Минулого тижня голова Чортківської РДА Віктор Шепета дав розлоге інтерв’ю районній газеті, в якому розповів про «наріжні кути» свого життя і діяльності. Про районну господарку «відстрілявся» скупими, загальними фразами, ніякої конкретики. Хочемо нагадати очільнику району, що Чортківщина колись була флагманом серед промисловиків області, давала найбільшу частку валових надходжень галузі.
На повну потужність працювали м’ясокомбінат, кондитерська, швейна фабрики, сирзавод, лікеро-горілчаний завод, Колиндянський концентратно-дріжджовий комбінат та інші. До 1991 року в Чорткові було 26 підприємств. Звучить абсурдно, але правдиво: за роки української незалежності всі ці підприємства Чорткова зруйновані. Звісно, що нищили їх не російські сепаратисти, а свої «патріоти», які любили і люблять Україну за власну приналежність до «суспільного корита». Чортківці більше не хочуть повернення до влади злодійників із таким укладом життя і мислення, навпаки, ще має настати такий час, що всі ті «прихватизатори» і руйнівники понесуть покарання за содіяне зло. Не говорить в інтерв’ю Віктор Шепета, хоч це дуже важливо, як відновити роботу цих промислових підприємств. А треба, мабуть, створивши сприятливі умови для інвесторів, дати поштовх економіці краю.
Ми зі свого боку будемо (хто би не прийшов до влади) постійно нагадувати чортківським керівникам про ці промислові гіганти, аби їх реанімувати…
Чортківський лікеро-горілчаний завод
1997 році один чортківець, перебуваючи у Чехії, вирішив відпочити у Карлових Варах. Своєрідною родзинкою цього курорту, відомого у всьому світі, є “Бєхєровка” — міцний алкогольний напій, настояний на цілющих травах, – про це кілька років тому писав наш колега Віталій Гнатюк. В одному з місцевих барів молодий чортківчанин познайомився з чехом похилого віку, який на правах господаря пригостив його славнозвісною “Бєхєровкою”. Чортківчанин у відповідь запропонував скоштувати привезеної ним з України горілки “Чортківська оригінальна”. Чех пригостився і цілком щиро визнав, що такої якісної та незвичної за смаковими якостями горілки він не вживав. Чеха звали Карл Гошунька, і він все своє свідоме життя пропрацював дегустатором-експертом на заводі в Карлових Варах, де виготовляють “Бєхєровку”. Похвальні слова на адресу чортківської горілки з вуст відомого у всьому світі спеціаліста з алкогольних напоїв значили багато.
Чому занепав лідер галузі
У радянські часи Чортківський лікеро-горілчаний завод був одним із лідерів в Україні серед підприємств лікеро-горілчаної галузі та єдиним виробником горілки в Тернопільській області. Серед розмаїття назв та сортів оковитої завод випускав і кілька видів запатентованої, тобто власної рецептури, горілки — “Синевір”, “Либідь”, “Старий град”, “Галицька ювілейна”, “Чортківська оригінальна”. Це підприємство славилося своєю напрочуд якісною продукцією не тільки у сусідніх з нашою областю регіонах, а й дуже добре продавалася, у Криму, Молдові тощо. Чортківську горілку у вигляді ексклюзивного подарунка везли за кордон, як сьогодні везуть горілку відомих вітчизняних брендів.
На початку 90-х років минулого століття у цього підприємства з’явилися потужні конкуренти у вигляді як легальних, так і нелегальних горілчаних цехів при спиртових заводах і на підприємствах продовольчих товарів області. Чортківський горілчаний завод почав на очах занепадати. Основними чинниками цього були відсутність продуманої стратегії збуту продукції та маркетингу ринку, а також незрівнянно нижча собівартість алкогольних напоїв конкурентів — “цехової” горілки. Початок цього століття став фактичним кінцем підприємства, яке зазнало цілковитого краху.
На той час підприємство, на якому працювало 120 осіб на основному виробництві та ще близько двох десятків у допоміжному, мало величезні борги як до бюджету різних рівнів, так і перед податковою, Пенсійним фондом, з виплати заробітної платні та перед постачальниками сировини та інших матеріалів. Державній податковій інспекції в Чортківському районі завод заборгував понад 250 тисяч гривень, і юристи ДПА подали заяву у Господарський суд Тернопільської області з метою визнання підприємства банкрутом. У той час Чортківський лікеро-горілчаний завод був підприємством державної форми власності. І Господарський суд виносить рішення про судову процедуру банкрутства заводу шляхом санації з “метою відновлення платіжоспроможності боржника”. І у 2003 році був затверджений план санації підприємства. Ця довга епопея триває й до сьогодні, хоча безпосередніх керуючих санацією помінялося вже кілька осіб. Тоді й почалася активна кримінальна діяльність навколо Чортківського горілчаного заводу, адже суд призначав санаторами осіб, не перевіривши у них наявності ліцензії на даний вид діяльності, що є грубим порушенням норми Закону “Про підновлення платіжоспроможності боржника чи визнання його банкротом”. Органи прокуратури не внесли на цю незаконну постанову суду апеляційне представлення.
Кримінал навколо підприємства
Новопризначений санатор та новий керівник заводу взялися активно оздоровлювати фінансовий стан підприємства. “Дооздоровлювалися” до того, що через деякий час обох заїжджих “санаторів” засудили на різні терміни ув’язнення із забороною займати керівні посади.
“Підприємливі ділки”, санатор і начальник підприємства налагодили нелегальне виробництво горілки з підробними акцизними марками, великі партії якої відправлялися на тернопільські гуртовні. Тож і не дивно, що вони потрапили в поле зору обласних спецслужб. Згодом проти них були порушені кримінальні справи за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, здійсненого в особливо великих розмірах, за фактом незаконного виробництва, підробки марок акцизного збору, а також за фактом службової фальсифікації, що призвела до тяжких наслідків.
Промовистий факт: на момент початку процедури санації на складах Чортківського горілчаного заводу зберігалося майже 13 вагонів готової продукції, тобто горілки, а також 11 тисяч декалітрів сировинного спирту. В результаті діяльності двох вищезазначених осіб на заводських складах залишилося в 10 разів менше спирту, а готової до реалізації і легальної продукції працівники правоохоронних органів конфіскували майже 100 тисяч літрів.
Зовні зловживання навколо Чортківського горілчаного заводу були непомітними. Навіть більше того, складалося враження, що підприємство виходить з кризи. Адже почали погашатися податкові борги заводу, грошова готівка активно крутилася в обігу, працювали люди. Але цілком ймовірно, що після сплати всіх зобов’язань підприємства дві заїжджі особи з Вінниччини мали намір і можливості заволодіти майновим комплексом зaвoду. Якби їхню бурхливу діяльність не припинили правоохоронці.
Районна влада прагнула зберегти цілісність заводу
Вже понад багато років Чортківський горілчаний завод працює. Все обладнання для виробництва, зберігання та транспортування сировини, інгредієнтів та готової продукції опломбоване і чекає кращих часів. Та чи настануть вони — невідомо. Колишнє керівництво Чортківського району робило все можливе, щоб зберегти цілісність та спеціалізацію колись потужного підприємства. Адже зрозуміло, що запуск у дію такого підакцизного підприємства вигідний для району це і наповнення до місцевого бюджету, і сплата податків, і робочі місця. Влада Чортківського району готова була навіть на перепрофілювання заводу, тільки б зберегти цілісність виробничо-технічної бази та майнового комплексу підприємства. Але схоже на те, що на завод мають види і свої плани дуже впливові та авторитетні люди.