Про це розповідає досі маловідоме широкому загалу історичне джерело, автором якого є уродженець с. Ліщанці Гринь Комарницький (помер 1942 р., похований у селі). Цей простий селянин залишив нащадкам рукописний твір, який зберігся тільки частково в його онука Василя. «Літопис Гриня Комарницького (рукопис)», а точніше те що від нього залишилося (123 аркуші двобічного тексту), який люб’язно 27 листопада 2021 р. надав для вивчення його власник, містить багато раніше не відомих цінних відомостей з історії села, зокрема детальний опис святкування в селі Різдва Христового, основні риси якого, звичайно, були притаманні сільським громадам Східної Галичини, адже в його основу покладені церковні приписи і настанови, які строго виконували вірні церкви. Віншування, колядки, наведені в «Літописі», текстуально неповторні і не зустрічаються в друкованих джерелах, тому, напевне, цікаві дослідникам галицьких старожитностей. Вони, як інше, подаються так як написані автором (із збереженням стилістичних і діалектних мовних особливостей).
«На світй вечир, пише Г. Комарницький, обходє люди худобу добре нагудовуют щоби не клєла віддают всьо (що -І. П.) позичили в кого і своє відбирают що би нівкого несвіткувало Жінкє тархторутсі (пораються – І. П.) з пирогам (и – І. П.) попчиками кутив в Вечир приносє соломи на дідуха і стелє поземли кєдают в дідуха оріхи гроші щоби діти шукали і мервили солому аби (як – І. П.) квочі квокали, в кут застолом кладут сніп пшиниці або жита називают Баба на сьтів кладут маленьку вєску сіна на знак того що Ісус Христос насіні уродивсі потім застелют обрусом і кладут пшиницю замежену і борщ ся (вся-І. П.) родина залазє за стіл напиред молєся мати бере кадило і кадит на около стола і каже трічі Добрий Вечир всі віповідают дай боже здороля, помолившися сідаю (т-І. П.) кушіют пшиниці і господар говорит Христос Рождєтся всі відповідают Славім єго і вичеріют 12 с (т-І. П.) рав ріжні пироги підпенькі сливкє фасолі. і по вичери колідуют Бог придвічний намна родился Прийшовднес со нибис щоби в зрів свій люд весь Іокішивсі. Новаю радость Світу сі зявила Пречиста діва сина породила. Небо і земля Небо і земля Нині торжествуют Ангели Люде Ангели Люди Висело празнуют Христос родился бог воплотився Ангели співают Поклон оддают Пастиріє грают чудо чудоповиєдают». Літопис…С.41.
«Насаме різдво рано о 4
четверті годині ідут люди до церкви на
осиношни колядуют і рімно з днем виходє з церкви». Йдуть на службу божу до
сусіднього села Сороки, бо «служба Божа відправляє сі в Сороках». «в Вечир збирают
сі всі в коршмі і ідут колядувати по селі попід вікна господарі окреми а Парубкє окреми і колядуют там деє дівчина то дівчині а де
хлопец то хлопциви а где нема дитини то набожноєі (не зрозуміле слово –І.П.).
Хлопциви
Погорі горі Там плужок оре Ой оре оре Блисько дороги А заним ходит Гречний
Кавалєр Гречний кавалєр що Івасуньо Надходит к него батенько єго О ори синку
Дрібненьк(у-І. П.) скєбку Будем сіяти Яру пшеничку Розте пшиничка Як
тростиничка Та й збирем жиньців Сімсот молодців А вєзальничок Сімсот панєнок
Тай зберем возів Сімсот обозів Тай звиземо єх натихій дунай Накрути беріг
Тавиложим скіг Круглй високий Тай завивиршим Сивим Соколом Сив Сокіл сидит З везов
говорит Ой ти звезонько Панам на обід Я сивий Сокіл Панам нахвалу
Отож ми тобі Тай заспівали Як сивй сокіл Взеленім гаю Як зозуленька Притузі
лузі Як ласьтівонька Напідсіненку А засим словом Будьнам здоровй Гречний
кавалєр Що Івасунсо Та несам собов Зітцем з матков Звіцем з маткою Звсьов
чиладкою Звсьов чиладкою З виликов з малою В се здомовою.
Вінчівка
Вінчую ті шістєм здоровлєм тов
Колядочков тобі колядочка неим горівкі
бочка бочка як бочка коби хот кварточка
А затокі помілкі хот покілішку горівкі.
Господар виносит пару хліба на коляду
І вінчуют – хлопці молодці дарує нас сей
господар колачем Бог єго щісьтем
здоровлєм богачем. Кілько втім
колачи дрібочок аби мав на кошарі
Овечок Волів Коров сам господар з своєо
господинев з своєов чиляв щоб були
здорови що вони нас даруют тим Божи даром аби єіх то Божи дар ни опускав єіх і
нас доконца віка
Дівці
Ой долом долом Вітрец віліє Звідкі сі дівча Гостй сподіє Ой гостий гостий Троєі
старостий Єидні староти аж за садами Другі старости За воротами Треті старости
З кіньми під сіньми Тим за садами Шовкова хустка За воротами Золотий перстень З
кіма підсіньма Сама молода Сама молода Зарученая Зарученая Аж до галича Аж до
галича Запоповича Аж до любрина За Верманина
А засим словом будь нам здорова гречная
Панна що Маріцуні Ни сама з собою з отцем з маткою
з отцем з маткою з всов чиладкою з всов чилядкою звеликов з малою все з
домовою
Отож ми тобі тай заспівали як сивий сокіл в Вешневім саду Як зозуленька
Притузі лузі Як ластівонька напідсіниньку.
Вінчовані то саме До дорослих дівок заходили з музиками і годину або дві
танцювали в хаті старші ходили з музиками
а молотші з звінком
Дівчині
Погорі горі Павонькі ходє За ними ходит гречная Панна Що зофійцуні Ой ходит
ходит пірічко ронит Пірі збирає в Рукавец складає Зрукавцє бере Настолик кладе
З столика бере віночок вине Віночок вине Наголовку кладе Подивисі Ненько Чи
подібненько Ойподібненько Ще й хорошенько Подібно синку Вбиреньім вінку Десьту
ся взяли Буйні вітрови Тай ошарнули Барвєний вінец Тай занеслиго Натихий дунай
Натихий дунай Накрути беріг Десь там сі взяли Три риболовці Три риболовці Всі
три молодці І що єім буде запирйнлене Єдному буде шовкова хустка Другому буде
золоти перстень Третому буде Сама молода Сама молода Зарученая Зарученая Аж до
галича Аж до галича Запоповича Аж до любрина
Завирмянина А засим словом будь нам здорова гречная Панна що зофійцуні нисам
собою з отцем з маткою зотцем зматкою звиликов з малою звеликов змалою
Вседомовою
Отож митобі Тай заспівали Як сивий Сокіл в вещневім саду Як зозуленька взеленім
гаю як ласьківонька Напідсіненку.
Вінчовані тосаме що попередно
Хлопциви
Пішов Василько Вполи з косою Бриніла Бриніла коса Коло покоса Бриніла Надходит
него Батенько єиго Бриніла Бриніла коса коло покоса Бриніла Ой час Васильку час
дому єти Бриніла Бриніла коса коло покоса бриніла. Озараз піду Най покіс дійду
Бриніла Бриніла коса Колопокоса Бриніла. Покіс недійшов Додому нейшов. Бриніла
Бриніла коса Коло покоса Бриніла.
Пішов Василько Вполи з
косою Бриніла Бриніла коса Коло покоса Бриніла Надходит него Меленька єго
Бриніла Бриніла коса Коло покоса Бриніла Ой час Васильку Час додому єти Бриніла
Бриніла коса Коло покоса Бриніла Ойзараз піду Най покіс дійду Бриніла Бриніла
коса Коло покоса Бриніла Тай покіс дійшов Додому пійшов Бриніла Бриніла коса
Коло покоса Бриніла
Написано, зазначає автор «Літопису», пункт перший і востатнй ще мама ндходила Брат сестра вінчовані
тосаме. Літопис… С.45.
Дівчині
Там коршмонька Там горіховя Там грали Там грали Вермяни Назолотієі цимбали Отам
Ганусі всім перед вела Там грали Там грали вирмяни Назолотієі цимбали Надходит
неї батенько єигі Там грали Там грали вирмяни Наназолотієі цимбали Ой час
Ганусю Час додому їти Там гали Там грали Вирмяни Назолотієі Цимбали. Ой зараз
піду Най таньцю дійду Там грали Там грали Вирмяни Назолотієі цимбалиТаньцю
недійшла До дому не йшлаТам гралиТам грали Вирмяни Назолотієі цимбали.
То перший пункт, зазначає автор «Літопису». Так само і дугий (другий-І. П.), що
надходит макінка єиєі від так братчик систричка аж навостанку меленький атак
засим словом будь нам здорова як в попередних
Митобі тай засьпівали як сивй сокіл в Вишиневім саду як зозуленька в
Вишневім саду ласьківонька напідсіненьку і все Там грали Там грали Вермяни
назолотієі цимбали Повінчовані то саме
що по передно. Літопис… С.46.
Дівчині
Прала Натальці шовкові хусти наледу Наледу леду Наледівници В кирници Хусти
пиручи Перстін згоблючи Наледу Наледу леду Наледівници В кирници Піди Батеньку
Чей Перестинь знайдеш Наледу Наледи леду На ледівници Вкєрници Батенько пішов
Перстин незнайшов Наледу Наледівници Вкирници
Автор «Літопису» знову пояснює : «то перший пункт що посилала Батенька відтак
макінку і брачика систричку а на востанку миленький Пішов і перстинь
знайшов» як засим словом будь нам
здорова як в попредних Ми тобі тай заспівали як в попередних, тобто «як сивий
сокіл в вишневім саду, як зозуленька в вишневім саду, ласьківонька на
підсіненку», але із закінченням, яке відровідає цій колядці «а все наледу леду
на лидивници вкєрници. По вінчовані тосаме.
Вже наступає Новий рік, кінчуютсі
всякі святощі. На Новий рік ідут малі хлопчикі засіват(и-І.П.) досьвіта, і
кличут: втворіт-втворіт, где які пускают, а где які і нє, і за павінчовані
платили 1 грейцар або кавалок хліба, або ябко, або оріхів. По Новім році
відбувєсі єще одно свят(о-І.П.) Йордан. На Йрдан на вечіріє є водосьвято. Кієс
(десь-І.П.) сполудні, бо рано світять (воду-І.П.) в Сороках. В вечір роблять
хрестики з кіста, що замісила мати з свіченой води на штири части стінах. В
хаті батко кропит (с-І.П.)віченов водов по подвіру, в (с-І.П.)тодолі, в коморі.
Відтак вечеріют як на перший світй (святий -І.П.) вечер і дещо щедруют,
щедрівкє нові. На Йрдан досвіта приїдит священннік і відправляєси ціле
богослуженя. По службі божі ідут з процесієов до керниці паньскоєі, де жолоби.
Там в(і-І.П.)дправяєса Йрдан. І світе(святять -І.П.) воду кождого господарства.
Мают збанкі, коновукє, кому близько, а нє, бодай флєшкє. По відправі Йордану
ідут з процесієов до двора і священник кропит всі покоєі. І старші браття, дяк
співают. О (По -І.П.) Йордані там дістают конто особно священик, а в ганку дяк
і старші браті горівкі і закуску. Такий то панам робє гонор”. Літопис… С.
47-48.
Звичайно, церковний обряд святкування Різдва, як його виклав Гринь Комарницький (за його словами “початкє обрядів церковних давного віку”), в інших селах здійснювався не зовсім так як у нашому селі. Інші колядки колядували. Але в основних рисах обряд Різдва був єдиним і ним жили всі – і малеча, і дорослі. Без нього і ми не уявляємо себе, бо Різдво, крім того що одне із найбільших церковних свят, духовна підвалина буття. То ж будьмо свідомими значимості християнства в нашій історії, сьогоденні і майбутньому.
Іван Пендзей.
Leave a Reply