Я не хочу, щоб подія про яку піде нижче мова зосталась непоміченою журналістською братією та посполитим чортківським людом, здатним до всіляких штукарств, але аж ніяк не до заслуженої похвали людей доброї і світлої волі, яких у нашому цісарстві можна порахувати на пальцях однієї руки.
Про що йдеться? На минулій сесії районної ради, яка відбулася нещодавно, мої бойові побратими, воїни-«афганці» – голова Чортківської РО УСВА Михайло Заблоцький, депутат райради Михайло Чорній і депутат міської ради Ігор Скрипник пошанували директора СП «Ягільницьке», депутата районної ради, голову постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, підприємництва, власності, інвестицій та торгівлі Василя Вислоцького високою спілчанської нагородою – медаллю «За заслуги» ІІІ ст. і грамотою Української спілки ветеранів Афганістану, скріплену печаткою і підписом голови «афганського» бойового братства Сергія Червонописького. Шкода лише, що керівництво районної ради цим урочистим кілька хвилинням не почало сесійне засідання райради, а перенесло його на закінчення, коли вже значно поріділи депутатські ряди.
Василь Вислоцький – добрий господарник, скромна, чуйна, сердечна людина, благодійник, який займає чітку життєву позицію, і ніде, як це сьогодні заведено, не рекламує себе, не виставляє напоказ. З року в рік без зайвого галасу і самореклами допомагає жителям Ягільниці, чортківським воїнам-«афганцям» вирішити їх проблеми, пов’язанні із ріжними наболілими питаннями. Він живе за принципом, що «розділена радість, то подвійна радість, а розділене горе, то півгоря». Нагорода вручена «афганцями» йому дуже доречна та Боже благословення важить чи не найбільше. І воно не може пройти стороною таку світлу людину, як Василь Вислоцький.
Володимир Погорецький.