Загальновідомо, що кожна країна світу дбає про розвиток туристичного бізнесу на своїх теренах, бо він приносить надприбутки у скарбницю держави і того населеного пункту, до якого стікаються чи приїжджають туристи. В Україні загалом, а в нашій області та районі зокрема, туристичний бізнес розвивається дуже повільно, якщо не сказати: не розвинений зовсім.
Складається враження, що можновладці і підприємливі люди Чортківщини зовсім не знають реального стану справ у туристичному господарстві, не вміють чи не мають бажання зорганізувати або запустити у дію механізм розвитку туристичного бізнесу у нашій місцевості. Хіба не зрозуміло, що місцева влада – районна і міська – насамперед повинна розбудити інтерес через засоби масової інформації до тих чи інших культурних та історичних надбань нашого народу впродовж віків у жителів району, спонсорів, меценатів та ентузіастів розвитку туризму на Чортківщині і, що вкрай важливо, подбати про друк краєзнавчої літератури.
Владоможцям також потрібно забезпечити пільговий режим оподаткування для людей, які вкладатимуть кошти у цю благородну справу чи місію, пов’язану із розвитком туризму у нашому регіоні; створити бази відпочинку в мальовничих місцинах, таких як “Білавина”, “Дача Галілея” та ін., розробити туристичні маршрути до пам’яток історії, культури та архітектури минулих століть; підготувати ґрунт для створення туристичних фірм, які б, власне, і займалися таким видом чи родом бізнесу, як туризм; спонукати навчальні заклади міста взяти шефство над окремими історичними і культурними об’єктами, врешті-решт збільшити на одну штатну одиницю відділ культури і туризму РДА, тобто запровадити посаду спеціаліста з питань розвитку туризму у нашому районі.
Якщо говорити про місто, то влада, як орган самоврядування, повинна подбати на перспективу про розвиток готельного бізнесу, відновлення замку під Вигнанською горою, двох синагог, костелу оо.домініканців, бо їхній монастир, де за роки існування радвлади у Чорткові і за час незалежності знаходилась швейна фабрика, проданий кілька років тому чортківським бізнесменам, хоч як, пам’ятаю чітко, не благали властьімущих тоді духовні особи, польська спільнота, передати у власність отцям-домініканцям їній ж монастир, але гроші заважили більше за духовність, розвиток зеленого, релігійного та сільського туризму на теренах нашого регіону і т.д. На території району споруджено багато культових споруд: дерев’яні, кам’яні церкви і костели. Маємо чим похвалитися і що показати світові. Не розумію, чому б, для прикладу, не започаткувати у Чорткові, бодай один раз у рік, якийсь хореографічний, театральний фестивалі, якщо вже ті, організовані мною, літературно-мистецькі стотодійства, маю на увазі «СлОвію» та «В гостях у «Золотої Пекторалі» виявилися не потрібними районним чиновникам, не запросити на зліт, хоча б на День міста, вихідців з Чорткова, розкиданих по всьому світу, і це б стало у майбутньому доброю традицією.
Я, наприклад, ніяк не можу зрозуміти колишніх депутатів районної ради, які голосували за фінансування одного такого собі цікавесенького пунктика-проектика, пов’язаного із розвитком туризму на Чортківщині, коли в районному бюджеті на якісь прожекти просвітницького плану/характеру, за висловлюваннями очільників району, не було геть зовсім грошей. При таких розкладах/викладах й направду ходором ходить голова, серце нидіє, думки охмарюються, тіло проймає страх і дріж. Про що, власне, йдеться?.. 68 тис. грн. виділили чортківські урядники, звісно, за підримки депутатського корпусу, на встановлення (стели? знаку? якоїсь іншої мари?) при в’їзді у Чортків, на якій чи якому проти сонця виграватимуть зашелешеним баламуттям пишногруді букви: «Чортківський район», ще якісь обліковані/необліковані краєзначі щити, згідно цієї програми, обзаведуться розсипами-написами.
Тепер, хочеться трохи поіронізувати, можуть їхати делегації туристів з усіх закутин нашої держави та й закордоння на Чортківщину. За невелику, символічну плату їм, «нецвілівізованим», можна буде, бодай, побіля об’єкту «ТуЧо» (Туристична Чортківщина) зазнимкуватись на пам’єтку. Що із цієї дурної затії вийшло? Уважно розглядайте знимку оцієї чортівської прослави.
Роботи у сфері туризму на Чортківщині ще непочатий край. Хочеться того комусь чи ні, але ми всі мусимо працювати у напрямку розвитку туристичного бізнесу в ріднокраї – щодня, непокладаючи рук…
Володимир ПОГОРЕЦЬКИЙ.