Зрада. Це відчуття прямо висить у повітрі. Тисне серце. Переконаний, не лише в мене такі гнітючі враження від останніх трьох днів. І напевно про зраду вже треба говорити в повний голос. Аби її зупинити!
Злочинна влада рухнула. Вибухи і стрілянина припинилися. Шини не горять, снайпери людей не вбивають. Але відчуття перемоги й радості чомусь немає. Не надто перебільшу, якщо скажу: коли навколо все палахкотіло і рвалися гранати – на душі було якось спокійніше і впевненіше, ніж зараз, начебто у мирну годину. Чому так?
“Вот они расселись по местам, зазвучали до самозабвенья” – це я не про птахів, про політиків. Яких Майдан із опозиції перетворив на владу, але вони швидко забули про Майдан і його свист – і кинулися ділити: крісла, посади, повноваження…
Як же їх ділять, оті крісла? А всі те бачать…
Прізвища щасливих високопосадовців виникають несподівано і незнамо звідки, наче з рукава якогось фокусника, тут же швиденько голосуються, без жодного обговорення, табло висвітилося – ура! і поїхав…
Ну, поїхав. Ну, сів (сіла) у високий кабінет. Ну, і що далі? Хтось перевіряв репутацію нових призначенців? Хтось оцінював їхній професійний рівень, порівняно з іншими можливими кандидатами? Хтось переконався, що людина має мінімально-необхідні менеджерські якості й взагалі спроможна керувати десятками тисяч підлеглих? Хтось цікавився – а для чого людині та посада, для яких по суті реформ, з якими конкретно першочерговими й стратегічними завданнями, з якими пріоритетами діяльності? Хтось упевнений, що нові призначенці готові працювати на високій посаді ефективно з першого ж дня? Чи, як було у 2005-му, мірятимуться одне з одним, у кого телефонів спецзв’язку більше, по кілька місяців функції й завдання свої вивчатимуть, закони і положення про міністерства (відомства) переписуватимуть і перезатверджуватимуть, кадри переставлятимуть багатократно й безцільно, викидаючи “чужих” і пхаючи “своїх”?
Врешті, чим нова кадрова політика відрізняється від того, що робив Янукович? Нічим! Ті ж самі непрозорість, підкилимність, закритість підбору кадрів навіть від рядових депутатів, які мають проголосувати – про Майдан і його підтримку годі й говорити…
Хіба не ясно, що наслідком такого “формування команди” без попереднього усвідомлення програми і плану дій, стане неминучий провал?
Хтось сподівається, що Майдан буде спокійно на всі ці ігрища, а за ними – на провали, дивитися і не реагуватиме?
Зрада Майдану-2004 і зрада Майдану-2014 – матимуть різні наслідки для зрадників. Краще це усвідомити зараз – і зупинити небезпечні ігрища!
КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ось ключова вимога до урядовців.
МОРАЛЬНІСТЬ – як запобіжник від корупції.
ЛЮСТРАЦІЯ – першочергове завдання для кожного міністра.
АНТИКРИЗОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ – аби відвести країну від прірви.