Презентаційним туром столицею та Західною Україною (в Івано-Франківськ, Бучач, Чернівці, Львів, Тернопіль) вперше травнево-червневими днями завітав письменник, літературознавець, есеїст Василь Махно, який ось уже 15 років як проживає за межами нашої Батьківщини, в Нью-Йорку. У Чорткові, 5 червня цього року в арт-кафе ,,Нептун” авторська ремінісценція ностальгічних акордів лірико-есеїстичного доробку ,,Ровер” представлена по-особливому…
Краянин попри багатолітню адаптацію в англомовному місті назавше прикипів до рідного Чорткова, його австрійсько-угорської традиції. Не дивно, що й сам Василь Махно у збірці присвятив низку віршів рідному містечку, його одвічним українським вартостям, наголошуючи, власне, на тому, що різкою стає віддаль між збереженням й вшануванням культурних праоснов краю. Місто нищиться – позаяк байдужістю чи свідомою руйнацією – так чи інакше вважає автор.
Віддалена в просторі вся україномовна творчість Василя Махна, зокрема, й представлена одинадцята збірка під метафоричною назвою ,,Ровер” трансформує найщиріші почуття автора, його алегоричні акценти між минулим та сьогоденням на всіх пощинах емігрантського життя. В самій назві творчого довершення знаходимо ключ до вчитування текстурного матеріалу автора. ,,Ровер” – вдала подорож, ,,обкручування” світу заради повернення, повернення своєї юності й дитинства, повернення мрій і бажань, цілковита круговерть памʼяті… ,,Я не мав свого ровера, і тепер я купив його собі і їжджу, ніби компенсуючи свої дитячі травми” – зазначає Василь Махно. Так прозоро й невимушено поетично-прозовими рядками ,,обʼїзджує” письменник усі грані людського буття, а повертає – до серця!
Чортківці (а це здебільшого літератори, журналісти, митці краю, поціновувачі творчості В. Махна) під променями надвечірнього сонця радо зустрічали гостя (невимушені обійми, розмови, аплодисменти – усе як в родинному колі). А що ж змовчувати, коли атмосфера була не просто такою собі літературною студією, а справжнім відпочинком, реквієм до біографічно-письменницьких сходинок автора. Модератор зустрічі чортківський літератор Олександр Медяник, член Національної спілки письменників України Юрій Матевощук – ідейник створення збірки ,,Ровер”, видавець презентованої книги із серії ,,Ерго” Юрій Завадський своїми критично-літературними замальовками модерного пласту репрезентували невідомі стежини творчого таланту письменника, історію трьохлітньої праці Василя Івановича над високомистецьким творінням. Зачитана автором художня палітра віршів, а це здебільшого містична мандрівка Чортковом, Джурином, Полівцями, Базаром, Парижом, Єрусалимом, Нью-Йорком, з високо майстерністю представляє, за влучним висловом Ольги Гнатюк, ,,європейську тожсамість” українського-американського світу. У циклі ,,Революція” автор показує справжнє громадянсько-політиче тло сучасних подій, які відбулись на Майдані й не зникають й досі на сході країни. Беззвучна патетика, багате синонімічне нагромадження віршів, експліцитність крізь буденність – основні домінанти стилю письменника.
Василь Махно – людина-ентузіаст, людина високоінтелектуальна, птах молодості рідного краю, людина, в якій вкоренились два начала – власне українське й проточене діаспорними саморухами англо-американське – відгукувались спраглі живого, невимушеного, правдивого слова слухачі. Та все ж, у затишному провулку, арт-кафе ,,Нептун” письменник видається іншим, таким, що, здається, знайшов свій прихисток, тут, у рідному місті… Вартим уваги оціночне судження, що письменник з добротним поетичним, прозовим, перекладацьким доробком заслугувоє звання удостоєного лауреата Нобелівської премії, ми, скажімо, прогнозуватимемо, що він її обовʼязково матиме… А тут, у позачассі проблем і марноти, на рідних околицях краю, В. Махно пише про буденність так небуденно, так, що справді стає втямки – ,,їдеш – допоки крутиш свої педалі”…
Головний редактор Володимир Погорецький,
Власкор Надія Сасанчин
