Вчора в Тернопільській ОО НСПУ відбулися звітно-виборні збори. Із двох претендентів на посаду голови обласної письменницької організації – Євгена Безкоровайного і Наталі Пасічник, тернопільські письменники надали перевагу (уже втретє!!!) Євгену Безкоровайному. Наталя Пасічник стала заступником голови письменницької спілки, працюватиме вона на громадських засадах.
Треба було, трохи поіронізуємо, звісно, тим літераторам, що брали участь у цих виборах, а це переважно люди старшого покоління, закріпити «владне письменницьке крісло» за Є. Березкоровайним доки його віку. Українці всюди домагаються перезавантаження усіх гілок влади, а тернопільським письменникам, переважно тим, чия творчість сягає «нульової позначки» чи опустилася «плінтуса», добре так, як є – усе їх влаштовує у спілчанській організації: голова спілки, за їх судженням, зі своєю роботою справляється добре тощо.
Золотопекторалівці – члени Тернопільської ОО НСПУ, крім Наталі Пасічник (висунення поетеси було погоджено із головним редактором) і кількох людей, що своїми голосами підтримали її кандидатуру, вибори голови обласної письменницької організації проігнорували. Відтепер «Золота Пектораль», літературно-мистецьке об’єднання «Пектораль» переходить в опозицію до Тернопільської обласної організації НСПУ, яка на думку багатьох знаних письменників, є розсадником графоманства на Тернопіллі, а ще вона, себто спілка, відзначається серед своїх посестер в Україні бездіяльністю, інтригами, консерватизмом. Ті літератори, які «коронували» Євгена Безкоровайного на «нове» головування, від цього часу будуть разом з ним творити літературне середовище краю, а «Золота Пектораль», яку сьогодні представляють талановиті письменниками (вік значення не має) будуть іти в світ літератури своєю дорогою – якою б вона неспокійною і тернистою не була.
Сorrigendum + уточнення:
Ось, щоправда, утворити міський (районний) люстраційний комітет буде дУУУже непросто. Кадровий голод! Оскільки, «замазані» корупцією не лише прості «офісні планктони» і НЕпрості держчиновники, лікарі, освітяни, правоохоронці, судді, які брали (і все ще беруть) «на лапу», але й пересічні громадяни, які давали (і все ще дають) на ту ж «лапу». Отакі трафунки! Якщо БЕЗ псевдопатріотичного пафосу та псевдопатетичного патріотизму.
Sapienti sat!
Ну, якщо вже по-чесному – “по-дорослому” – то непогано було б проІлюструвати і наших “рідних” – ЧОРТківських – пІсьмЄннІків, поЄтів, журналЮстів, фотогрУфів на предмет їх «профпридатності» та (не)заслуженого членства в різних національних сОпілках. А їх – «графоманів пера та об’єктиву», які тішать себе самих, роздуваючи свою значимість до рівня ледь не світового, не знаючи, що таке ПРОФЕСІЙНА і НЕУПЕРЕДЖЕНА КРИТИКА – несть числа. І з кожним роком цей «ярмарок марнославства і пихи» розростається до рівня «Октоберфесту». З тією лише з ним відмінністю, що на нашому (наскрізь провінційному) «фесті» не наливають пива. 🙂 А знаючи, що в нашій країні, області, районі, місті ще нескоро з*являться неупереджені, непродажні та професійні критики-люстратори, вони (графомани та іже з ними) себе ще довго будуть себе почувати у «безпеці» (чи на «лаврах»?) з омріяними членськими білетами на різних «фестах»-конкурсах.
Дуже легко, просто, а головне, БЕЗПЕЧНО, розводитись ТУТ про люстрацію тернопільських, київських, харківських, вапнярських, васюківських, конотопських і прочая літераторів – подалі від їхньої (не)адекватної реакції», – і скромно мовчати про «своїх».
Ось, щоправда, утворити міський (районний) люстраційний комітет утворити буде дУУУже непросто. Кадровий голод! Оскільки, «замазані» корупцією не лише прості «офісні планктони» і НЕпрості держчиновники, лікарі, освітяни, правоохоронці, судді, які брали «на лапу», але й пересічні громадяни, які давали на ту ж «лапу». Отакі трафунки. Якщо БЕЗ псевдопатріотичного пафосу та патетичних емоцій.
Sapienti sat!