15 квітня у Тернополі відбулася конференція неканонічного формату, де зібралися друзі замків Тернопілля. Головна частина заходу відбулася у мистецькій ресторації «Бункермуз». Склад запрошених містив різні категорії: представники районів Наукового заповідник «Замки Тернопілля», інші історики, краєзнавці, музейні працівники, професійні туристи, видавці, підприємці, завдяки яким відбулася конференція, звісно, представники влади і «четвертої влади» – ЗМІ.
Наша область лідирує по кількості залишків фортифікаційно-оборонних і палацових споруд (значна частина палаців, це перебудовані замки) та сакральних архітектурних пам’ятків. Але, на жаль, залишків. Об’їздивши майже всі зазначені об’єкти Тернопільщини, доводиться визнати, що лише Збаразький замок має респектабельний вигляд, ще декілька замків функціонують на більш-менш нормальному рівні, в інших – жевріє хоч якась робота. Проте чимало стоять пусткою, і руйнує їх не так час, як байдужість, а то й деструкція самих людей. Інші області не набагато кращі в даній сфері. У приміщенні колишнього замку Тернополя відбулося відкриття муніципального музею. Програма зустрічі містила презентації замків, культурно-мистецьких, історико-краєзнавчих подій, представлення громадських ініціатив, власне генерування ідей і створення календаря подій у замках. Окрім того, було сказано про чималі бюрократичні перешкоди на шляху, а іноді й небажання владних структур хоча би дозволити зацікавленим людям реанімувати матеріальну історію. Обділені увагою в сьогоденні, триста-чотириста літ тому давні твердині захищали як магнатів, так і простих людей. Витримували, капітулювали, знову повставали проти численних гармат і шабель під знаменами символів Неба: «іншого» хреста і півмісяця. Але правдиве Небо не освячує криваві мечі на чужій землі, як і байдужість до перестарілих застиглих, але не увічнених у камені захисників.
Ярослав Дзісяк, історик,
м. Чортків