Мій співрозмовник Равіль Гафаров, заступник військового комісара – начальник відділення комплектування Чортківського об’єднаного міського військового комісаріату, народився у Челябінській області (Росія). Проте доля розпорядилася так, що більшу частину свого життя (30 років) він віддав Україні. Шістнадцятирічним юнаком  вступив до військового училища, і аж у 2004 році звільнився зі служби вже в Чорткові. Тут познайомився зі своєю дружиною Марією, яка родом з Палашівки, тут у них народився син Артур, тепер студент військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого.

 Підполковник Гафаров прийняв військову присягу на вірність Україні, полюбив нашу державу серцем і душею та став її справжнім патріотом. Тому не дивно, що він без вагань зголосився знову, як мовиться, стати у стрій та служити українському народу.

До вашої уваги, шановні читачі, інтерв’ю з кадровим військовим, підполковником Р. Ф. Гафаровим.

– Равілю Фаїмовичу, як відомо, Ви донедавна працювали у Чортківській райдержадміністрації. І ось тепер Ви знову одягнули військову форму та приступили до виконання службових обов’язків у військкоматі. Що послугувало цим крокам?
– Коли на Сході України розпочалися бойові дії я, як кадровий офіцер, знав і відчував, хоч вже й на пенсії (усміхається), що моє місце у війську, тобто там, де зараз мають бути всі справжні чоловіки. Отримав повістку з військкомату, пройшов медичне обстеження, і мене призначили заступником військового комісара-начальником відділення комплектування Чортківського ОМВК. Перед призначенням попередили, що ця посада не є постійною і будь-коли треба очікувати команди відбути у війська, в тому числі й у зону АТО. Наразі я освоюю нову роботу. Відчуваю постійну підтримку досвідчених працівників військкомату за що їм щиро вдячний.

– Які функції відділення комплектування?
– Функцій багато, але основні з них – це облік та призов на строкову військову службу юнаків призивного віку.

– Тоді, будь ласка, детальніше розкажіть про це читачам.
– На підставі Указу Президента України від 17 лютого 2015 року здійснюється призов на військову службу громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. У військовому комісаріаті на даний період проходять підготовчі процеси: призовників ми викликаємо до військкомату, вони проходять медичне обстеження, і далі діємо відповідно наказів. Так, зокрема, першу групу призовників відправлятимемо після 15 квітня.

– Равілю Фаїмовичу, але ж раніше призивали юнаків з 18-річного віку. Що тепер змінилося?
– За основу своєї діяльності ми беремо Закон України «Про військову службу та військовий обов’язок». Законом передбачено, що призову підлягають особи чоловічої статі від 18 до 27 років. Проте корективи внесено вищезазначеним Указом Президента України, де визначено, що юнаки віком від 18 до 20 років призову на строкову військову службу не підлягають. Вони зобов’язані прийти до військкомату, пройти медичне обстеження та стати на облік. Призовна комісія надає їм відстрочку від призову на військову службу до досягнення 20-ти річного віку, і далі, якщо вони не мають права на відстрочку, підлягають призову на строкову військову службу.

– Де служитимуть наші юнаки?
У військових частинах, які дислокуються по всій території України. Втім, хочу особливо наголосити, і це є запевнення керівництва нашої держави та Міністерства Оборони, що ті особи, які проходять строкову військову службу – до зони проведення АТО не відправлятимуться. Новацією є також і те, що зараз збільшено термін строкової служби. Зокрема юнаки, які мають вищу освіту служитимуть до 12 місяців, всі інші – 18.
Працівниками нашого відділення проводиться відповідна робота з особами, які виявляють бажання служити в українському війську за контрактом. До речі, служити за контрактною формою можна з 18 років, якщо не має протипоказань за станом здоров’я та інше. Проводимо співбесіди з випускниками шкіл, які можуть не лише служити у військах за контрактом, а й вступати до вищих військових навчальних закладів.

– Знаю, що це не просто, позаяк у школах на доволі низькому рівні патріотично-виховна та роз’яснювальна робота. Чи не так?
Ви правильно кажете: люди, особливо молоді, ще багато чого не усвідомлюють, або не обізнані з певною інформацією, вони ще не впевнені у майбутньому і на це майбутнє дивляться з острахом. Ми зобов’язані їм допомогти, тому виховна та роз’яснювальна робота має проводитися в комплексі: і військкоматами, і громадськістю, і вчителями шкіл в тому числі. Врешті-решт ми вже забули, як би там пафосно не звучало, що нам треба готувати майбутніх захисників Вітчизни.
Переконаний, що незабаром таки відбудуться зміни у навчальному процесі: школярам даватимуть глибші знання з військової справи та суттєво поліпшиться патріотичне виховання підростаючого покоління. Час показав, що нам постійно треба готуватися до війни, якщо ми хочемо жити мирно!

Чи трапляються випадки ухилення призовників від строкової військової служби?
Про ухилення казати рано. Звичайно багато призовників з різних причин не отримують повісток про виклик до військкомату. Когось немає вдома, хтось виїхав за кордон, комусь приходити до військкомату… забороняє мама. Є й такі нюанси, а що поробиш. У нас доволі ліберальне законодавство. Ми складаємо списки цих, м’яко кажучи, незгідливих та направляємо до правоохоронних органів для їх розшуку. Знов ж таки – це наслідок низької або повністю відсутньої патріотично-виховної роботи. Пригадуєте як було за радянщини? З хлопцями, які не служили в армії навіть дівчата не хотіли зустрічатися, бо вони були «з браком». А тепер хіба не так має бути? Ну що це за хлоп, який боїться йти до війська: він або хворий, або мамин синочок з яким жити буде дуже важко через його капризи. Це дівчатам на замітку(сміється). Справжній чоловік має достойно перенести тяготи військової служби.
Крім цього, у мене викликає велике занепокоєння стан здоров’я молодих людей. Під час медичного обстеження виявляються діагнози, що притаманні людям старшого віку. Гіпертонія, остеохондроз, варикози… і це далеко не повний перелік захворювань 18-ти річних юнаків. Молодь веде нездоровий спосіб життя. Цю проблему треба негайно вирішувати на державному рівні. Здоров’я нації – в першу чергу!
До сказаного вище хочу додати, що українська армія відроджується, гартується в боях, набираючи досвіду, появляються нові зразки техніки та озброєння, нове обмундирування, збільшується грошове забезпечення військовослужбовців. Переконаний, що незабаром служити в армії буде доволі престижно, і на місце у війську буде запроваджено конкурс. Ми йдемо до цього і до цієї мети обов’язково прийдемо. Ми живемо у європейській державі. Слава Україні та слава її Збройним Силам!

Героям слава! Дякую Вам за інтерв’ю.

Спілкувався Михайло Опиханий.