26 березня у Будинку естетики та дозвілля м.Чернівці відбувся уже традиційний вечір молодого мистецтва, організований учасниками арт-угрупування «Поверх буденності», цього разу приурочений до Всесвітнього дня поезії.
Відкрив концертну програму уже знаний в Україні бард Віктор Пашник – його авторська музика під гітарний акомпанемент від перших хвилин задала тон всього вечора. А далі кожен з молодих літераторів ділився тим, яка поезія найближча йому – читав улюблене – як класиків, так і сучасників, а на завершення – своє авторське. Таке хронологічне переплетення поетичного слова різних часів лише підтвердило думку про те, що мистецтво – поза часом і водночас над ним, бо в кожному його періоді можемо знайти власне співзвуччя. Лірична Ірина Манжос і експериментатор-філософ Володимир Прайм, майстер душевного вірша Іван Добруцький і яскравий та артистичний Сашко Мельник – вже, певно, характерною ознакою авторів, які об’єдналися під назвою «Поверх буденності» є те, що ніхто з них не повторюється, хоча всі вони – творча команда: кожен чітко і послідовно розвиває свій мистецький почерк, а тому всі учасники направду дуже різні.
Улюбленці чернівецької публіки – віртуозний квартет «Classic» приємно вразили присутніх тим, як чоловіки вміють співати чуттєві композиції і як насправді музика близько до поезії. Відкриттям місяця, поза сумнівом, стала молода співачка Ольга Ворохта, яка силу власного голосу в поєднанні з вродженим шармом спрямувала цілковито на слухача. А тому просто підкорила його.
Ведучі – Іван та Іванна – вирішили здивувати гостей свята ще і образом: костюм ведучого прикрашала краватка-метелик з .. власник поезій, ведуча ж виготовила сукню з власних новел.
Кожного місяця Будинок естетики та дозвілля, який чернівчани з любов’ю називають Шепетівкою – збирає молодь Чернівців і не тільки на мистецькі вечори. Учасників чимраз більше, теми – чимраз новіші, залишилося лише з’ясувати – як вимовити назву- «поверх» чи «поверх» буденності – хоча то, певно, кожен вирішує сам – оселитися на поверсі буденності і вирішити, що так має бути, а чи літати … поверх буденністю, поверх проблемі рутини, або просто жити.
Іванна СТЕФ’ЮК (м. Чернівці)
