Свобода та любов – це назавжди: Міхалок та «Ляпис-98» відіграли у Києві
15-го грудня в Stereo Plaza з Сергієм Міхалком і «Ляписом-98» відірвався чи не увесь Київ. Ініціатори альтернативного року, панк-року, ска або, як музиканти самі кажуть, «ортодоксального радикального шансону» в радянському просторі вкотре зібрали солд-аут і довели, що свободу і любов не зрадять ніколи. Музика «Ляписа» переможе будь-яку систему і печаль.
Сергія Міхалка вже можна назвати культовим музикантом наших широт. А музика «Ляпис-98» – не просто ностальгія та класика. Це щось, що стоїть особняком у музичному авангарді на всі часи.
Київський концерт у розпал новорічної метушні став черговою крапкою в солідному європейському турне групи. Адже вже відомо про подальші концерти «Ляписа-98» в Білорусі, Нідерландах, Данії, Грузії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Швеції та Англії.
Цей концерт афішувався як нова програма «Всем девчонкам нравится». Можна сміливо констатувати – сподобався він не тільки дівчатам та хлопцям, але і всім-всім-всім. Забитий зал і переповнений другий VIP-поверх – це люди різного віку від школярів до пенсіонерів, які не можуть ані всидіти, ані встояти на місці від музичного драйву. І гламурні дівчата в міні-сукнях, і старі рокери з віскі в руках, і неформальна молодь, і люди поважного віку. Весело було всім.
«Ау», «В платье белом», «Почтальоны», «Яблони», «Я верю», «Капитал», «Метелица», «Евпатория»: в якому б настрої і стані до Ляпіса не прийшов – будеш співати, танцювати і відриватися.
Справжній панк-хуліган Сергій Міхалок, не соромлячись об’єднувати ЗОЖників та алкоголіків, не тільки відчайдушно стрибав (у свої 47 років), виконуючи пісні, а й у проміжках хвацько і по-простому розмовляв з публікою. Міхалок читав вірші, розповідав про передозування «джефою», різанину в ресторанах, навчав правильно сидіти «на кортах» і дякував за все хороше «Володимиру Володимировичу: добре, що Маяковському»…
Це все може здатися просто хорошим концертом. Але коли чуєш, як оркестр заводить «Воины света», і бачиш сльози на очах сталевих чоловіків – розумієш, що таке сила справжнього мистецтва і революційна лірика. Зі старими добрими піснями «Ляпис-98» можна йти в бій, хоч любовний, хоч реальний – але обов’язково на краще і з розумінням, що зробиш максимум, щоб життя стало яскравішим, життя стало веселішим.
Олена Корнiйко
Фото Дмитра Лантуха