,,Словія″ у Чорткові (фото)

,,СлОвія” – під такою назвою в суботу, 11 липня, в сесійній залі Чортківської РДА відбувсь літературно-мистецький фестиваль за участі письменників, літераторів, мистецтвознавців, журналістів з різних куточків України. З прозаїко-поетичними доробками, зважаючи на складну ситуацію в державі, прибула тільки західноукраїнська гілка письменництва (з Івано-Франківщини, Тернопільщини, Чернівеччини, Закарпаття та ін.).

Свято вкраїнського слова, як зазначають організатори (районний відділ культури і туризму, редакція часопису ,,Золота Пектораль”), відбувається не вперше, і завжди носить назву літфесту, або ж ,,книжкової толоки”. Як і раніше, вісь спілкування тісно повʼязана з українським словом, однак цьогоріч набула дещо інших акцентів. Мова йде, власне, про слово як засіб впливу, його громадянсько-патріотичне втілення. ,,Слово мало би людину звільняти, слово мало би людину визволяти. Коли слово це не здатне зробити – шкода цього слова…” – інтонував відомий критик, літературознавець, член НСПУ, лауреат всеукраїнських та міжнародних премій Євген Баран. Запрошуючи до слова багатьох письменників, гостей, модератор свята наголошував на тому, що ,,людина не має права мовчати, бо мовчання породжує страх”… Справді, українське слово має неповторну вартість, тільки б вміщало воно дух правди й справедливості. Хвилиною мовчання вшановано найсвітлішу памʼять одного із майстрів слова, письменника, журналіста, публіциста, члена редакційних колегій у створенні енциклопедичних словників, автора багатьох статтей та поетичних збірок (,,Яворина”, ,,Профіль любові”, ,,Душа як сонях”, ,,Чиста сльоза”), члена НСПУ та НСЖУ Євгена Безкоровайного, який відійшов у вічність 19 травня цього року на 69-му році життя.
Отець Василь Погорецький, доктор богословських наук, зачитуючи свої есеїстичні напрацювання, прозові твори, зокрема, оповідання ,,Мамина сорочка”, нагадав усім гостям свята, що як думка і слово, людина і Бог, так ,,жезл і посох” в українській політиці, а тим паче в гуманітарній сфері мали б бути все ж нерозривними поняттями. ,,Страшно жити у збайдужілому світі, де панує жорстокість і цинізм. Потрібно подвійного світла з неба, щоб оздоровити мертві душі” – вів далі духівник, актуалізуючи вкрай важливу тематику бездуховності та антикультурності суспільства, байдужості…. Тема торкнулась багатьох небайдужих – як військового комісара Леоніда Підручного, разом зі своїми підопічними, представниками військкомату, так і Тетяни Яблонь, керуючої справами Чортківської райради. Слово мав й меценат видання часопису ,,Золота Пектораль. Чортків і околиці″, голова ради аграрних підприємств Чортківщини та директор ПАП ,,Дзвін″ Василь Градовий, по-філосовськи зазначивши, що ,,ніхто з собою нічого не забирає – завжди залишаються вірші″. Правда, довгоочікуваний тематичний часопис через технічні несправності (підвели як окремі автори цього тематичного видання, так і видавництво, яке завжди у літній період жнивує, заробляючи на учнівських підручниках і зошитах) не був презентований у день свята, однак, за словами Євгена Барана, появиться на світ вже незабаром. Олександр Стадник, особа, що стояла біля витоків літературно-мистецького часопису власними поетичними рядками поділився своєю любов᾽ю до слова та його художніх спектрів.
Літературні читання – в такому дусі пройшло зорганізоване свято за сприяння районного відділу культури, колективу РБК ім. К. Рубчакової на чолі з Йосифою Овод. На береги словесної майстерності запросили письменники й журналісти Олег Вістовський, Василь Бабій, Василь Кузан. Шевченко очима української діаспори – майже так звучить ідейне наповнення літературного альманаху ,,Перевал″, презентованого Ярославом Ткачівським. З художніми новинками (поетичними й прозовими) ділились молоді письменники, літератори, журналісти, котрі лиш недавно заявили про себе. Іванна Стеф᾽юк представила авторську збірку справжніх гуцульських оповідань і новел ,,За руку з гостем″, перша ластівка “Золотаї Пекторалі”. Серед поетичного розмаїття молодих літераторів – ,,Цілунок в тім᾽я″ Тетяни П᾽янкової, ,,Відьма-Янгол″ Христини Букатчук, ,,Мадонна Майдану″ Олександра Букатюка. Про рідний Чортків, його красу та містичність поетично мовили краяни Раїса Обшарська, Ірина Брунда, Йосип Свіжак, Ірина Брунда, Андрій Базалінський. В суцвітті літературних обріїв звучали й українські пісні, виконувані солістами Олександрою Кашубою, Людмилою Курій, Надією Коваль, Юлією Шпендак. З-поміж духовно виважених слів, української пісні свято напрочуд вдалось, хоч й не в такій масштабності, як очікувалось. Головне – неповторне бажання творити й мислити, щоб не залишатись збайдужілим чи меншовартісним…

Надія Сасанчин, власкор журналу “Золота Пектораль”
Світлини Ірини Брунди,
редактора газети “Чортківський вісник” і фотохудожника Олега Марчака