Вірне кохання і жорстока погибель – сторінка історії нашого краю в книзі долі України
Останнього березневого дня за сприяння активістів «Зарваницької громадської ініціативи», історичного клубу «Холодний Яр», Всеукраїнського комітету захисту української мови, громадсько-політичних діячів Володимира Бедриківського, Тараса Стецьківа, Степана Барни в Чортківському районному будинку культури ім.К.Рубчакої репрезентували історичну документальну стрічку «Стеком і шаблею», відзняту за мотивами книги відомого громадського діяча, письменника, режисера Романа Коваля.
Фільм про митця-патріота, одного з організаторів легіону Українських січових стрільців, вояка Сірої дивізії Армії УНР Михайла Гаврилка направду не залишив байдужим жодного глядача, оскільки героїзм і трагічна доля молодого українця викликають не просто захоплення, а й національну гордість за силу духу та волі одного з синів рідної материзни. Автор книги Роман Коваль розповів про непростий і героїчний шлях українського патріота. Письменник усю свою творчість присвятив дослідженню і оприлюдненню героїчних сторінок національної історії початку ХХ ст. Такої глибокої обізнаності в тогочасних подіях визвольних змагань 1917—1920 рр. не має, напевно, жоден із науковців академічних інститутів. У цьому величезному інформаційному масиві Роман Коваль почувається, як риба у воді, орієнтується в документальному й мемуарному масиві того періоду, обізнаний в історії, реалістично дивиться на той складний період нашого народу, не має жодного страхуназивати речі своїми іменами. Із забуття він видобуває найзнаковіші постаті, серед яких і Михайло Гаврилко, який уособлює нашу українську єдність і соборність. Роман Коваль розповів, що крім усього Гаврилко був талановитим скульптором, автором неперевершеної Шевченкіани, в тому числі в містах та селищах Західної України. Михайло Гаврилко був велет сильний не лиш тілом, а й духом. Всі людські пута й кайдани зривав єдиним рухом, його збороти не могла ніяка ворожа міць. Зборола підступна немилосердна смерть, адже його доля обірвалася трагічно: більшовики спалили його у топці паровоза.
Творчу імпрезу, у яку перетворилась демонстрація фільму «Стеком і шаблею», пошанували і люди старшого покоління, і молоді чортківчани, представники органів місцевого самоврядування, зокрема депутат Тернопільської обласної ради, голова комісії з питань бюджету обласної ради О.Стадник, заступник голови Чортківської районної ради Л.Хруставка, депутати міської ради Ю.Макотерський, Л.Махомет, О.Боровий, релігійні особи краю, педагоги.
Заступник голови Чортківської районної ради Л.Хруставка у своєму виступі привідкрив цікаву занавісу з життя славного сина неньки – України М.Гаврилка: «Гаврилко одружився з дівчиною, яка походить з села Чортківського району – з Шульганівки. Олена, обраниця Гаврилка, – дочка священика Порфірія Гордієвського та Михайлини з Гоцьких. Олена закінчила семикласову школу Бенедиктинок у Львові. Потім вчилася на трирічних вищих курсах для жінок ім.А.Баранецького у Кракові, з відзнакою склавши іспити з анатомії, перспективи та історії мистецтва. Як обдарованій студентці, їй пропонували залишитися там працювати, але життя покерувало інакше – у Кракові Олена познайомилася зі скульптором Михайлом Гаврилком, який навчався тоді в Академії мистецтв. Знайомство переросло в палке кохання. Молода, красива галичанка захоплює своїм талантом, громадською позицією та характером полтавчанина Гаврилка. Батьки Олени не давали дозволу на шлюб, мріяли про іншу кар’єру для доньки. Мамині сестри і сама мати Олени повиходили заміж за священиків, аналогічної участі хотіли і для Олени. Але покірна дитина цього разу не підкорилася волі тих, хто привів її на світ… Романтична натура не зрадила любові і вони повінчалися», – розповів цікаву історію кохання, пов’язану корінням з Чортківщиною Л.Хруставка. «Гоцький – дідусь Олени по мамі, – продовжив історичний екскурс заступник голови Чортківської районної ради, – був надзвичайно авторитетним на той час чоловіком. Про це свідчить і той факт, що в 1878 році на його парафію в с.Шульганівку приїздив Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сембрато́вич. Відомо ж, що в ті далекі роки не було ні транспортного ні залізничного сполучення…
Світова війна та визвольні змагання втрутилися й в долі закоханих. Михайло залишив вдома молоду дружину та новонароджену донечку Надійку і пішов свідомо боротися проти більшовиків у партизанському загоні «Сіра дивізія». А за якийсь час прийшла сумна звістка про його смерть. Олена не вірила, чекала, закрилася в собі, а в серці залишилася недомріяна мрія, недолюблена любов. Перед приходом Червоної армії їй пропонували виїхати на Захід – не поїхала. Залишилась, щоб відшукати Михайла. Не знайшла. Всю свою любов віддала донечці Надії. Переїхала до Львова, вчителювала і під час німецької окупації», – вдався у деталі життя О.Гаврилко її земляк Л.Хруставка. «Стало відомим, що в с.Шманьківці, де був парохом батько Олени Порфірій Гордієвський біля церкви похоронена перша донечка Олени і Михайла Гаврилків, яка прожила лише кілька місяців… Ще багато можна довідатися, якщо поставити за мету вивчити біографію землячки Олени Гаврилко та її мужнього чоловіка Михайла», – завершив Любомир Михайлович.
Почуттям гордості повняться наші серця від того, що живемо на вітцівщині видатних земляків, іменами яких повниться історія… Лиш би зуміли ми, українські діти, берегти пам’ять про героїв свого отчого краю як своє життя, родину, душу… Ще В’ячеслав Чорновіл – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу, політичний в’язень СРСР, Герой України казав, що “хто не знає історії, той немає майбутнього!”.
Ірина Зенчак-Гулька.