Сергій Коваль. Епіграми та пародії

Виступ – лє-ні-є, наступ – лє-ні-є, глум – лє-ні-є, напад – є-ні-є, розум – є-ні-є, росте – ні-є, основа – ні-є, доказ а–те-ль-с-тво, і так далі – є… Справді, українською так несамовито-насмикано не скажеш.

ЕПІГРАМИ ТА ПАРОДІЇ   

ПІД‘ЯУЗНИКИ
Одна з абеткових ознак
За царюків, за комуняк –
Наприкінці в ній м’якознак.
Словник відкрив – отетерів:
Знак перед «ю» чогось забрів…
Так підлизавсь до москалів
Загін гнучких словникарів,
Свіжопомазаних і знаних,

Під‘яузних* –  не вітчизняних.
*Яуза – притока Мокви-ріки
в межах сусідської столиці
 
НЕСАМОВИТО НАСМИКАНА

         російська мова несамовито афористична
         українською так не скажеш…
         але хулі там я сцяв я сцяв…
         я встав і пішов сцяти…
         Андрій Бондар, «10 українських поетів останніх років»,
         Харків, «КСД», 2011

 Виступ – лє-ні-є, наступ – лє-ні-є, глум – лє-ні-є, напад – є-ні-є, розум – є-ні-є, росте – ні-є, основа – ні-є, доказ а–те-ль-с-тво, і так далі – є…
Справді, українською так несамовито-насмикано не скажеш.
Хіба отак: Виступ, наступ, глум, напад, розум, росте, основа, доказ, і так далі є…
Але не кожен сцикун із філосвітою спроможний второпати відмінності…
 
БАЗИЛЕВСЬКОМУ – «ТРИБУНУ»!

Хто в Київ не пропхавсь – усі провінціали,
Нездари, слабаки та маргінали,
До мене їм, як моськам до Слона.
Хай начувається, отримає сповна
Збіговисько сіреньких мокрих курок,
Що нападає на поета лепського.

Пора створить із двох літературок
Виданіє «Трибуна Базилевського»!

БЛЮТУЗ  І  МУЗ*
         Ти мій ласкавий сніг, а я твоя завія,
         Хурделиця і завірюха, хуга я!!!
         Блютуз між нами є і дика мрія,
         Знайди любов мою на відстані, здаля…
         Тетяна Іванович, «Дзвін» 11-12, 2011

Хурделиця і хуга я, не шістка,
А ви, мій пане, не такий вже туз.
Що любимось – гуляє містом вістка,
Подейкують, між нами є блютуз…
У парі з ним, мовляв, ще й мрія дика…

Не так боюсь, дійде до чоловіка,
Переживаю, щоб не кинув Муз.
*чоловічий відповідник натхненника для поеток.
 

ЗАМІСТЬ ВТІХИ — НА ГОРІХИ…
         Пишногрудий діамант,
         Де обіцяні утіхи?
         Трачу лестощів талант,
         Пишногрудий діамант.
         Я серйозний, любко, франт,
         А тобі — подай лиш сміхи.
         Пишногрудий діамант,
         Де обіцяні утіхи?
         Омелян Мацьопа. “У моєї любові”,
         Тернопіль, “Астон”, 2011.

Я, Мацьопа Омелян,
Лірик, зух, джигун і франт,
В любощах — не дилетант,
Щодо Вас мав файний план
На розваги та утіхи…
Ви ж, грудастий діамант,
Мій зневажили талант,
Ще й поету на горіхи
Видали під хахи-хіхи…

Замість втіх — мені огуда.
Так негарно, пишногруда…

ЩЕ БІЛЬШЕ СЛАВИ!
         Нявчить про мене рідний кіт…
         Володимир Вознюк
Про мене рідний кіт нявчить,
Сусідоньки «шу-шу»…
Здається, міг би відпочить,
А я пишу, пишу…
Невтомно піднімаю творчий рівень
Повище Яровиці*, до небес…
Щоб міг співать про мене вуйни півень,
Хвалу хвостом воздати вуйків пес…
* найвища гора Буковинських Карпат.

У ГАРНОМУ ГУРТІ...
Бо писати по обіді
         зовсім необов‘язково
         але я драч і овідій
         вперто віримо в слово…
         Павло Щириця

Як зберемось по обіді
В мандри до парнаських сфер
Я, Горацій, Драч, Овідій,
Байрон, Данте та Гомер…
Де і хто сміливця видів,
Щоби нам носи утер ?..
Нас хвалити лиш годиться.
Щиро ваш. Павло Щириця.

НЕ  СПЕКУЛЯНТ  –  А  БІЗНЕСМЕН…
        Я тебе купити хочу,
        А навіщо, знаєш ти ?
        Щоб продати на всі ночі
        В перший-ліпший монастир…
        Олексій Кононенко, УЛГ, 18.05.2012
«Купити, щоб перепродати !»
Поставимо у гасло давні дати,
Що завершились зміною знамен.
І термін застарілий «спекуляція»
Теж замінила інша номінація,
Де «спекулянт» – шановний бізнесмен…

ЗАПОРУКА  РОСТУ
        Молоді жінки хочуть гріховно любити…
        Марія Людкевич
Не буду жіночок ганьбити,
Котрі наважились любити
Не віртуально, а гріховно.
Лем буду їх за те картати,
Що геть лінуються читати
І не ростуть відтак духовно.
Бо в рості їхнім не задіяні
Мої поезії, Маріїні…
 
БОРИСОВІ  СУМНІВИ
        Я ту любов відбілю, відперу
        І заховаю за дроти, за мури,
        А час прийде – і мовчки заберу
        В історію літератури…
        Я в поезії був паном, а мовчав…
        Борис Щавурський
Той панібратськи вдарить по плечу,
Той фіміам зміша з бутан-пропаном…
Я ж гордо, незворушно промовчу,
Бо знаю, що в поезії є паном.
І генія судьба не обмине,
Не гратиме з поетом в шури-мури,
А висуне на Нобеля мене
Невдовзі, звісно, із літератури…
Тож треба готуватись до Стокгольму.
Та сумніви гризуть мене однак:
До мештів модних аж за цілий стольник
Потрібен смокінг чи, можливо, фрак?

МАРІАНИН  МУЗ
         Ти мій сам з-поза себе, і втіха моя, і вода…
         Ти мій пан…
         Маріанна Кияновська, “Книга Адама”
Ти мій сам з-поза себе, і я з-поза тебе сама,
Ти мій пан, моя доля, погибель моя і спасіння,
Я без тебе – в ріллі пересохлій травневе насіння,
Сподівань фантастичних: десь бродить ще ліпший – нема.
Шли сватів, не лякайся, що на кухні гарбуз,
Кашу зваримо з нього, мій Адаме, мій Муз…

ПОЕТ  АЛЕ…
         вона мовчала по-французьки
         а що мені до того…
         така солодка наче груша
         француженка але…
         Богдан Залізняк
а підсипався бо неначе грушочка
солоденька з кислинкою французочка
вас хтів би запросити до шале
ви недвозначно промовчали дзуськи
по-канськи  по-паризьки  по-французьки
і я хоч не “франсе парле” але…

МИРОНОВІ  ПАРЦЕЮ  на його збірку “Рубікон”
І перейшов Парцей Мирон
Свій поезійний “Рубікон”
Й цезарівській славі, блиску,
Аж панегірик склав про це я…
Хоч  в “Рубіконові” Парцея
Глибінь – по черево жабиську…