25-26 червня у виставковому залі Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) у м. Бережани проходила Міжнародна наукова конференція «Громадське, культурне й духовне життя єврейського населення східногалицьких земель XVIII – пп. ХХ ст.» – на відзначення 295-ої річниці від часу спорудження бережанської великої синагоги.
Учасників та гостей щиро привітали директор історико-архітектурного заповідника Василь Зорик, міський голова Володимир Музичка, музейники, представники ДІАЗ, за організації якого пройшов цей важливий захід.
Першого дня роботи конференції відбувся круглий стіл «Моя пам’ять про Бережани» за участю гостей зі Львова, Тернополя, Підгаєць, Ізраїлю та США. Серед них були Шимон Редліх – професор історії університету Бен-Гуріон (м. Бершева, Ізраїль), Мейлах Шейхет – директор американської правозахисної організації, директор американо-українського бюро з прав людини (м. Львів), Ігор Банзерук (Іцхак Канцер) – голова Тернопільської обласної організації «Єврейська община», його заступник Олександр Підмогильний, Володимир Опалюк (Чмуель Левенець) – заступник голови іудейської релігійної громади м. Тернополя, Гульнар Батирова – представниця єврейської громади м. Тернополя, Габріел Фіндер – професор університету (Вірджінія, США), Богнер Соломон – громадянин Ізраїлю, Карін С.Хезелкорн (м. Сан-Франциско, США), волонтери зі США та Ізраїлю, представники Корпусу Миру, Мирослав Маринович – віце-ректор з питань призначення та місії Українського католицького університету, президент інституту релігії та суспільства УКУ, Світлана Ковалик (Львівський інститут менеджменту, асоціація «Нова доба»), Степан Колодницький – краєзнавець, голова Підгаєцької районної організації «Меморіал» (м. Підгайці), представники бережанської громади Рена і Михайло Сиві, Семен Львівський, Роман Снігур, Лідія Котлярчук та інші.
Зворушливими спогадами ділився уродженець Бережан, професор історії університету Бен-Гуріон (Ізраїль) Шимон Редліх, якого малим 1943 року родина Концевичів із села Рай врятувала від нацистів-убивць. 12 червня цього року минуло 70 років трагічної події в історії Бережан, коли німецькі окупанти розстріляли в урочищі Окописько на околиці міста тисячі євреїв. Врятувалися одиниці. Серед них був і хлопчик Шимон, котрий донині вдячний відважній жінці, «Праведниці народів світу» раївчанці Тетяні Концевич. Ці події Ш. Редліх описав у книзі «Разом і нарізно. Поляки, євреї, українці в Бережанах. 1919 – 1945». Згадували учасники дійства й інші події, пов’язані з євреями Бережанщини. Варто зазначити, що 11 червня 2007 р. в Бережанах відбулася «Хода скорботи» з центру міста до єврейського цвинтаря на Окопиську у пам’ять за розстріляними євреями. У 2009 році за фінансової підтримки Ш. Редліха видано збірник «Бережани в пам’яті євреїв, поляків, українців». Громадськість краю вдячна багатьом євреям за допомогу у визвольній боротьбі українського народу проти фашистів та більшовиків.
Окрім цікавих виступів, спогадів, відбулися репрезентація відеофільму «Моє місто – моя гордість», створеного учнями бережанських шкіл – учасниками проекту «Історія Бережан у спогадах його мешканців», екскурсія «Архітектурно-сакральна спадщина єврейської громади».
Робота конференції 26 червня розпочалася зі вступного слова директора Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани Василя Зорика та привітання представників органів влади та місцевого самоврядування – заступника голови Бережанської районної державної адміністрації Володимира Соленка, начальника відділу з гуманітарних питань виконавчого комітету районної ради Івана Головацького. У виступах зазначалося, що Бережанська земля здавна була місцем розселення різних етносів: українського, польського, єврейського, вірменського. І, як і в будь-якому поліетнічному регіоні, тут виробилися ефективні, перевірені часом традиції мирного міжетнічного співжиття, толерантних взаємовідносин між різними етносами. Були періоди непорозумінь, зіткнень на ідеологічній та релігійній основі, але воно не заретушовує позитивні прояви спільного проживання різних етносів в окремому регіоні. У багатьох населених пунктах Східної Галичини, особливо в містах, єврейське населення було помітним за чисельністю та активністю, перш за все у підприємницькій діяльності. Це були люди практичні (навіть прагматичні), які чітко відчували своє власне духовне та національне єство. І вони доволі органічно вливалися у вир міського життя. Нині всіх турбує доля бережанської синагоги, що руйнується на очах і потребує реставрації. Історична поліетнічність Східної Галичини залишила нам у спадок історико-культурну спадщину різних народів, яку слід вивчати, пізнавати, розуміти, берегти й популяризувати, незалежно від її етнічного походження.
В рамках конференції відбулася репрезентація науково-популярного ілюстративного видання «Пам’ятки України» (2013 р., №5 «Бережани – місто біля Раю»), яку провела учений секретар ДІАЗ Надія Волинець. Присутні мали можливість оглянути ілюстративно-докуменальну виставку «Євреї – роки та долі».
З доповідями виступили Володимир Парацій – завідувач науково-дослідного відділу Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани, Людмила Байбула – науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві, магістр історії, Степан Костюк – директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Михайло Музичка – студент Інституту історії та політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Степан Колодницький – краєзнавець, голова Підгаєцької районної організації «Меморіал», Олексадра Троханяк – доцент кафедри гуманітарних дисциплін Бережанського агротехнічного інституту, кандидат історичних наук, Оксана Гурська – науковий співробітник ДІАЗ, Андрій Корчак – старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею, вчитель історії Бродівської гімназії ім. І.Труша, Теодор Зварич – краєзнавець (м. Броди) та ін. Доповідь старшого наукового співробітника Інституту «Укрзахідпроектреставрація» (м. Львів), кандидата архітектури Оксани Бойко представив заступник директора ДІАЗ Богдан Тихий.
Учасники заходу прийняли резолюцію, в якій запропонували видати матеріали конференції як основу для подальших досліджень історичної долі та історико-культурної спадщини єврейського населення східногалицьких та загалом українських земель, вивчати й аналізувати минуле інших етносів та етнічних груп, які століттями проживали на території Східної Галичини.
Тетяна Будар, м. Бережани Тернопільської області.
На світлині: серед учасників Міжнародної конференції – уродженець м. Бережани, професор історії університету Бен-Гуріон (Ізраїль) Шимон Редліх (стоїть у центрі).
Фото автора.
