Нещодавно, вніч з 11 на 12 січня, у Білій, на вул. Бураковій та прилеглих їй вуличок, як три роки тому в Угрині (це приміські села на Чортківщині), чималого страху на жителя села – білівчанина Петра Свериду та окремих його односельців нагнала чупакабра. Невідома істота подушила на їх господарствах кролів. Так, принаймні, говорять поодинокі білівчани, які хоч краєм вуха підслухали у когось цю жахливу історію. Господар будинку, коли почув безперервний гавкіт собаки, вийшов на подвір’я, щоб з’ясувати, що доводить його чотириногого друга до такої шаленої люті. Та те, що він побачив, і це не перебільшення, жахнуло: загадковій звір на його очах роздирав собаку, але перед тим, як вияснилося пізніше, подушив усіх його кролів, поскладав їх, випивши з них кров, в один рядок – ніби під «шнурочок». Тільки після того, як наляканий господар будівлі кинув, за однією версією петарду, за іншою – стріляв із рушниці (добре, що хоч щось було руками), за чупакаброю слід простиг.
У Білій ця подія тільки зараз набирає розголосу, а дехто вже із сміливців-сельчан говорить: «Чого тільки не на придумають собі люди». Але я, наприклад, знаю це не з розповіді сторонніх осіб, які часом від страху видумують різні жахливі історії, що поряд з нами мешкає якась невідома звірина, а може число цих «чупакабрових» істот у многоккрат більше, яка наводить паніку і дріж на людей, бо працюючи ще три роки тому кореспондентом районної газети я кілька разів побував у с. Угринь, де також зо два-три рази робила таке зловоротіння чупакабра. Ось, що я тоді писав в газетній публікації під назвою «Звір поселився в Угрині», яка наробила тоді багато шуму і переполоху у районі, а районку, через одну таку публікацію, неможливо було купити у жодному газетному кіоску міста.
«Декого з жителів села Угринь нашого району віднедавна охопив страх – люди бояться, як звечоріє чи споночіє, виходити на вулицю, переживають за життя своїх дітей, бо якась невідома істота нападає час від часу вночі на свійських тварин, зокрема, на кролі. Але не з’їдає їх, а лишень висмоктує їхню кров, писав я тоді.
На шиї чи спині в більшості жертв можна побачити дві чітко округлі ранки, ніби укус. Через них звір і висмоктує кров. А виходить він на полювання тільки вночі. Дивує й те, що коли з’являється непроханий гість, на подвір’ях мешканців села здебільшого не чути собачого гавкання. Уранці люди застають своїх собак не на жарт переполошеними, а кролів – мертвими. Вампір має величезну силу: виломлює двері, металічні сітки, скоби, цвяхи, залишає глибокі сліди на деревині.
Власне, про ці загадкові події кілька днів тому нам розповів Угринський сільський голова Василь Мельник, котрий, як багато хто з угринян, переконаний, що це робота чупакабри – звірини навіть не знати якого походження – космічного чи земного. Він також приніс світлину, на якій зафіксовані тушки обезкровлених кролів на господарстві угринянки Марії Філіпович, повідав, що у їхньому селі від цього загадкового звіра постраждало вже дуже багато сімей.
Вперше світ почув про чупакабру у грудні 1994 року. Пуерто-Ріко накрила хвиля дивовижних вбивств кіз та свійської худоби. Невідомого вбивцю тоді й нарекли чупакаброю що в перекладі з іспанської означає «той, хто смокче кіз» Згодом про цього звіра заговорили в США, Іспанії, Португалії, Росії, а три роки тому загадкова істота окупувала Галичину – в нашій області звір знищив кролів у кількох селах Козівського та Теребовлянського районів. І цього року, якщо вірити засобам масової інформації, одного чупакабру, із цього виводка кровопивць, застрелили у селі Підгороднє Тернопільськогорайону. Як опинився чупакабра в Західній Україні – пиіання ртгоричне. Про його походження також чогось певного ніхто із вчених сказати не може. Одні вважають, що загадкова істота втекла з секретної бази США, де проводились генетичні експерименти, другі вважають, що чупакабра пов’язаний з НЛО, треті – з нечистою силою. Очевидці твердять, що півтораметровий звір ходить на задніх лапах і чимось нагадує рептилію чи динозавра, а то і кенгуру. На ногах у нього по три пальці, великі червоні очі, великий хвіст тощо.
В селі Угринь, яке довкола оточене лісами, ця істота заявила про себе ще восени минулого року – у людей, копрі живуть на околиці населеного пункту, почали гинути кролі. Дивовижно, але факт, у березні цього року в один із вечорів на сільській вулиці Деренівка на місцеву жительку на сходах її будинку намагався напасти малий чупакабра, котрий якимось чином відався від своєї сім’ї. Перестрашена жінка увімкнула світло і звір втік. Другої ночі він по сусідству напав на невелику, але злу собаку і був нею переможений. Люди оглянули невідому істоту і кинули мертв’як у рівчак. Коли писався цей матеріал, нам повідомили, що чупакабру бачили лкщи і в селі Ягільниця, той намагався напасти на коня. Мисливці з Росохача розповідають, що звір кричить людським дитячим голосом і собаки страшно його бояться.
Угринський сільський голова твердо налаштований організувати полювання на звіра. Василь Мельник чекає порад бувалих, досвідчених людей, тому й звернувся у редакцію нашої газети.
Ось які історїї-чудасії-оказії трапляються в наших селах, звісно, ця, угринська, буде мати ще й продовження, про яке ми, надіюсь, інформуватимемо читачів. Але мимоволі в серце закрадається тривожна думка: все, що сьогодні з нами та навколо нас злокривдного відбувається – це наслідки наших суспільних і спільних гріхів».
Володимир Погорецький