Цьогорічні враження від «Форуму видавців», зустрічі авторів-золотопекторалівців з читачами та, власне, презентації моєї збірки прози «З гостем за руку» – то направду перші враження, а тому не претендують ані на цілісність, ані на вичерпність.
Творчі зустрічі, на яких слухала і читала давно улюблених авторів – Мирослава Лаюка, Василя Карп’юка, Юлію Починок, а також приємні відкриття – поезія Дмитра Княжича та співана поезія польської авторки Божени Боби-Диґи – таким мені запам’ятається цьогорічний, ювілейний «Форум видавців» у своїй мистецькій палітрі. Не всі задуми здійснилися – хотілося відвідати, почути і побачити набагато більше, але чи то час так швидко ішов, чи то мистецькі події відбувалися настільки щільно і синхронно…
Презентація «золотопекторалівських» видань – нешаблонна і багато в чому в екстремальному форматі, проте позбавлена штучності і показовості – запам’яталася найбільше. Така зустріч для мене була першою – коли мова іде не про читання і обговорення окремих творів, а про презентацію збірки, яка дається на розгляд читачеві і відтепер говоритиме про автора і за автора. Несподівано було почути високу оцінку про власну творчість критика Євгена Барана та видавця Володимира Погорецького, адже, знаючи їхній рівень володіння словом – і художнім, і літературно-критичним, мимоволі боїшся за свої – ще недосвідчені.а тому й несміливі рядки.
Модерувала презентацію молода письменниця і літературознавиця Юлія Починок, яка органічно скомпонувала різні частини творчої зустрічі, а кожного глядача запросила стати співучасником – прочитати своє художнє слово. Озвучити відгук чи просто поспілкуватися з авторами, яких презентують. Презентація була колективною – дві книги – моєї дебютної збірки новелістики та книги львівської письменниці Оксани Романів «Єпітафія осені», обидві книги належать до серії «Бібліотека «Золотої Пекторалі».
Відвідувачам зустрічі презентовано також альманах «Золота Пектораль-плюс», новий номер однойменного журналу вийде найближчим часом і. як відкрив таємницю головний редактор проекту Володимир Погорецький – там буде щось особливе.
Кажуть, що кожна поїздка до Львова залишає по собі чимраз нові враження, та кожного разу вони матимуть присмак доброї львівської кави і запах свіжо купленої книги. Напевно, що так і є. А ця поїздка ще була теплою від дружніх зустрічей, яскравою від творчих імпрез, а тому – більше, ніж просто доброю.
Іванна СТЕФ’ЮК (с.Кобаки, м.Чернівці)