“Шановне українство! Я звертаюсь до Вас в останні дні свого перебування в полоні в Сімферопольському СІЗО. Далі – колонія…

На протязі останніх 22-х місяців моє фізичне і психічне виживання було неможливе без Вас, вашої щирої дієвої участі в моїй долі і долі моєї родини.
Щиро дякую Всім за шалену підтримку!
Використавши останній шанс віднайти в каральній системі окупанта бодай шпарину, де б жевріли паростки здорового глузду або натяку на честь, я вирішив припинити режим голодування.
Намагатимусь зберегти себе в цьому оксюмороні, але, в жодному разі не робитиму це за будь яку ціну. Честь і гідність мого Народу, відстояні на Майдані ціною життів Героїв Небесної Сотні вартують і більше, ніж життя окремо взятого мене. Саме тому я не дозволю собі вживати їжу з рук окупанта і вдягнути його тюремну робу.
Розуміючи наслідки дієвого дотримання мною тексту цієї заяви, звертаюсь до Вас і прошу виконати свою останню волю: в разі фізичної або психічної смерті не залишати моє тіло на окупованій території. Місце перебування тіла лишаю обрати своїй родині, – я б волів, щоб це була сільська місцина на березі Дніпра неподалік Києва…
З непереборною вірою в щасливу долю України вручаю долю свою до рук Всевишнього.
Низький уклін всім, хто любить Українство, дбає про його збереження і розвиток!
… На чотири боки повклонюся
Складовим збору власної крові.
І з туманом на землю встелюся
Ефіром щастя синов’їй любові!

Слава Україні!

Щиро Ваш!
Володимир Балух.
8.10.18

 Crimean Human Rights Group

43691982_2207458056195179_1925113919567822848_n

Leave a Reply

Your email address will not be published.