У глибині людини закладена творча сила, яка здатна створити те, що повинно бути, яка не дасть нам спокою і відпочинку, поки ми не виразимо це поза нами, тим або іншим способом. Саме так стверджував Йоганн Вольфган Гете. І з цим судженням варто погодитися. Адже будь-який прояв мистецтва пробуджує у людині нові грані її особистості.

Іноді, ми й не усвідомлюємо наскільки талановиті. Тому у всі часи й у всіх народах основною окрасою та оберегом нації були люди творчі, прогресивні, мислячі. Й подекуди не важливо, наскільки хтось відзначився перед публікою, головне нести у серці той нетлінний вогонь, який робить мистецтво неопалимим, цінним, патріотичним. Ось у селі Біла, Чортківського району живе чудова та неповторна жінка – Марія Несторівна Бурдяк. За професією – вчитель-філолог; за покликанням – фольклорист, майстер народного мистецтва, витинанкарка, художниця хрестикових орнаментів, громадський діяч. Дехто гадає, ш,о для того, аби робити витинанки, треба бути мало не художником, “Зовсім ні!”, – стверджує пані Марія, – “Витинанка не обов ‘язково має бути витонченою, деякі майстри навіть умисно не прагнуть досягти витонченості… Навіть будь-яка дитина здатна намалювати квіточку чи листочок, і цього ціпком достатньо”.

Народилася-Марія Бурдяк 29 листопада 1931 року у селі Устя Руське, Горлицького повіту (сучасна Польща). У 1945 р., під час урядового переселення українців, переїхала до села Ягільниця Чортківського району. Навчання продовжила у Ягільницькій середній школі. Закінчила Чернівецький університет. 33 роки працювала вчителем у Білецькій середній школі. Мистецтво її постійне захоплення. З дитинства вирізувала різні витинанки, малювала, творила хрестикові узори. У роки війни витинала з паперу фіранки на вікна, розетки, сюжетні картинки для себе і для родини. Ці композиції зберігає і досу. Від 1985 року мисткиня учасниця багатьох районних та обласних виставок. У 1993 році її роботи експонувалися на виставці у Києві. Цього ж року Марія Несторівна була учасницею 1-го Всеукраїнського свята народних майстрів “Українські витинанки”. Натхнена творчим ентузіазмом, вона продовжує збагачувати свою колекцію новими творами. Пише вірші, збирає народну творчість, є членом клубу творчих особистостей при Чортківському районному краєзнавчому музеї.

Приємною несподіванкою для Марії Несторівни стало запрошення від Володимира Дем’янця, працівника Бережанського Музею сакрального мистецтва та історії церкви й Надії Волинець, наукового секретаря, організувати персональну виставку, присвячену 10-літтю музею. Пані Марія з радістю погодилася на пропозицію й від 22 червня аж по 17 липня її виставка під назвою “Світ фантазії у витинанках і хрестикових узорах” експонувалася у виставковому залі Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережан.

Марія Несторівна настільки була схвильована гостинністю бережанців, вирішила поділитися своїми враженням із земляками. Мисткиня привезла із собою підбірку світлин, адже для неї, як поважної гості міста, влаштували екскурсію визначними місцями Бережан. Не оминули жодної визначної скульптури, будівлі чи пам’ятника – усе докладно розповідали, демонстрували. Найбільше вразив і Марію власне музей, де вона виставляла роботи. Експозиція музею займає шість кімнат першого поверху (південно-західне крило міської ратуші і представляє іконографічну колекцію, збірку сакральної скульптури, книги духовного змісту (Псалтирі, Молитовники, Катехизми, Біблії, Житія ‘Святих) з львівських, київських і почаївських друкарень ХVІІ-ХІХ ст., церковну атрибутику, історію репресованої УГКЦ. Бережани упродовж віків відзначалися високою духовністю. Вже у XVII ст. його архітектуру визначали п’ять, церков і два костели. На початку того ж століття з далекого Риму (спроваджено Чудотворний образ Матері Божої, а з Волохи в 1673 р – мощі Святого Івана Хрестителя. Музейний фонд досяг експонатів. Від серпня 2007 року музей перебуває у підпорядкуванні Державного історико-архітектурного заповідника у м.Бережани під назвою “Музей сакраль мистецтва та історії церкви”.

Ось, саме у цій святині Марія Будряк дивувала відвідувачів своїми витинанками – одним із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції. Грайливе мереживо симетрично повторюваних елементів, що складають цілі шпалери квітів, стриганців, зірочок, хрестиків, козаків, найхимерніших звірів. І те досягається з допомогою білого чи кольорового аркуша, складеного у кілька разів (удвоє, учетверо, увосьмеро), звичайнісіньких ножиць і, неодмінно ж, уяви.

На виставці була представлена лише невелика частина творчого доробку нашої краянки. За словами мисткині, майстрів, використовують техніку витинанки, в Україні небагато. Адже тепер цей вид мистецтва на стадії відродження. Тому, ми і пишаємося, що у нашому краї живе талановита та повна сил й енергії творчо обдарована, патріотична та незламна духом мисткиня. Наснаги вам, пані Маріє, та незгасимого натхнення!

Ілона Стула