Подружжя підполковників у відставці, незмінний символ Новодністровська, що асоціюється завжди із Днем Перемоги, – Любов Марківна та Федір Харлампійович МОРГУНЕНКИ зостались у парі єдині з усіх ветеранів, яких колись ця неймовірна жінка об’єднала у Спілку ветеранів нашого міста, їх було 84!..
Із перших днів вони пройшли цю війну аж до переможного травня 1945, зустрівши радісну звістку за 80 км від Берліну 8 травня о 23.00. А згодом рушили за наказом на неспокійний схід…
Щасливо проживши у парі з жовтня 1944 року, вона, 92-річний Почесний ветеран України, Почесний житель Новодністровська, що 30 літ очолювала Спілку ветеранів нашого міста, військовий водій “Студебеккера” 28 полку Ставки Верховного головнокомандувача, що має 8 бойових нагород, та він, 98-річний володар 11 таких відзнак та Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ст., зустріли 70-річчя Перемоги з великою радістю і тривогою водночас, адже ніяк не сподівались, що нині смертельна біда від колишнього брата руйнує український схід…
Напередодні 9 травня подружжя Моргуненків від імені директора ТОВ “Будмонтажсервіс-1” О. С. Гандзюка привітав його заступник В. Г. Чичановський. На урочистому мітингу у День Перемоги аудіовітання Любові Марківни було особливо зворушливим і щемним, новодністровці вражено притихли, адже звикли бачити її завжди біля мікрофону… Уже вдома славне подружжя поздоровили міський голова В. П. Мельник, секретар міської ради Л. І. Григораш, керуюча справами виконкому Н. І. Кримняк, голова Чернівецької обласної організації енергетиків М. І. Омельчишена, голова Спілки воїнів-інтернаціоналістів А. В. Вольський, представники міської преси. Голова Спілки ветеранів міста В . І. Сплавник вручив Федору Харлампійовичу Грамоту від губернатора краю О. Фещука, а Любові Марківні – від голови облради М. Гайнічеру.
Сюжети до їхніх численних серій режисер на ім’я ЖИТТЯ писав із ними на пару то грізними дорогами війни аж до Берліна, то в неспокійних подіях на Сході, погрожував хрущовською відлигою на Уралі, дарував радість мирного життя і трудового ентузіазму на Камській, Воткінській і Черкейській гідроелектростанціях, захоплював красою Криму і Грузії у мандрах всією родиною на автомашині, врешті звивши їм сімейне гніздечко у Новодністровську, з яким Федір Харлампійович та Любов Марківна переплели тісно свої долі упродовж ось уже 40 літ.
Та головне, що вони разом, бо вміли долати труднощі і біди, боротися з негараздами, і головне – завжди зважали на думки і переконання, почуття і прагнення один одного, тому що вони – сім’я.
Наші дорогі сивочолі голуб’ята, Божої ласки вам і здоров’я у радості від двох донечок, трьох онуків та трьох правнуків!
Інна ГОНЧАР
Фоторепортаж Вадима РЕВУЦЬКОГО
