“Пригадуєте напис на мості: Чорткове древній, розквітай!? Так от, Чортків ніякий не древній. Навіть, не княжий…, а середньовіччя лише торкнулося його своїм завершенням. Разів у десять древніші ті поселення які існували ще до заснування міста. Вони пам’ятають неоліт і мають власні архетипи, що дійшли до нас черепками мальованої кераміки і власними назвами…”
Чортків, не знаний
Сучасне, до минулого припнуте,
Тікає з під пера, неначе ртуть –
Нові літа і звичаї грядуть.
А. Базалінський
Пригадуєте напис на мості: Чорткове древній, розквітай!? Так от, Чортків ніякий не древній. Навіть, не княжий…, а середньовіччя лише торкнулося його своїм завершенням. Разів у десять древніші ті поселення які існували ще до заснування міста. Вони пам’ятають неоліт і мають власні архетипи, що дійшли до нас черепками мальованої кераміки і власними назвами. Бердо (фр. вerdo, буквально – гребінь ткацького верстата), понятійно – рельєфна крутизна пересічена ярами, що нагадує гребінь, який нам був відомий до появи самої Франції. Та ж, Рудькова балка в Берді – архаїзм «ruda-rudka» – залізомістке болото. Кадуб – дубове цільнодовбане корито при джерелі. Найперші люди осідали поблизу джерел і найперші дороги прив’язані до джерел, та й перші вірування мають джерельну етимологію Дани, яка з часом перейшла у п’ятницькі церкви. Особливо, Дана облюбувала собі правий берег Серету. Чому так?
Земля дихає… За мільйони років ми багато раз опускалися дном первісного моря і підіймалися Багитами коралового рифу. Теперішній тектонічний «вдих»(карпатський горотворчий процес), підняв Чортків на 218 метрів над рівнем світового океану. При цьому, спричинив розлом мантії землі по лінії Серету, а також наповзання лівої плити на праву. Така геоморфність захистила нас від «перегару» надр, але спрямувала в різні боки води землі. Так ліва сторона Синяково(е), отримала від’ємний вектор водоресурсу. Синяково – кельтське «sinach», означає – пустир, місцевість непридатна для життя. Чи то так є насправді? Дивимося альманах «Природа Тернопільської області» де описуються допотопні рештки хребетних віднайдених в синяківському кар’єрі. Серед них такі ендеми, як печерні ведмеді, леви і носороги. Від миші до гіганського оленя, всього 54 види. Ну, чим не Едем? Хоча, це плазуюче і літаюче розмаїття зібране природнім катаклізмом, скоріше нагадує останній день Помпеї. Нині, Синяково питома частина міста, розділеного тектонічним розломом. Цей розлом зачепив і душі чортківців; він пройшов через їх пам’ять, волю і серце. Як наслідок, громада втратила частину своїх вікових набутків, які з покоління в покоління акумулювались в культурі просвітництва, музейної справи, зодчества і вірувань. Жодний формальний статус, як то «історичність міста» чи «обласне значення» не заміщують тих духовних констант.
При нагоді, я хотів би підняти тему навернення до істинних цінностей і зокрема етикету міжособистістних звертань.
Яр Дан