Вся у чорному Люба Мохун із села Хмелева Заліщицького району пригортає до серця портрет своєї Вікторійки і голосно ридає. У важкій задумі оперся на одвірок її чоловік Олександр… Їхній донечці у червні мало б виповнитися п’ять рочків.


Дитину знайшли утопленою в джерелі, в якому на Йордан все село освячує воду. Дівчинка була роздягнена, одежина та один мештик плавали у воді, другий лежав збоку на траві, за три-чотири метри від джерела знайшли хрестик, який був на дитині, та її трусики… Загадкове утоплення Вікторійки не дає спокою як рідним, так і односельцям — ніхто не вірить, що вона сама залізла у воду, тим більше, що на тілі дівчинки, як розповідають, були синці і рани… Трагедія сталася надвечір 7 травня, пише Нова Тернопільська газета.
— Усе село шукало Вікторійку, заглядали у рови, труби, думали, може, де впала, ніхто й не згадав про джерело, бо туди діти не ходять гратися, — розповідає батько. — Того дня дружина привела донечку з дитсадка, переодягнула, нагодувала і відпустила бавитися, сама ж пішла на город. Я пересувався на милицях, бо ж день перед тим мені зняли гіпс з ноги. Ще бачив Вікторію десь о 15.30, коли ішов до тещі, ми там з племінником ремонтували штахети. Донька бавилася з дівчатками біля клубу. «Вікторіє, ходи додому!» — кликала її старша сестричка Наталя, коли поверталася з магазину. «Я ще трішки погуляю, навідаюсь до хресної і прийду», — відповіла.
Люба повернулася з городу, помила руки і почала гукати Вікторію, та дитина не відзивалася. Зателефонувала до своєї матері, куми, але дівчинки у них не було. Починало смеркати. Мати подалася з Наталею шукати меншеньку, чоловік теж пішов вулицею. Кого не запитували — ніхто не знав. Навіть дітлахи, які бавилися біля клубу, не могли пригадати, в який момент Вікторія відлучилася від компанії.
— За годину-другу ми підняли на ноги усе село. Чоловіки прочесали усі вулиці, ніхто навіть не подумав, що дитина могла б піти через зарослі до джерела, — каже Олександр. — Лише близько опівночі Вікторію знайшов наш родич. Чоловіки перед тим шукали неподалік, але в саме джерело не заглядали. Я стояв на дорозі, родич із сусідкою ще раз пішли подивитися в долину і раптом почали сильно кричати… «Сашко, не йди сюди, бо то страшно дивитися…» — просили мене. Та як же я міг стояти, на милицях дійшов до джерела. Від побаченого розривалося серце, я весь застиг від шоку, здавалося, падаю у страшне провалля… Простелив куртку на траву, поклав маленьке холодне тільце, прикрив, впав на коліна біля дитини…
Джерело, в якому знайшли Вікторію, за триста-чотириста метрів від їхньої оселі, але причаїлося збоку від дороги. У Хмелевій його називають криничкою. Біля джерела є хрест, фігура Богородиці. Криничка має квадратну форму, глибина води у ній — 90 см.
— Ця природна криничка стікає в Дністер, — розповідає Олександр. — З давніх-давен її освячують, люди ходять туди по воду. Кому здійнялася рука на дитину у такому святому місці?..
У медичному висновку вказана причина смерті дівчинки — утоплення. Експерти нині вивчають походження синців і ран на її тілі.
— У моргу нам сказали, що нема переломів, як і, аж страшно таке думати, спроб зґвалтування чи ще якогось безчинства, але слідчі зафіксували на фото синці на рученятах та ніжках доньки, ранки на обличчі, шийці — ніби хтось її щебнем тягнув, — зітхає батько.
Після страшного випадку міліціонери опитали мало не всіх мешканців села, особливо прискіпливо спілкувалися з підлітками, старшими чоловіками, вели розмови й з рідними.
— Ви ніколи не били доньку? — цікавились у нас з дружиною, — розповідає Олександр. — Ми поховали двох синів-немовлят, які померли відразу після пологів, потім роками їздили до лікарів, щоб знову народити, тому донечки — очікувані й люблені. Наталя й Вікторійка — чемні і розумні дівчатка. Молодша пішла до садочка з чотирьох років, швидко все схоплювала, любила вчити віршики.
Спершу у Хмелевій припускали, що, може, Вікторія хотіла дістати з кринички копійки і шубовснула, але подробиці про одяг, хрестик, синці абсолютно розвіяли такі думки. Нині ніхто з односельців не вірить, що дівчинка могла сама роздягнутися і залізти у воду.
— Усе це в голову не вкладається… Люди припускають, що, може, хтось із підлітків замордував Вікторію. Надивляться в інтернеті, то хтозна-що в їх головах робиться, а ще подейкують, що біля Дністра бачили невідомих чоловіків, — каже Олександр. — Донька ніколи б сама не пішла до кринички, вона не дуже й любила воду. Ще зубки вранці чистила, а от личко помити — зчиняла ґвалт. Сподіваюся, що слідчі встановлять правду, знайдуть того, хто так жорстоко забрав життя у нашої донечки. Не сплю ночами, молюся, прошу нашу Вікторійку приснитися і розповісти, що сталося того вечора. Але чомусь наш Ангелик поки що не приходить…

Іванка Гошій, Нова Тернопільська газета

www.0352.ua