Незвичайність цьогорічного конкурсу Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде в тім, що він таки відбувся в час війни росії з Україною, і що учасники подали книги, в яких – передчуття якоїсь катастрофи, неминучого апокаліпсису.
На жаль, не всі лавреати змогли прибути на церемонію вручення Премії: з певних причин не було володаря третьої премії із Києва Віктора Терена – автора вибраної прози «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» (2020) та володарки спеціальної відзнаки Премії на пошанування пам’яті Романа Дідули Неоніли Стефурак з Івано-Франківська (книжка есеїв «Подорожні» (2021). Присутнім на церемонії в Залі літературної слави – лавреатці першої премії Аллі Рогашко з Рівного (роман «Провидець» (2021)) та володарці другої премії Наталці Гомель з Вінниці (повість «Вокзал» (2021)) голова Львівської письменницької організації Олесь Дяк та голова журі Премії імені Ірини Вільде письменниця Галина Пагутяк – вручили дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду. А лавреат Шевченківської премії та дослідник творчості Ірини Вільде – Роман Горак, який знав знамениту авторку “Сестер Річинських” особисто, поділився спогадами про письменницю й подарував лавреаткам власні книги з автографом.
Оскільки цьогоріч минуло 15 літ, як була заснована літературна премія, члени журі почастувати товариство ювілейним тортом, а лавреатки задмухали на ньому півтора десятка свічок.
Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ
