Доброго дня, шановні колеги! Пропоную вам наш спільний подарунок землякам-захисникам – пісня “Горобиний біль”. Ідея – Віктор Круглянко, вірші Інни Гончар, музика Михайла Рожка, відеопроект Олександр Банковський, Віта Пашковська, ТОВ “Реал ТБ”. Жовтень 2015 р.
Саме з нагоди державного свята – Дня захисника України, яке так гармонійно увібрало віднедавна у себе усі трепетні миті нашої осінньої обрядовості й віри у оберегову силу Покрови Пресвятої Богородиці та невмирущі традиції українського козацтва – місцеве телебачення презентувало своїм глядачам спільний творчий проект-подарунок. Свого часу з ідеєю пошанувати земляків-захисників рідної землі в зоні АТО до Інни Гончар та Михайла Рожка, котрі мають у своєму музично-поетичному доробку не один десяток пісень, звернувся директор ТОВ «Реал ТБ» Віктор Парфенійович Круглянко. А невдовзі у поетеси народились до болю хвилюючі слова, які пісенно оживив наш відомий композитор. У творчих пошуках редактора Віти Пашковської та оператора Олександра Банковського минали дні, тривали записи під час репетицій із виконавцями, вихованками М. В. Рожка – Дар’єю Димитрюк, Ксенією Малджан та Дариною Білоконь, зйомки із нашими молодими, а вже учасниками бойових дій, відбирались фото- і відеоматеріали… І ось 16 жовтня новодністровці уперше побачили й почули «Горобиний біль».
Направду, за 3 хвилини звучання цієї пісні перед очима постає не просто невеличка історія хоробрих воїнів маленького містечка на Дністрі, а душу розриває невимовний відчай і біль за рідну землю та її синів і доньок, водночас охоплюючи гордістю за тих новодністровців, хто уже не з новин та чиїхось розповідей скуштував смак обпаленого українського сходу…
Горобиний біль
Вірші Інни Гончар,
музика Михайла Рожка
Пролягла українська дорога
Крізь вогонь, смертоносні сліди.
Йшли сини в невідомість з порогу
І злітали увись назавжди.
ПР. Україно моя, Україно,
Боже, змилуйся, Боже святий!
Захисти від страшної руїни,
Від смертельного зла захисти!
Україно моя, Україно,
У молитвах святих оживай
І співай навкруги солов’їно,
І любов’ю дітей зігрівай!
На розхристанім сході – заграви,
Горобина криваво болить,
Плачуть хмари, світанки і трави,
Коли гасне утрачена мить…
Хай калина щасливо рясніє –
Досить болю жалобних мовчань!
Тільки мак у полях червоніє
В мирнім спокої ніжних світань!
(23.04 – 15.05.2015 р. І. Гончар)