочки і подарувала портрет автора олівцем. І це виявилось тільки початком персональної галереї, яку відтепер може відкривати Інна Гончар. Фотоколаж від фотомайстра Володимира Жука, портрет, прикрашений квітами зі стрічок у стилі канзаши від Катерини Гевак, давні світлини спільних предків роду Твердохлібів від Анатолія Жука, портрет у техніці «пастель» від Івана Сольського – і це далеко не увесь перелік ексклюзивних подарунків, на які надихнула своїх колег та друзів золота ювілярка. Дуже трепетно і хвилююче писати вірші поету. Із цим чудово впорались літературні посестри Галина Мельник та Олена Богуцька, а Орися Шпирка зачитала віршовану присвяту із далекої Канади від Тетяни Михайлецької.
Не кожен поет удостоюється, щоби його творчість була перекладена іноземною мовою. А вірш Інни Гончар потрапив у підручник з перекладознавстава і його англійською зачитала співавтор Олександра Карп. Рідко яке міське свято обходиться без віршованого слова Інни Михайлівни. На цьому наголосила начальник відділу культури Альона Присакар і разом із донечкою Дарусею зачитала поезію-присвяту Новодністровську, яка відкривала одне із святкувань Дня міста.
Надзвичайно плідно Інна Михайлівна співпрацює із композиторами, зокрема – новодністровським її співавтором Михайлом Рожком, та міськими музичними керівниками. Увесь вечір був замережаний авторськими піснями і переспівами у виконанні ансамблю викладачів музичної школи «Елегія» (кер. О. Крайчак), Катерини Гевак, сестер Рукавиць, Ірини Понєтайкіної та Катерини Барабаш. Відбувся довгоочікуваний дебют гімну Дністровської ГАЕС – «Потужності довершений акорд» (тріо: О. Рукавиця, К. Гевак та О. Крайчак). Від кожного номеру присутні затамовували подих, були посмішки і щирі сльози. Однією із приємних несподіванок було почути дует Інни Гончар із хрещеним батьком, Броніславом Наумовим, які під гітару заспівали одну з перших пісень Інни Михайлівни, котра була створена нею майже 30 літ тому. Також музичні вітання подарували міський жіночий клуб «Гармонія» та сім’я Паламарчуків.
Особливий акцент був зроблений на тому, що, завдяки нашим захисникам, є можливість тут, без страху перед війною, проводити подібні заходи. Перегляд відеокліпу на пісню «Горобиний біль» (музика Михайла Рожка) став хорошим приводом подякувати за мир усім воїнам в особі ветерана АТО Тараса Серевка та голови спілки воїнів-інтернаціоналістів Анатолія Вольського.
Легкокрило полинула книга «Звучить розчулено струна» межи люди відповіддю на сердечні поздоровлення, що звучали від рідних та колег – енергетиків, журналістів, освітян, бібліотекарів. На святі був присутній великий десант із Дністровської ГАЕС на чолі із директором Василем Суботою, а також журналісти КП «ТРК “На своїй хвилі», «Нашої газети. Новодністровськ-інфо», представники районної спілки НСЖУ, міської влади, герої публіцистичних статей або поетичних присвят Інни Гончар.
Ювілейний вечір добіг кінця, у презентації квітковою лавиною покладено крапку. Але не міліє джерело натхнення і задумів, які ще чекають на своє втілення. Тож хай нові звершення не баряться, пані Інно! Хай Ваше світло повертається до Вас теплом і ніжністю. Квітуйте, сіяйте, даруйте радість! З роси і води!
Анастасія Жалюк
.
