26 січня біля пам’ятника Михайлу Жизневському (вул. Грушевського, поруч з Парламентською бібліотекою) відбулася церемонія вручення премії «Воїн світла».

Літературна премія «Воїн світла» вручається щороку 26 січня на День народження героя Небесної Сотні Михайла Жизневського.
Премія вручається за кращу прозову книжку року (оповідання, повісті, роман), видану білоруською та українською мовами, в якій зображено благородного, активного, сильного героя, що відстоює свободу, справедливість та загальнолюдські ідеали.
Цього року премія вручалася вперше. За рішенням журі премію вручено Богдану Жолдаку (Україна) за книжку «Укри» про російсько-українську війну на Донбасі та Анатолію Боровському (Республіка Білорусь) за книжку «Волею обраний» про національно-визвольну боротьбу білоруського народу проти Російської імперії (1863-1864 рр.).

Анатолій Боровський – сучасний білоруський письменник, автор книжок прози «Калина під вікном» (1987), «Озирнись у коханні» (1994), «Чорний лелека – біла тінь» (1997), «Пекельний рай» (2002), «Спокуса» (2007), «Будуємо завтрашній день» (2008), «Ми – Юницький» (2010), «Романи. Повісті. Оповідання» (двотомник, 2012), «Юницького небесні дороги» (2014 рік) та книжки віршів «Заручитися з блискавкою» (2007). Понад п’ятнадцять років очолював Гомельську обласну організацію Товариства білоруської мови. – Голова Гомельського обласного відділення опозиційної Спілки білоруських письменників.

Про роман
Анатолія Боровського «Волею обраний»

Роман Анатолія Боровського – це історія кохання ватажка білорусько-польського повстання 1863-1864 років проти російського царизму Вікентія Калиновського та Марії Ямонт, яке вони пронесли через боротьбу, довівши, що важливіше справжньої любові у світі немає нічого. Зосередившись на почуттях героїв роману, письменник пояснює, чому повстання зазнало поразки. Літературна спадщина Кастуся Калиновського невелика – кілька номерів «Мужицької правди», «Листи шибениці» та вірші, присвячені Марії Ямонт. Але в другій половині ХІХ століття саме Калиновський, що написав свої твори мужицькою мовою, вперше в Російській імперії звернув увагу на те, що є такий народ, як білоруси. Отже, Кастусь Калиновський був одним із перших творців національного відродження та становлення білоруського націоналізму як явища модерної історії.

Жолдак Богдан Олексійович народився 13 лютого 1948 року у м. Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т.Г. Шевченка. Викладав у школі, організовував дитячі кіностудії. Створив майстер-клас з кінодраматургії (нова вища освіта, уперше на Україні), Інститут екранних мистецтв ім. І.К. Карпенка-Карого. Був радіо- та телеведучим.
Автор п’єс «Гопак-опера Конотопська відьма», «Хто зрадить Брута?», «Закоханий чорт», «Глина» – переможців всеукраїнських конкурсів з драматургії; збірок кінопрози «Спокуси», «Яловичина-макабрески», «Як собака під танк», «Бог буває», «Антиклімакс», «Топінамбур, сину», «Шизотерапія», «Музичні війни…», «Гальманах», «Коли генії плачуть», «Казкарики», «Гаряча Арктика», «Інформагія»; сценаріїв до художніх кінофільмів «Козаки йдуть», «Відьма», «Запорожець за Дунаєм», «Іван та кобила», «Дорога на Січ»; документальних, короткометражних ігрових, анімаційних, рекламних, демонстраційних, телевізійних, хронікальних і відеострічок в Україні та за кордоном. Публікувався в альманахах Хорватії, США, Канади, Німеччини та Японії.

Про кіноповість Богдана Жолдака «Укри»

“Кіноповість “УКРИ” відомого українського письменника, драматурга та кіносценариста Богдана Жолдака – це бойова проза про сучасну АТО. Майже сто років тому Юрій Яновський створив неперевершені взірці про тодішнє АТО, узявши фактаж із вуст Юрка Тютюнника. “УКРИ” – це суцільний “екшн”, заснований на реальних подіях російсько-української гібридної війни, в якій сучасні українці, подібно до героїв “Енеїди”, відчайдушно жартують зі смертю, захищаючи свою землю і честь.
Для читачів майже всіх поколінь.”
Організатор: Національна спілка письменників України

Контактні особи:
Володимир Даниленко, голова Київської організації НСПУ – (095) 459 81 17
Наталя Куліш, відповідальний секретар КО НСПУ – (096) 053 39 50

Фото  Владислава Мусієнка