Відколи існує Росія (чи, коли хочете, Московія), відтоді існує реальна загроза сусідам і світові. Статистика відома: за час свого, існування ця держава збільшила свої території в сотні разів. Сотні! Яким чином?
Один із найнебезпечніших засобів боротьби Росії була і залишається фальсифікація. Маємо це знати і пам’ятати. Росія і фальсифікація – це майже синоніми.
Говорити одне, а робити зовсім інше – для російських політиків і керівників норма. Сьогодні, коли засоби масової інформації охоплюють всі куточки земної кулі, Росія вкладає мільярдні кошти для затуманення і дезінформації. Давно йде інформаційна війна. Тотальна, невпинна, шалена. На всіх напрямках і фронтах. Там, де ми чекаємо, і там, де навіть подумати не можемо.
Не буду вдаватися в історію. Факти відомі. Усі договори, які підписали інші країни з Росією (в тому числі й Україна), на папері чудові, умови рівноправні й взаємовигідні. Але жодна з цих угод не була виконана. Обманути, перехитрити для росіянина так само природно, як дихати і їсти.
Росіяни – великі мастаки фальсифікації: чорне вони можуть зробити білим і навпаки. Підробити чи підретушувати історичні документи для них не складає проблеми. Я переконався в цьому, вивчаючи епоху Мазепи. Там все підроблено, спотворено, викривлено.
І сьогодні ситуація не змінилася. Ви вмикаєте телевізор – і у вашій кімнаті з’являється медоточивий і лицемірний москаль. Він зомбує вас, переконує, запускає в душу вірус, шоб той розірвав душу, а потім склав у тій конфігурації, в якій йому потрібно. І це робить ненастанно, постійно, майже цілодобово. Другий напрям ідеологічної війни – кіно. Найбільш масовий вид мистецтва, найбільш дійовий. Ви ніколи не замислювалися, чому за час незалежності не з’явився жоден український національний за духом фільм? Хто це гальмує? Хто боїться цього? А в той час російськомовні фільми з шовіністичним душком заполонюють екрани телевізорів. Там все подається так, як потрібно Росії. Чеченець там злодюга і вбивця, а російський солдат – визволитель і рятівник. Українські націоналісти – негідники і бандити, а смершовці та енкаведисти – люди з чистою совістю. Більшість людей знає, що це брехня, але на екрані оживають красиві й благородні герої, яких грають визначні актори. Мимоволі піддаєшся ілюзії брехні і фальшу. О, вони знають, що роблять. У наш час мало кидати шалені кошти на гонку озброєння, краще вкласти їх у запудрювання мізків.
А російська книга? Вона накочується на нас дев’ятим валом. І не все ширвжиток і примітив, не все Донцова з Алієвим. Є там висока література і справжні шедеври.
Як вберегтися від суцільної фальсифікації? Як захистити від на дітей і внуків? Мала б бути державна політика, національне виховання. Нема. Політики гризуться, свої ґалаґани підспівують москвинам. Біда, недоля.
Але росте молода здорова сила. Юні інтелектуали, яких на м’якині не купиш. Вірю в них. Надіюся на них. За їх плечима нема нічого – ні здорової національної ідеології, ні підтримки на рівні владних державних структур. Але вони самі по собі нація і держава. Вони вистоять і переможуть. Вони виведуть Україну на світлий європейський шлях. Вірю в них. Надіюся на них. Чекаю від них українського дива. А московська фальсифікація буде в цій боротьбі тільки підмогою. Бо брехнею весь світ обійдеш, та назад не вернешся.
Петро СОРОКА,
2008 р.