22 листопада – День пам’яті жертв українського Голодомору. У цьому офіціальному визначенні міститься трагедія мільйонів українських родин, які померли страшною смертю в 1932-1933 роках. У неділю, 23 листопада, Український Клуб – об’єднання українців та поляків у Кракові – вшанував пам’ть жертв того страшного геноциду. Українці і поляки разом згадували про ту страшну трагедію і проводили аналогії з сьогоденням.
Пам’ять про Голодомор вшановують не так давно, а про деталі тих страшних часів особливо згадувати не прийнято. Воно зрозуміло – не всі наші сучасники мають настільки міцні нерви, аби справитися зі страшними подробицями того геноциду. Канібалізм, вбивства в родинах, божевілля – ось найлегші слова, якими можна описати те, що творилося тими роками в українських селах. Тихо згаснути від голоду видавалося тим мученикам ледь не найменшим злом. І важко навіть думати, скільки українських родів було перервано через цей геноцид, як багато втратила українська нація.
Порівняно недавно світ почав вголос називати головного замовника цього жахіття – Радянську Росію. Очевидно, що цей факт Росія не визнала – ані тоді, коли люди вимирали цілими селами, ані зараз, коли всі архіви розсекречені.
Але українцям властиво виходити з випробувань сильнішими, а страшний досвід фіксувати в пам’яті наступних поколінь. І от українці, серед яких і нащадки тих жертв Голодомору, зібралися ясним листопадовим днем у Кракові. Принесли квіти з синьо-жовтими стрічками, троянди з колосками, свічки. Але квіти і лампади є біля пам’ятника жертвам українського Голодомору і в інші дня. У цьому – теж заслуга поляків.
Польські побратими пам’ятають, скільки горя і втрат принесла Польщі російська агресія. Після покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору українці та поляки брали слово по черзі. Головна думка того, чим ділилися: Росія не зупиняється. У далеких 1932-1933 рр. – розстріл українців за три пшеничних колоски, у 2014-му – розстріл українців на Майдані, українців вбивають на сході України.
Росія прагне знищити всіх, хто прагне свободи. Поляки теж мали в історії гіркі уроки російсько-польських стосунків: від повстань 19-го сторіччя аж до Катинської трагедії. Тому сьогодні поляки, як і вся Європа – перед новою російською загрозою. Україна сьогодні боронить увесь цивілізований світ, і приємно, що поляки допомагають у цій боротьбі чим можуть.
Українці підготували полякам листи подяки – за підримку, сміливість та чесність. Бути європейцем – це не лише мати пристойну пенсію та їздити в чистих трамваях. Це означає і боронити цивілізовані засади світоустрою – те, на що сьогодні зазіхає Росія. Підтримкою України поляки демонструють, що є справжніми європейцями – по духу!
Подібні зустрічі Український Клуб проводить в Кракові регулярно. Українці з поляками разом – і значно це знижує шанси путінської Росії на перемогу.
Олена Кадирова.