Народний майстер Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ярослав Осадца за своє життя зробив кілька десятків дідухів. Каже, що декоративний можна зробити навіть за годину, а на створення справжнього з дотриманням всієї симовліки доводиться витратити від кількох днів до кількох місяців. Все залежить від розмірів та складності роботи.
За його словами, солом’яні дідухи та павуки почали відроджуватися в часи панування Австро-Угорщини. Адже тоді забороняли вирубувати ялинки, а дозвіл коштував дуже дорого. Тому батьки, щоб розважити дітей, збиралися всією сім’єю і виготовляли з соломи атрибути свята. Це була спільна справа, яка дуже об’єднувала родину, тому вироби наповнювались позитивною енергетикою.
Щоб власноруч зробити дідуха, пан Ярослав радить збирати колосся молочної стиглості. Тоді зерно не обсипається, а колоски навіть миші не їдять.
Традиційно дідуха роблять зимою, коли закінчуються польові роботи. Для цього колосся чистять, сортують і створюють солом’яний різдвяний символ.
Традиційно дідухи класифікують на 2 види і один підвид. На Гуцульщині роблять дідух з вівса, тому що Ісус народився в яслах, де зазвичай годували худобу. На нашому Опіллі виготовляли дідух з чотирьох різних злаків, які символізували чотири пори року. Цікаво, що кожен елемент цієї солом’яної скульптури ніс у собі певний символ – пору року, місяць, тиждень, день. Зазвичай, один колосок – означав один день. У виробах значних розмірів виділяли навіть години.
Покутянського дідуха робили в формі букви «Т» (вуса і борода). Його вішали на стіну. У давнину не робили металевий каркас. Але оскільки зараз дуже часто дідухи транспортують на різноманітні виставки, то доводиться вставляти металевий стержень, щоб він не деформувався.
– Дідух має дуже давню символіку. Наші предки уявляли собі, що гілки – це райський світ, стовбур – сучасний, а ніжки – світ померлих, – розповідає майстер.
У стінах Обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді вже назбиралося кілька десятків різноманітних дідухів. Всі вони – красиві і абсолютно не схожі один на одного.
Та пан Ярослав вирішив не зупинятися на своїх досягненнях і цього року створив рекордний – 8-метровий дідух. Тернополяни зможуть побачити його в Українському Домі «Перемога». Щоправда, на жаль, у розібраному стані. Приміщення, де можна було б продемонструвати цей витвір у повний ріст, на жаль у Тернополі немає. А на вулиці, на думку пана Ярослава, він швидко зіпсується.
Щоб зробити його, майстру знадобилося три місяці, а ще у його розпорядженні був цілий спортивний зал.
Ми спробували дослідити за згадками в пресі, який найбільший дідух зробили в Україні. Минулоріч львів’яни пишалися, що їхній 6-метровий – найвищий. Тому швидже всього виріб Ярослав Осадца претендує на всеукраїнський, а той світовий рекорд.