збагатили єство недільної днини. Як то кажуть, усе незаплановане, що експромтом вдається влашувати для душевного розкошування, зрештою обертається найяскравішою сторінкою звичайного незвичайного дня, що міг би зостатися чорно-білим.
Саме так наше родинне стрічання перетворилося у галасливе і навіть по-дитячому безтурботно-щасливе споглядання у гармонії з красою навколишньої природи, креативно і професійно, естетично і сучасно доповненою та оздобленою люблячими серцями й руками небайдужих до оточуючого світу людей. Спонтанне рішення уперше побувати і потішити рідних принадами одного з найкращих у Чернівецькій області Ломачинецького лісництва напрочуд легко перетворилося у казкову подорож невеличким парком майстерно створеними алейками в обіймах квітучого багатобарв’я, де раз по раз вражають усілякі цікавинки й персонажі, майстерно вирізьблені з дерева, та найбільше — спілкування-знайомство із мешканцями знаменитого в окрузі вольєрного господарства. Не встигли ми вийти ще з нашого авто, як пара доволі емоційних і чуттєвих екзотичних страусів, уздрівши гурт таких же радісних відвідувачів, почала явно напрошуватись на звичну для них трапезу в очікуванні смаколиків, кумедно роззявляючи дзьоби! І тут пішли в хід ретельно зібрані на старті нашої мандрівки обабіч дороги яблучка! Тішилися, як то кажуть, і дорослі, і малі, тим більше, що спілкування-пригощання відбувалося для нас уперше, що, звичайно ж, супроводжувалося численними радісними вигуками, сміхом і селфі.
Ми переходили від одного вольєра до іншого, знайомлячись із парою доволі серйозних павичів, спостерігаючи за такими різними за характером поні, один із яких усіляко відганяв від пригощань лякливого віслючка; а згодом таки нарешті дочекалися на іще одну колоритну парочку — диких свиней, котрі теж не відмовились від наших гостинців. Шкода, що, з огляду на полуденну спеку, ми не побачили інших мешканців Ломачинецького лісництва, однак мали змогу повернутися у паркову частину, збагатившись і враженнями, і насолодою, і родинним спілкуванням, і десятками чудових фотомиттєвостей!
Зважаючи на недільну днину, залишили ми до наступної зустрічі і відомий тут музей лісу, магазин екопродукції «Лісовичок», і дослідну плантацію нової для нашого краю надзвичайно швидкорослої деревної рослини – павловнії та можливість відчути на собі лікувальні властивості сну на вулику-лежанці і просто — своєрідну медитацію любові на рукотворній гойдалці серед краси природи під величчю усміхненого, і що головне, спокійного мирного неба.
Щиро дякуємо професіоналам своєї справи — працівникам Ломачинецького лісництва на чолі з лісничим Андрієм Маковійчуком, які зуміли не просто вдихнути у цю місцину яскравий усміх сучасної ошатності, а й поєднали все це із еколого-просвітницькою метою. Спасибі й колезі Валерій Самусь, за допомогу і просто вдалий і вчасний телефонний дзвінок, що став початком незабутніх вражень.
Захоплювалася Інна ГОНЧАР
.
