Революція гідності, яка відбулась взимку, принесла для України багато змін. Почала змінюватись ментальність у людей, зміцнилась любов до своєї Батьківщини. Проте залишилась категорія людей, яким усе підходить, як було до майдану, і вони лише нарікають, а не пробують змінюватись.
Сьогодні в кожному українському місті та селі є хоча б один об’єкт (наприклад, міст, під’їзд, фасад будівлі чи автобусна зупинка), розмальований кольором національного прапора. Теж саме відноситься і до назви населеного пункту при в’їзді. Стільки змін відбулось від кінця минулого року, почалась відкрита війна з Росією на сході України, хоча офіційно війну в Україні називають антитерористичною операцією (АТО).
Все ж таки повернемось до листопада 2013 року, коли все починалось зі студентського мітингу в Києві, а переросло в Майдан та революцію Гідності. Аналогічні маніфестації, організовані українцями в підтримку Майдану, почали відбуватись в інших країнах. Зокрема, багато таких акцій було ініційовано в Кракові. Представляємо вашій увазі інтерв’ю з одним із активістів майданівських подій та представником “Українського клубу в Кракові” Ярком Подворським, який одним з перших ініціював та організовував акції в підтримку Майдану в Кракові. Так, взимку він зорганізував збірку матеріальної допомоги та відправив її у Київ для людей на Майдані. Тепер він є одним з організаторів і учасників конвою машин в зону АТО, куплених за кошти, зібрані в рамках акції “Jestem Polakiem Pomagam Ukrainie”.
– Ярку, розкажи, хто є організатором конвою та акції “Jestem Polakiem Pomagam Ukrainie”?
Громадська організація “Покоління” (Pokolenie) з Катовіц з допомогою Українського клубу в Кракові та товариства “Стрілець” з Лодзі організували конвой і матеріальну допомогу. Саме назву таку – “Я є поляком допомагаю Україні” ми взяли, як гасло, щоб змотивувати людей для надання допомоги. Спочатку відкрили рахунок, на який поляки могли б перераховувати благодійні кошти. За зібрані кошти ми закупили вісім джипів, пізніше ще дві машини. Загалом у нас було дев’ять джипів моделей Mitsubishi Pajero, Opel Frontera, Land Rover і один мікроавтобус Ford Transit. Вирішили взяти бус, оскільки не вміщались усі зібрані речі для військових. Щодо речей, то ми закупили термобілизну, целокс, зимовий одяг, плащі-палатки, спеціальні бинти для бійців АТО, а також їжу, побутову хімію для армії і для біженців.
– Розкажи детально, як проходила дорога? Через які міста їхали?
Оскільки нас було десять екіпажів, а водіями були люди, які вперше їхали конвоєм, тому ми розвивали середню швидкість не більше 70-80 кілометрів на годину. Виїхавши о 22:00 з Катовіц, прибули на кордон зранку, одна машина зіпсувалася, тому змушені були її швидко відремонтувати. Наступною зупинкою нашого конвою був Львів, де ми залишили речі для бійців АТО. Одразу ж відправились до Києва. Вже в столиці приїхали на Михайлівську площу, де нас зустріли наші друзі з Самооборони Майдану. З цим відправились вже в зону АТО через Харків, де також залишили частину допомоги для біженців.
Таким чином, наш конвой добрався в Слов’янськ. Там ми віддали бійцям батальйонів “Київ-1”, “Айдар” та “Чернігів” джипи та зібрані для них речі, які я зазначав вище.
– Які були враження приїхавши в зону військових дій?
Приїхавши в зону бойових дій, побачили, що будівлі в містах зруйновані. Вулиці пустують, люди бояться виходити. Проте в українських бійців побачив багато патріотизму до своєї Батьківщини.
Багато років значна частина українців не відчували цього, але Майдан зробив дуже багато, змінивши людей й повернувши все на 180 градусів. Тепер я побачив дійсно таку Україну, яка повинна бути.
– Що відомо про організацію нового конвою, коли він поїде на Схід?
Ми добре розуміємо, що наближається зима і бійцям потрібні зимові речі. На жаль, їх у них немає. Тому ми готуємо теплий одяг, утеплені берці, ліки, термобілизну, ще плащі-намети.
Вже є півтори тонни допомоги для батальйонів і біженців. Але, перш за все, ми збираємо допомогу для добровольчих батальйонів. Усі речі ми веземо безпосередньо до військових батальйонів, уникаючи будь-яких посередників. Усього плануємо зібрати десь 10-15 тонн вантажу. Відправку конвою готуємо на початок листопада, але точні дати поки ще не відомо. Якщо буде відомо, то напишемо всім через сторінки в соцмережах та через ЗМІ.
Іван Слісарчук