Волонтерський рух проти війни «Vоля», який створено у Борщеві, активно допомагає учасникам бойових дій у зоні АТО – вихідцям із Борщівщини. Завдяки опіці цих небайдужих людей, вже на сьогодні 54 наших земляків повністю забезпечені військовою амуніцією. Сьогодні волонтерський рух, який створювався за підтримки Борщівської районної організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, став єдиним ефективним і дієвим центром допомоги для наших воїнів.
Підприємець Володимир Яворський є координатором цього руху. Активно допомагає чоловікові і підтримує у всіх справах і дружина Володимира – Наталя. Проте Володимир наголошує, щоб ні в якому разі я не вішала лаври тільки на них. Адже, каже, до створення цього руху і його функціонування прчетні безліч людей різного віку – від школярів до пенсіонерів. Вітають усіх, хто має добру волю і хоче допомогти у скрутний час нашим хлопцям, бо йдуть вони на війну в прямому значенні цього слова голі-босі.
Днями В.Яворський повернувся із Закарпаття, куди возив разом із іншими волонтерами бронежилети, шоломи, балістичні окуляри, тактичні рукавиці, індивідуальні аптечки, оснащені усіма потрібними препаратами для першої медичної допомоги для наших трьох краян, які проходять там учбові тренування. Такі ж набори індивідуальних засобів захисту волонтери передають і безпосередньо у зону АТО нашим бійцям.
Волонтери благодійного руху «Vоля» отримують інформацію про наших призовників і добровольців із військкомату, від голів сільських рад, дізнаються номери їх телефонів і телефонують напряму. Запитують: в чому найперше має потребу боєць? Вивчаючи усі побажання, збирають, споряджають, а потім і доставляють усе потрібне самі.
– Таким чином ми впевнені, що наша допомога надійшла конкретній людині, вона не зникла десь дорогою або потрапила не за адресою, – розповідає В. Яворський. – Коли ми тільки починала працювати, то одразу поставили собі за мету, щоб кожен наш земляк мав надійний бронежилет, шолом, усю необхідну амуніцію. Коли я вперше побував у наших земляків у зоні АТО, вони розповідали, що благодійна допомога їм надходить, але це, в основному, спальні мішки, харчі. А що в першу чергу важливо на війні? Зберегти життя – ось що! Тому передусім ми забезпечуємо наших солдатів надійними наборами індивідуального захисту.
У центрі міста волонтери встановили намет, де кожен може отримати інформацію щодо потреб наших воїнів на фронті і тут же допомогти. Завжди звертаю увагу, як людно тут протягом дня. Байдужих немає. Люди йдуть і зупиняються біля намету, аби зробити свій внесок. Багато мешканців нашого краю ідуть напряму до офісу фірми Володимира Яворського, який тепер перетворився на склад військової амуніції і робочий штаб. Сюди приходять матері наших воїнів зі словами подяки. Бо що може бути головнішим від права матерів на надію, що життя їх дітей хоч якось захищене?
Координатор волонтерського руху і підприємець Володимир Яворський із розумінням ставиться до проблем армії.
– Сьогодні багато звинувачень на рахунок того, чому наших воїнів не забезпечують усім необхідним. А варто задуматись, що армія останніми роками взагалі не фінансувалась, а тут – війна. Скільки грошей іде на пальне до танків, літаків, зарплатню, соціальні виплати, на інші нагальні потреби, тому й така критична ситуація склалась, – ділиться своїми міркуваннями В.Яворський. – Треба з розумінням поставитись до цієї проблеми, не займатись пустими балачками, а робити корисні справи. Ми на прикладі свого руху показуємо, що все-таки можна зібрати потрібну амуніцію для воїнів. Так повинні діяти у всіх регіонах. А допомога ця повинна бути адресною – кожному за потребою.
– Не менш важливим є забезпечення воїнів індивідуальними аптечками, – підтримує розповідь свого чоловіка Наталя Яворська. – Слід враховувати, що під час бойових дій мають місце сладні поранення, тому кожен боєць має мати кровоспинні, протишокові і знеболювальні препарати, джгути, перев,язувальні матеріали. У хлопців ми дізналися, що їм бракує джгутів. Кинули клич – і тут же люди знесли їх. Нам вдалося через інших волонтерів роздобути чеський препарат, який миттєво спиняє кровотечу із рваних ран, відкритих переломів кінцівок без застосування джгута. Це дуже важливо, адже основне під час поранення – це вчасно надана перша медична допомога.
За час створення волонтерського руху, до його лав вливаються все нові люди. Кожен хоче чимось бути корисним, адже нікого не залишають байдужим ті події, які відбуваються сьогодні на сході нашої країни.
Волонтерка Світлана організувала у таборі «Лісова пісня» «День малюнка для воїнів». Діти малювали, писали свої побажання бійцям. Це було дуже зворушливо. Одна дівчинка із Гусятинського району намалювала серце і підписала: «Тату, скоріше повертайся!». Дитину запитали: кому ці слова адресує? Виявилося, що її батько військовий і воює на передовій. Коли ж згодом батькові передали малюнок дочки, він розплакався.
Ось такі історії вже новітніх воєн. Страшно писати це слово «війна» нам, і нашим дітям, які знали про неї лише із книг і спогадів ветеранів. Хто ж міг подумати, що нашим чоловікам і синам, братам і сестрам ще доведеться взятии зброю до рук аби захистити свою державу?
Добру справу роблять волонтери з Борщівщини. З такими людьми можна бути певним, що перемога таки буде за нами!
Для тих, хто бажає допомогти волонтерам, подаю номери телефонів координаторів: 0673359925, або (03541) 23209.
Ірина Мадзій
