Він об’єднав найближчих у його земний день народження на відстані душі, на відстані струни, на відстані пісні, на відстані слова…. – на сторінках презентованої збірки його віршів і прози «Вибране».
Спогади, сльози, усмішки, зітхання і… голос та погляди ще живого Еда, але лише по ту сторону екрана…
Літній вечір 19 липня, що залишив у серцях кожного часточку душі, натхнення й особливої харизми Еда, яка відчувалася у всьому: у його речах, у миготінні свіч, у назавжди застиглій усмішці з портретів, у його численних рукописних блокнотах, у його малюнках та музичних інструментах, що і досі зберігають натхнення його творчого і такого багатогранного єства.
А ще він, наш Ед із позивним «Дністер», оживав кожною хвилиною у декламуванні дитячих віршиків, збережених в родинних аудіозаписах; спогадах сестри Крістіни, батьків Любові Іванівни та Валерія Афанасійовича, дружини Олексіни, класного керівника Лариси Леонідівни Штепованої, на крилах пісень у виконанні давніх друзів Сергія Урядова та Валерія Скоробагатова, у несподівано містичних сновидіннях Антоніни Терентьєвої, тепетно-хвилюючих аж до спазмів у горлі розповідях командира Олексія Тарасенка, що передав свої відеоспомини саме в день народження Едурда. Він звучав своїми ж віршами та прозовими роздумами у виконанні сестри та її сина Станіслава, а також Інни Гончар та Лесі Костенко. А надто – із самого початку незримо збирав кольори душевних струн кожного із присутніх на білому квадраті ще ненародженого відображення свого земного дня народження, на якому на завершення вечора почали з’являтися барви вдячності й любові, враження і віри, туги і спорідненості світосприйняття.
І, звичайно ж, – презентована дружиною Олексіною збірка його віршів і прози «Вибране», яка тепер повертатиме у спільні спогади, нагадуватиме про усі «недо-», відкриватиме все нові і нові грані його душі та нестиме у цей світ глибокий погляд Еда.
Натомість зібрані на вечорі пам’яті кошти – 3170 грн і 50 злотих – стали спільним внеском друзів і близьких у таку омріяну українську Перемогу, про яку неодмінно ми всі розповімо нашому Еду на Алеї слави, кланяючись його світлій пам’яті…
Із вечора пам’яті схвильовано – Інна Гончар