(До 110-річчя закону Гірняка періодичності концентраційних змін у хемічних реакціях в однорідній субстанції)

У нещодавній публікації[1] при оцінці наукового подвигу видатного українського вченого-фізика Івана Пулюя, зазначено, що “для розвитку науки в державі крім талановитих самородків потрібне ще й наукове середовище”, яке “<…> має бути національним”. Такі ж думки висновуються й стосовно одного з когорти українських учених світового рівня, дійсних членів НТШ у Львові, фізико-хеміка, доктора філософії, професора гімназії та Львівської політехніки, громадського діяча і публіциста, одного з піонерів теорії кінетики хемічних реакцій Юліана Гірняка. Особистість практично невідома широкому загалу в Україні, хоча науковий доробок цього подвижника науки вагомий і започатковує низку новітніх наукових напрямів, викликає захоплення своїми передбаченнями в галузі хемічної кінетики, оприлюдненими вченим на початку ХХ ст.

З життєписних сторінок. Подільський край – благодатна земля, славиться своїми унікальними талановитими особистостями. Розповімо про одного з них – Юліана Гірняка. Майбутній учений народився 8-го вересня 1881 р. у селі Струсів тепер Теребовлянського району Тернопільської області. Батьками Юліана були Йосип, голова роду Гірняків, спочатку підлісничий у лісах графа Баворовського, згодом багатолітній дяк у Струсові та Софія, з дому Рижевська[2]. Багатодітна сім’я виховала доньку і семеро синів. Брати Гірняки (Юстин, Юліан, Євген, Никифор, Омелян, Йосип, Володимир) отримали вищу освіту, досягли вагомого суспільного становища і значних успіхів на ниві науки і культури, репрезентуючи Україну в умовах бездержавності й на еміграції. Чи не найбільше нам відомі Йосип Гірняк, актор-березілець, театральний новатор та режисер, а також Никифор Гірняк, командир-військовик Січового Стрілецтва в часі української революції 1917-20 рр. Про інших братів Гірняків знаємо дуже мало.

Юліан Гірняк після закінчення реального училища та класичної гімназії у м. Станіславів (тепер Івано-Франківськ) навчався у Львівських політехніці та університеті, студіював фізику і хемію. Пройшов річне стажування у знаменитого професора Івана Пулюя, який запросив здібного студента до себе в лабораторію до Праги. Був Ю.Гірняк і в інших наукових установах за кордоном. Слід відзначити, що ці сторінки біографії Юліана Гірняка досліджені дуже мало.

По завершенню навчання працював викладачем гімназій Станіславова (тепер Івано-Франківськ), Львова, Українського таємного університету у Львові, Львівської політехніки. Як повідомляє авторка публікації[3], пишучи про Миколу Чайковського, у жовтні 1918 р. кількох Львівських науковців (І.Крип’якевича, М.Чайковського, Ф.Колессу, Ю.Гірняка) уряд України запросив на викладацьку роботу до новозаснованого університету в м. Кам’янці-Подільському, ректором якого був Іван Огієнко. Однак, тогочасна воєнна обстановка та політичні умови призвели до закриття цього університету. Ю.Гірняк та інші викладачі повернулися до Львова.

Дружиною Ю.Гірняка була Олександра (називали в родині Леся), з дому Домбчевська, яка померла ще у період проживання подружжя у Львові. За доданою до листа2 Люби Сай-Чолган (Гірняк) генеалогічною схемою в них дітей не було. Під час Другої світової війни Ю.Гірняк виїхав з України. Помер Юліан Гірняк у США 5-го червня 1970 р. у м. Пассейк, штат Нью-Джерсі і похований[4] на українському цвинтарі Пречистої Діви Марії Факс-Чейз коло м. Філадельфія, штат Пенсильванія, де також поховані брати о. Юстин, Никифор, Йосип і Володимир.

Життєвий шлях та наукову діяльність Юліана Гірняка вивчала Надія Гривнак[5]. Вона зібрала деякі важливіші публікації Ю.Гірняка за роки 1903-1937, подала основні віхи його життя. У статті міститься також короткий огляд публіцистичної діяльності Ю.Гірняка на сторінках львівської періодики (часописи “Українське слово”, “Діло” ін.). Проте на час написання нею статті фотоматеріалів про Юліана Гірняка не було.

Нещодавно виявилося, що у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї на збереженні знаходиться низка документів і світлин, які з США передала донька Никифора Гірняка Люба Сай-Чолган. З люб’язного дозволу директора Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степана Костюка та з допомогою тернопільського фотомайстра Василя Балюха я отримав кілька копій світлин, на яких зафіксованй Юліан Гірняк, ознайомився з деякими іншими матеріалами з родинного архіву Никифора Гірняка. Так, вчений секретар Тернопільського краєзнавчого музею Ярослава Гайдукевич 2009-го видала свою книжку вибраного, у якій поміщено дві публікації і про родину Гірняків[6]. Деяку інформацію про постать Ю.Гірняка можна почерпнути з Інтернет-версії Вікіпедії та з літератури наведеного там списку, а також попередніх публікацій[7] автора пропонованої статті.

Наукова діяльність, публіцистика. Інформація про Юліана Гірняка до відновлення незалежності України замовчувалася. Згадки про нього одними з перших подали Роман Кучер у дослідженні історії відродженого НТШ у Львові[8] та Юрій Головач[9] при розгляді постатей дійсних членів НТШ у Львові. Вивченню життя та діяльності Никифора Гірняка, згадуючи й про його братів Юліана та Йосипа, багато уваги приділяють тернопільські науковці Микола Лазарович[10] та Віктор Уніят[11]. Брати Гірняки, як показали ці дослідники, були активними учасниками стрілецького руху й визвольних змагань у Першу світову війну. Зокрема Юліан Гірняк був активістом гуртка стрільців (Стрілецького Коша), робота якого ширилася по всьому галицькому краю. Гуртували українських січових стрільців та цивільне населення. При стрілецькому Леґіоні УСС в рамках Стрілецького Коша існували гурток Пресової Квартири а також засновані з червня 1915 р. гімназійні курси, на яких викладали гімназійні професори, серед яких – д-р Ю.Гірняк[12]. Влітку 1917 р. Юліан Гірняк з однодумцями створив друкований орган гуртка. На початку 1918 р. цей тижневик державницького спрямування побачив світ у Львові під назвою “Будучина”.

Юліан Гірняк, як відомо[13], обраний дійсним членом НТШ 29 січня 1908 р. Зосереджував свою працю у математично-природописно-лікарській секції наукового Товариства імені Шевченка. Його науковий доробок у галузі фізичної хемії частково висвітлений[14] за публікаціями у випусках “Збірника математично-природописно-лікарської секції НТШ” 1903–1913 рр.

Подаємо нижче доповнений і уточнений список важливіших праць дійсного члена НТШ, доктора філософії Юліана Гірняка, зберігаючи тогочасний правопис.

Книги:

  1. Von Julius Hirniak. Bajträge zur chemische Kinetik. I. (In zwei Teilen). – Lemberg: Ukrainische Schevchenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. Mathematische-naturwissenschaftlich-ärztliche Sektion, 1911. – 101 s.
  2. Др Юлїян Гірняк. Мінеральоґія і хемія: начерк мінеральоґиї і хемії для середних шкіл. – Львів: накладом руского Товариства Педагогічного; друкарня НТШ, 1912. – 123 с.
  3. Др Юлїян Гірняк. Основи хемії для висших кляс гімназияльних. — Львів: накладом Українського Педагогічного Товариства; друкарня НТШ, 1914. – 68 с.

4.Др Юлїян Гірняк. Організуймо великий рідний капітал для українських кооператив! – Львів: накладом Краєвого Товариства “Ощадність”; Друкарня “Діла”, 1927. – 35 с.

  1. Dr Juljan Hirniak. O zasadniczych pojęciach, nektórych nowszych kierunkach i ogolnych paradoksach chemicznej kinetyki: Odczyt wygloszony dnia 28 maja 1936 na I. posiedzeniu Oddzialu Lwowskiego Związku Chemików Polskich. – Lwów: Nakladem Towarzystwa Aptekarskiego we Lwowie, 1936. – 20 s.

Статті:

  1. Др Юлїян Гірняк. Роля сталої плинної і газової фази в хемічній рівновазі // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ (далі – ЗМПЛС). – 1903. – т. 9. – С. 1-42.
  2. Др Юлїян Гірняк. О проводі тепла цукру у воднім розчинї // ЗМПЛС. – 1907. – т. 11. – С. 1-11.
  3. Др Юлїян Гірняк. Ненастанна деґрадация енерґії конечна проява і причина всякого руху і житя в природі // Літературно-Науковий Вістник. – 1908. – Річн. 6, № 21, кн. 1. – С. 73-83.
  4. Др Юлїян Гірняк. Про вплив синхронїчної зміни концентрациї мономолекулярної реакциї // ЗМПЛС. – 1908. – т. 12. – С. 1-14.
  5. Др Юлїян Гірняк. Про періодичні хемічні реакциї // ЗМПЛС. – 1908. – т. 12. – С. 1-8.
  6. Др Юлїян Гірняк. Замітки до рівнянь моно- і бімолекулярної хемічної кінетики // ЗМПЛС. – 1909. – т. 13. – С. 1-29.
  7. Др Юлїян Гірняк. Вплив температури на скорість декількох хемічних реакций // ЗМПЛС. – 1909. – т. 13. – С. 1-19.
  8. Др Юлїян Гірняк. Вплив температури на скорість декількох хемічних реакций (доповненє) // ЗМПЛС. – 1910. – т. 14. – С. 1-7.
  9. Julius Hirnjak. Zur Frage der periodischen Reaktionen // Zeitschrift für Physikalische Chemie (Leipzig). – 1911. – Bd. 75, Heft 6. – S. 675-680.
  10. Др Юлїян Гірняк. Дещо про теоретичне і методичне значінє сочинника температури скоростей процесів для хемічної кінетики // ЗМПЛС. – 1913. – т. 15, вип. 2. – С. 1-14.
  11. Dr. Juljan Hirniak. O zasadniczych pojęciach, nektórych nowszych kierunkach i ogolnych paradoksach chemicznej kinetyki. (Odczyt wygloszony dnia 28 maja 1936 na I. posiedzeniu Oddzialu Lwowskiego Związku Chemików Polskich) // Chasopismo Towarzystwa Aptekarskiego we Lwowie (далі – СТА). – 1936. – Rok 52, № 7. – S. 157-164; № 8. – S. 173-180; № 9. – S. 197-200.
  12. J. Hirniak. Zur Kinetik der Folgereaktionen Zweiter Ordnung // Acta Physicochimica U.R.S.S. (Moscow). – 1941. – V. 4. № 5. – S. 613-629.

Рецензії:

  1. Гірняк Ю. Dr Walter Nernst – Theoretische Chemie vom Standpunkte der Avogadroschen Regel und der Thermodynamik. (VI. Auflage, Stuttgart, 1909) // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – Т. 13. – C. 26.
  2. Гірняк Ю. Неrmann Schlesinger – Die specifischen Wärmen von Lösungen I. Physikalische Zeitschrift Jg. 10, p. 210, 1909 // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 27.
  3. Гірняк Ю. E. Grüneisen – Über die thermische Ausdehnung u. die specifische Wärme der Metalle; Annalen der Physik B. 26, s. 211, 1908 // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 27.
  4. Гірняк Ю. E. Grüneisen – Zusammen hang Zwischen Kompresibilität, thermischer Ausdehnung, Atomvolumen und Atomwärme der Metalle. Annalen der Physik, B. 25, s. 393, 1908 // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 28-30.
  5. Гірняк Ю. Hans Goldschmidt – Über die Abhengigkeit der Reaktionsgeschwindigkeit von der Temperatur in homogenen gasförmigen Systemen. Physikalische Zeitschrift. 10 Jhrg. (März, p. 206, 1909. // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 30-31.
  6. Гірняк Ю. F. Krüger – Zur Kinetik des Dissotiationsgleichgewichtes und der Reaktiongeschwindigkeit. Gättinger-Nachrichten, 1908, p. 318 // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 31-33.
  7. Гірняк Ю. Wilhelm Engler – Über den Einfluβ der Temperatur auf radioaktive Umvandlungen. Annalen der Physik, 26, 483, 1908 // ЗМПЛС / Бібліографія. – 1909. – T. 13. – C. 34.
  8. Др Юлїян Гірняк. Кілька слів про наукову діяльність нашого земляка Володимира Бачинського // ЗМПЛС. – 1919. – T. 18-19. – С. 85-88.

Реферати/автореферати:

  1. Др Ю. Гірняк. Вплив температури на скорість декількох хемічних реакцій (доповненє) // Хроніка НТШ у Львові / Протокол засідання МПЛС від 30.12.1909. – 1910. – T. 44, вип. 4. – C. 11-12.
  1. Др Ю. Гірняк. [Стаття] В.Каліцун: “Засада дуалізму в геометрії. Ч. І.” // Хроніка НТШ у Львові / Протокол засідання МПЛС від 04.01.1910. – 1911. – T. 46, вип. 2. – C. 11-12.
  2. Др Ю. Гірняк. До питання ряду тавтомерних реакцій // Хроніка НТШ у Львові / Протокол засідання МПЛС від 25.06.1911. – 1912. – T. 51, вип. 3. – C. 15-16.
  3. Др Ю. Гірняк. Питання про ряд тавтометричних реакцій // Хроніка НТШ у Львові / Протокол засідання МПЛС від 06.06.1912. – 1913. – T. 55, вип. 3. – C. 10.
  4. Hr. Hirnjak. Die Аbhandlung des Hrn V.Kučer: “Baiträge zur Strukturtheorie” // Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftliche-Ärztlichen Sektion / Der Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. Sitzung 76, 18.06.1918. – 1924. – Heft 1. – S. 7, 12.
  5. Hr. Hirnjak. Vom Einflus der Temperatur auf die Geschwindigkeit der chemischen Processe // Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftliche-Ärztlichen Sektion / Der Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. Sitzung 80, 21.12.1918. – 1924. – Heft 1. – S. 13.
  6. Hrn. Hirnjak. Die Аbhandlung des Hrn T.Cjuropajlovič u. T.Erster: “Beweis des grossen Fermat’schen Satzes” // Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftliche-Ärztlichen Sektion / Der Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. Sitzung 103, 18.02.1925. – 1925. – Heft 2. – S. 6.
  7. Hrn. Hirnjak. Über den grossen Fermat’schen Satz // Sitzungsberichte der Mathematisch-Naturwissenschaftliche-Ärztlichen Sektion / Der Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. Sitzung 107, 01.07.1925. – 1925. – Heft 2. – S. 8.

До наведеного списку внесено наукові (оприлюднюємо після тривалого забуття позиції 1, 5, 14, 16-33) та науково-популярні праці й підручники з мінералогії та хемії Юліана Гірняка. Деякі основні свої наукові ідеї в області хемічної кінетики, оглядаючи відомі праці з цієї галузі зарубіжних авторів та зупиняючись на хемічних процесах в однорідному середовищі, він виклав ув окремих публікаціях, зокрема у міжнародних наукових журналах Zeitschrift für Physikalische Chemie (Leipzig, 1911), Acta Physicochimica U.R.S.S. (Moscow, 1941) а також у львівських виданнях – у Протоколах засідань МПЛС (Sitzungsberichte … , Львів, 1924, 1925) німецькою мовою і польською (1936). Iнші віднайдені праці Ю.Гірняка написані на той час вживаною українською мовою.

Німецькомовна узагальнююча монографія автора (поз. 1 списку), опублікована Науковим Товариством імені Шевченка у Львові 1911-го р., – чи не найвагоміше видання серед інших з теоретичного вивчення ним кінетики хемічних реакцій, складається зі вступу та двох розділів. Перший розділ (с. 3-51) має назву: Über den Einfluss der synchronischen Konzentrationsveränderung auf den Gang einer monomolekularen Reaktion. Другий розділ (с. 52-101) подається під назвою: Über den Temperaturkoefizienten der Reaktionsgeschwindigkeiten. У передмові до німецькомовної книжки Ю.Гірняк пише, що у трьох томах 12-14 ЗМПЛС він опублікував п’ять повідомлень стосовно хемічної кінетики. У трьох перших трактуються кінетичні рівняння, зокрема, розглядаються умови періодичних хемічних реакцій, два наступні – підсумовують його експериментальні дослідження впливу температури на кінетику хемічних перетворень. Вказаний матеріал згрупований відповідно у двох розділах книжки. У першому розділі (другий параграф) Юліан Гірняк помістив також матеріал про періодичні хeмічні реакції, дискутуючи з автором А. Лоткою з приводу його статті в журналі Zeitschr. f. Phys. Chem. (1910, Bd. 72) та вказуючи на свою піонерську працю 1908 р. на цю тему, опубліковану в ЗМПЛС.

Монографія Гірняка, як і його стаття у журналі Zeitschrift für Physikalische Chemie (1911, за датою подачі – 1910), відомі в наукових колах, поціновуються серед фахівців. Так, наприклад, автори у публікації[15], експериментально вивчаючи ненасичені галогеналкіли та реакції з їх участю, поряд зі своєю працею 1909 р. цитують книжку Ю.Гірняка 1911 р. у зв’язку з обговоренням числового значення передекспоненційного множника у співвідношенні Ареніуса для відповідних температурних залежностей. Отримане цими авторами значення свідчить, за висновком у публікації, що досліджувані хемічні перетворення йдуть як реакції першого порядку. Наукові публікації Ю.Гірняка часто цитував у своїх працях австрійський вчений-хемік Антон Скрабаль, звертаючи увагу й на його монографію (Львів, 1911). Ще один відомий учений, виходець зі Львова, математик, статистик і демограф Альфред Лотка, перебуваючи з 1902 р. у США, також цитує у своїх працях дослідження Ю.Гірняка.

Німецькомовні публікації Ю.Гірняка (поз. 1, 14, 17 списку) прореферовані у відповідних випусках міжнародних журналів Chemisches Zentralblatt (Deutschen Chemischen Gesellschaft, Berlin) та Chemical Abstracts (American Chemical Society, The Ohio State University). Натрапляємо на прізвище Ю.Гірняка у публікаціях низки авторів у тім числі й сучасних. Монографія Ю.Гірняка описана в польському бібліографічному покажчику[16] 1901-1939 рр.. Тут також містяться записи про дві інші невеликі книжки Юліана Гірняка, подані у списку пропонованої статті (поз. 4 та 5) і також чотири описи праць релігійного змісту найстаршого з братів о. Юстина Гірняка.

Цікавою є доповідь Ю.Гірняка на засіданні товариства Львівського відділення хеміків у травні 1936 р., яку Львівське Товариство Аптекарів (текст опублікований у трьох номерах часопису цього Товариства – поз. 16 наведеного списку) видало окремою брошурою (поз. 5 у тому ж списку). В ній автор, подаючи у доступній формі вихідні засади, розвиває свої погляди на хемічну кінетику, враховуючи новіші досягнення у цій галузі.

Участь Юліана Гірняка в роботі Львівського Товариства хеміків раніше не висвітлювалася. Коротко зупинимося на цьому. З поданої інформації у Часописі[17] Львівських Аптекарів його відповідальним редактором дізнаємося про новину: на пропозицію керівництва Львівського відділу Товариства Хеміків Польщі Часопис приступає до виконання співпраці з цим Товариством, переслідуючи обопільно корисні цілі. Члени Товариства Хеміків будуть подавати в Часопис свої дописи а також вони матимуть можливість розміщувати на його сторінках свій одно-, дво-сторінковий друкований інформаційний орган під назвою “Komunikaty”. Перший випуск[18] цих Комунікатів інформує про заснування Львівського відділення Товариства Хеміків, формування його керівних органів тощо. Отже, з ініціативи проф. Романа Малаховського, багатолітнього завідувача кафедри органічної хемії Львівського університету[19] 3-го лютого 1936 р. відбулося організаційне засідання, на якому було вибране керівництво, обговорено статутні справи та ін. На зборах було 30 осіб, 27 з яких були за створення Товариства Хеміків. Перші загальні збори Товариства відбулися 16 березня того ж року. Головою Товариства обрали проф. Мар’яна Вествалевича а, зокрема, до ревізійної комісії ввійшли проф. Роман Малаховський, д-р Мечислав Михальський та д-р Юліан Гірняк.

Товариство Хеміків у Львові виникло за прикладом Товариства Аптекарів, яке мало давні традиції і розміщувалося на вул. Св. Миколая (тепер вул. Грушевського), навпроти тодішнього головного корпусу університету й утримувало свою бібліотеку, зал засідань, лабораторію, зал фармакопеї ін.)[20]. З розвитком відповідних хемічних і технологічних галузей, фармації, формування відповідного наукового потенціалу зумовили утворення Львівського відділення Товариства Хеміків. За повідомленням Комунікатів Товариство збиралося на вул. Длугоша, 6 (тепер Кирила і Мефодія, 6) в приміщенні хемічного факультету університету, де діяв гурток хеміків. Запровадили щотижневе вечірнє (19-00 – 20-00) чергування членів Товариства для зацікавлених у консультаціях. На засіданні Хемічного Товариства 30 [sic!] травня 1936 р. окрім інших поточних питань була заслухана наукова доповідь д-ра Юліана Гірняка (поз. 16 списку праць Ю.Гірняка) про кінетику хемічних реакцій (на титульній сторінці окремо виданої брошури з поміщеним текстом доповіді вказана дата відчиту 28 травня 1936 р.).

В 1936 р. вийшло 4 номери Комунікатів. З початком 1937 р. 1-го січня це видання[21] повідомляє про вибори нового голови Товариства на зборах 4 листопада 1936 р. (попередній голова відбув зі Львова на місце службового призначення). Керівником Товариства обрали Ромуальда Клімека. На загальних зборах 18 березня 1937 р., виходячи із поточної ситуації, знову переобрали голову. Ним став[22] Станіслав Пребендовський. До ревізійної комісії ввійшли Роман Малаховський, Юліан Гірняк та Мар’ян Пухалик. На п’ятому засіданні 23 листопада 1937 р. у присутності 15 осіб відбулося обговорення звіту делегатів на з’їзд Товариства Хеміків у Варшаві. В обговоренні взяли участь Р. Малаховський та Ю.Гірняк. До кінця 1937 р. вийшло 9 номерів Комунікатів а в 1938 – 4 номери. Останній його випуск від 10 березня 1938 р. подає звіт про загальні збори Товариства Хеміків, в ревізійній комісії якого прізвища Ю.Гірняка не знаходимо. Після цього про Товариство Хеміків у Львові Часопис Львівського Товариства Аптекарів не інформує. До середини 1939 р. вихід Часопису Львівського Товариства Аптекарів припинився.

У фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка окрім двох вже згаданих книжок Юліана Гірняка є два його підручники з мінералогії та хемії для старших класів гімназій (поз. 2 і 3 списку), видані Українським Педагогічним Товариством у Львові. Це одні з перших підручників у цих галузях, написані українською мовою. Попередником Ю.Гірняка у цій справі був професор академічної гімназії у Львові Михайло Полянський (див. статтю[23]), який видав низку підручників для середніх шкіл у 1875-90 рр., переклавши для цього підручники, видані німецькою мовою. Підручники Ю.Гірняка містять матеріал для вивчення, добре ілюстровані. Виникає інтерес до цих видань і у зв’язку з вживаною автором українською термінологією з галузей мінералогії та хемії. Слід нагадати, що на той час велася інтенсивна дискусія з приводу створюваної української наукової термінології в різних галузях знань. У цьому процесі чільне місце посідало Наукове Товариство імені Шевченка у Львові. Плеяда представників національно свідомої високоосвіченої наукової інтелігенції у Львові активно включилася у процес творення української наукової термінології. За публікаціями у Збірнику МПЛС серед таких творців фізичних та хемічних термінів бачимо[24] і Юліана Гірняка. На внесок Ю.Гірняка у формування наукової термінології вказують і сучасні дослідники (див., напр., праці[25]).

У список праць Юліана Гірняка внесено також науково-популярне його видання окремою книжкою (поз. 4) невеликого формату на економічну тематику, надруковане українським видавництвом “Ощадність” з приводу створення кооперативів, як основи формування заможної української нації.

Серед малознаних вказуємо також науково-популярну публікацію Ю.Гірняка (поз. 8 списку) у Літературно-Науковому Вістнику (1908). Автор тексту піднімає важливі питання перетворення енергії. Володимр Левицький (в оригіналі тексту замітки вжито криптонім В.Л.), довголітній голова НТШ, написав рецензію[26] на цю статтю, позитивно оцінюючи її значення для читача, зацікавленого проблемами зміни та деградації енергії (ентропії).

Низка публікацій Ю.Гірняка у списку (поз. 18-25) це бібліографічні замітки-рецензії. Під увагу автора потрапили тодішні найновіші німецькомовні видання і статті у наукових журналах. Окремі з цих заміток доволі детально розкривають зміст оригінальних праць і критично оцінюють їх. До такого типу публікацій Ю.Гірняка відносимо й огляд (поз. 25) двох робіт 1902-го і 1905 рр. хеміка Львівської політехніки Володимира Бачинського. Зараховуємо до публікацій Ю.Гірняка також деякі його реферати й автореферати, проголошені ним на засіданнях МПЛС НТШ (поз. 26-33 списку), серед яких важливим є питання, досліджуване і озвучене автором, про таутометричні реакції (поз. 28 і 29).

Решта вісім позицій поданого списку складають записи оригінальних наукових праць Ю.Гірняка у ЗМПЛС, короткий аналіз яких робили також Н.Гривнак та Я.Довгий. Наукові здобутки Ю.Гірняка стисло резюмовані свого часу й у відновленому томі праць НТШ його головою Олегом Романівим[27]. У цій статті йдеться, що “<…> Ю.Гірняк відомий своїм доробком у питаннях фізичної та хемічної кінетики, впливу синхронної зміни концентрації речовини й температури на перебіг хемічних реакцій. Дослідник розробив принципи системного підходу до теоретичного аналізу рівнянь хемічної динаміки з урахуванням періодичності хемічних реакцій”.

Тематично виділяється публікація Ю.Гірняка 1907 р. (поз. 7) за результатами експериментального дослідження теплопровідності водного розчину цукру, виконану в лабораторії І.Пулюя у Празі. Автор у вступі вказав, що “до моїх дослідів вибрав я найвигіднішу методу опрацьовану і оголошену проф. Др. G.Jäger-ом в 1891”. На завершення тексту Ю.Гірняк пише, що “сю працю виконав я в лабораториї Вп проф. Д-ра Івана Пулюя в німецькій школі політехнічній в Празі. За цінні уваги і ради, за оказувану на кождім кроці жичливість нехай мені буде вільно зложити в сім місци глубоку подяку”.

Цікавими на наш погляд у статтях Ю.Гірняка є деякі вказівки про час і місце написання текстів, які, очевидно, інформують про тогочасні його перебування в різних зарубіжних наукових інституціях. Так, у статтях 1908 р. вказані лише дати, коли автор доповідав матеріали на засіданні МПЛС НТШ 15.01.1908 та 10.09.1908 (у складеному списку поз. 9 і 10 відповідно).

Час і місце написання публікацій 1909 р. (поз. 11 та 12) – 3.06.1909, Липськ (сучасна назва міста – Ляйпціґ) та грудень, 1909, Берлін відповідно. Стаття 1910-го р. (поз. 13) написана в грудні, 1910, в Липську а доповідалася автором на засіданні МПЛС НТШ 30.12.1910. Там само, в Ляйпціґському фізико-хемічному інституті виконана у листопаді 1911-го стаття (поз. 14) стосовно проблеми періодичних хемічних реакцій з назвою “До питання періодичних реакцій” і подана до редакції журналу 22.11.1910 р. В кінці тексту статті 1913 р. (поз. 15) зазначено так: Breslau (сучасна назва міста – Вроцлав), в падолисті 1913.

У прикінцевій ремарці Ю.Гірняка статті (поз. 17) у журналі Akta Physicochimica (1941) вказано, що автор 22.02.1941 подав публікацію стосовно кінетики послідовних хемічних реакцій другого порядку з лабораторії фізичної хемії Львівського політехнічного інституту, де він на той час працював доцентом.

Зазначимо, що публікації Ю.Гірняка у ЗМПЛС видані також окремими брошурами, про що повідомляють рекламні оголошення вказаного часопису. Буремні часи Першої світової війни примусили Ю.Гірняка менше приділяти уваги науковій роботі і, як свідомому українцеві, прилучитися до процесу національно-визвольної боротьби. Юліан Гірняк а також його брати багато зробили у ході цих змагань. Володіючи хистом публіциста, Ю.Гірняк, зокрема, спрямовує свої зусилля на видавничу діяльність, викладає у гімназії для навчання січових стрільців[28], спільно з однодумцями організовує у Львові часопис “Будучина”. Частково про журналістську діяльність Ю.Гірняка та його братів довідуємося за інформацією одного з випусків[29] серійного видання Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника “Українська журналістика в іменах”.

Скориставшись інформацією9 М.Лазаровича про організований у Львові 1918 р. за участю Ю.Гірняка часопис “Будучина”, я переглянув його випуски, які зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана франка.

Задуманий видавцями часопис “Будучина”, незалежний орган громадського життя, виходив раз у тиждень в суботу. Редакція та адміністрація знаходилися у Львові по вул. Сикстуській, 8 (тепер вул. Дорошенка, 8). Декількасторінкова газета сповіщала, що за її редакцію відповідає Ярослав Сеньків. Виходив часопис з друкарні А.Гольдмана (вул. Сикстуська, 19). Перше число вийшло 2 лютого 1918 р.

Відкриваючи перше число газети, редактори у передовій статті[30] звертаються до українців (стиль оригіналу збережено): “Випускаючи перше число “Будучини” між нашу читацьку громаду, редакційний комітет і гурток основателів видавництва раді би відразу висказати, за яку саме прилюдну службу хочуть брати ся.

Великі потреби народу, що проживає в австрійських провінціях, піднесли ся через війну до небувалого уровення. <…> В таких важких часах треба нам спромогти ся на незвичайно сильну орґанізацію, бо тільки через неї можна вдержати народню цілість, привернути до належних прав і розцвіту рідню спадщину. <…> Тільки у незалежних часописах можна бороти ся з застоєм і запущеннєм народньої роботи, з недостачами громадської самодіяльности”. Як бачимо, підняті теми були і досі є актуальними.

Дописувачами 1-го та наступних чисел були тогочасні майстри слова та інтелектуали українського Львова Володимир Дорошенко, Орися Величко, Степан Волинець, Альфред Будзиновський, Н.Денисенко, Ростислав Заклинський, О.Назарук, хорунжий УСС, голова виконуючого комітету Немічників УСС Теодор Бобків та ін. За підписом Ю.Гірняк в переглянутих номерах газети натрапляємо на дві статті[31], у яких автор розглянув тогочасні нагальні проблеми згуртування найширших верств населення, особливо молоді навколо державотворчих ідей.

Друге число “Будучини”, очевидно з подачі Ю.Гірняка, який добре пам’ятав професора Івана Пулюя, помістило некролог[32] цього вченого світової слави. Зокрема йдеться, що “Дня 31 січня с. р. помер в Празі в 73 році Др. Іван Пулюй”. Подана коротко й найважливіша інформація про життєвий шлях та діяльність покійного вченого, дійсного члена НТШ, зупиняючись на значенні його праці для українства загалом. Останній переглянутий випуск (число 11 за 11 травня 1918 р.) “Будучини” на першій сторінці повідомляє про вимушену затримку виходу наступних чисел.

Першими спробами Ю.Гірняка у популяризації досягнень тогочасної науки і техніки та публіцистиці були статті студентських років у львівських щомісячниках для молоді “Іскра”[33], “На розсьвіті”[34] (підписано одним з відомих[35] псевдонімів Ю.Гірняка) та згодом у редагованому істориком І.Крип’якевичем часописі[36] “Ілюстрована Україна” (Львів).

У виданнях НТШ. Діяльність фізико-хеміка Юліана Гірняка, крім ЗМПЛС, висвітлюється на сторінках тогочасних інформаційних видань НТШ 1903-1939 рр. (Хроніки НТШ, які видавалися окремо українською та німецькою мовами, протоколи засідань МПЛС НТШ), щорічних звітах гімназій чи товариств, у яких він працював тощо. Уперше у звітах про засідання МПЛС Ю.Гірняк згадується у Хроніці НТШ на засіданні МПЛС 25.06.1903. Д.-р Іван Верхратський зреферував[37] тоді працю д.-ра Юліана Гірняка “Роля сталої <…> в хемічній рівновазі”, яку ухвалено до друку (1903, т. 9 ЗМПЛС).

На засіданні МПЛС 21.06.1905 Ю.Гірняк повідомив[38] Секцію про виконану ним працю “Провід теплоти розчину цукру”, яку просить друкувати одночасно українською і німецькою мовами, на що Секція дала згоду. В.Левицький, на наступному засіданні МПЛС 20.11.1905 представив[39] цю працю присутнім. У звіті Виділу НТШ за 1905 р. повідомляється, що Ю.Гірняк закінчив студії у Львівській політехніці і для завершення наукової праці йому виділили[40] суму в 100 кор. з власних засобів.

Виконавши науково-дослідну працю (поз. 7 наведеного вище списку), Юліан Гірняк на її основі здобув звання д-ра фізико-хемічних наук. На засіданні МПЛС 15.01.1908 р. В.Левицький представив чергову наукову працю Ю.Гірняка (поз. 9), подану в ЗМПЛС. Наступним питанням цього засідання МПЛС було обрання[41] Ю.Гірняка дійсним членом НТШ і подання кандидатури на затвердження на загальних зборах НТШ. На першому засіданні 29.01.1908 р. пропозицію Секції Виділ НТШ підтримав[42]. Як новообраний дійсний член НТШ Ю.Гірняк подав коротку автобіографічну довідку, яку надрукувала Хроніка[43]. Ці дані лежать в основі життєпису Ю.Гірняка до 1909 р.

На засіданні МПЛС 10.09.1908 р. Володимир Левицький подав[44] працю Юліана Гірняка “Про періодичні хемічні реакції”, виголосивши доволі розлогий її реферат. Працю схвалили до друку в ЗМПЛС (поз. 10 навед. списку). Нагадаємо, що Хроніка друкувалася одночасно німецькою мовою. Реферат В.Левицького праці Ю.Гірняка надрукований і в німецькомовній версії[45] Хроніки. Переглядаючи видання НТШ, переконуємося, що список розсилки за обміном цих матеріалів доволі переконливий: Збірники і Хроніку НТШ отримували всі відомі наукові центри та бібліотеки світу. Отож інформація про праці Ю.Гірняка, як і самі праці, зокрема, про періодичні хемічні реакції були відомі в наукових колах. Це дуже важливо з огляду на розповсюдження наукових здобутків Юліана Гірняка серед фахівців та встановлення пріоритетів у відповідній галузі науки. В 1909 р. В.Левицький на засіданні МПЛС 10 червня[46] та 8 грудня[47] подав відповідно дві наступні праці Ю.Гірняка. На останньому засіданні МПЛС 1909 р., яке відбулося 30 грудня, Ю.Гірняк, означуючи своє поняття “реагуючого атомного центра”, дискутуючи з приводу правила Гальбана щодо кінетики хемічних реакцій, подав автореферат своєї праці (поз. 26 у списку). В 1910 р. Ю.Гірняк на засіданні МПЛС зреферував працю математика з Львівської політехніки В.Каліцуна (поз. 27 у списку) і подав до відома присутніх комунікат зі своїх дослідів, просячи дозволу надрукувати цю працю німецькою мовою. Вирішили подати це на розгляд Виділу. А на засіданні Виділу НТШ 10.05.1910 д.-ру Ю.Гірняку надали 500 кор. зворотної допомоги[48] на виїзд для студій за кордон. Крім того ухвалили, як виняток, надрукувати працю Ю.Гірняка німецькою мовою накладом 450 примірників. Із тієї кількості дати авторові у власність 15 примірників. Йдеться про монографію Ю.Гірняка (поз. 1). В розділі “Нові видання НТШ” Хроніка повідомляє[49] про вихід монографії Ю.Гірняка “Beitrage zur chemische Kinetik” (1911) ціною 3 кор. Інформація щодо книжки продубльована[50] також німецькою. Останній випуск Хроніки за 1911 р. містить ще один суттєвий факт: д-ра Ю.Гірняка на засіданні 4 жовтня обрали до керівництва МПЛС – він став заступником секретаря[51] цієї Секції. Отож на своє тридцятиліття Ю.Гірняк 1911 р. отримав вагомі наукові результати і визнання серед колег.

Хроніка 1912 р. інформує[52] про надані 500 кор. допомоги докторові технічних наук, учителеві української гімназії у Львові Ю.Гірнякові на закордонні студії а також містить автореферат (поз. 28 списку) Ю.Гірняка праці “До питання тавтомерних реакцій”, подаючи загальний спосіб розгляду таких фізико-хемічних процесів.

З Хроніки 1913 р. дізнаємося, що Ю.Гірняк в 1912 р. був управителем[53] відомого Академічного дому (вул. Супінського, 21 – тодішня назва, тепер – вул. Коцюбинського, 21, де також знаходилася книжкова крамниця НТШ). На засіданні 06.06.1913 МПЛС Ю.Гірняк зреферував свою працю (поз. 29 списку) “Питання про ряд тавтометричних реакцій”, яку ухвалили до друку в 2-ім випуску 15-го тому ЗМПЛС. Хроніка (ч. 58-59, в. 2-3) за 1914 р. повідомляє, що у зв’язку з війною рукописи, подані до друкарні, втрачені. Їх відновлено частково. За інформацією Хроніки 1918 р. під час військової інвазії НТШ перебралося до Відня. Делегатом від МПЛС до Виділу НТШ від грудня 1916 р. був др. Ю.Гірняк. Як і перед війною, так і під час війни НТШ надавало стипендії для виїзду задля студій 1916 р. Ю.Гірняк отримав[54] на наукові цілі 300 к. а 1918 р. на габілітаційні цілі – 2000 к. Звіт МПЛС подає, що доктор технічних наук, бувший учитель української гімназії у Львові, професор українського університету в Кам’янці-Подільському Ю.Гірняк мешкає у Львові по вул Рутовського, 22 (тепер Театральній, 22), у приміщенні Народного Дому в крилі, у якому розміщувалася знана серед гімназійних кіл “Філія” української академічної гімназії. Там мешкали також інші гімназійні учителі, члени НТШ. Зазначимо, що до Кам’янець-Подільського університету, як повідомляють Хроніки НТШ після 1918 р., були також запрошені історик Іван Крип’якевич, математик Микола Чайковський та філолог Філарет Колесса. Володимир Кучер, як запрошений до університету в Кам’янець-Подільський, за даними Хронік НТШ там не перебував.

З 1918 р. Ю.Гірняк став референтом[55] наукового фонду імені д-ра Т.Дембицького. З 1920 р. він – делегат Секції до Виділу, працює вчителем академічної української гімназії у Львові, мешкає по вул. Рутовського, 22 (тепер Театральна, 22). З 1923 р. Ю.Гірняк перебрався[56] в нове помешкання по вул. Здоровля, 10 (тепер вул. Здоров’я, 10). В камениці під наступним номером 12, як свідчить тепер меморіальна дошка, мешкав відомий український письменник Юліан Опільський (справжні прізвище та ім’я – Юрій Рудницький, брат відомого ученого-географа Степана Рудницького). Там само, навпроти помешкання Ю.Гірняка, на тій же вул. Здоровля, 9 знаходилася “Фабрика здоровля”, яка спеціалізувалася на виробництві мінеральної води та інших напоїв, про що повідомляють відповідні довідники[57]. Співвласниками “Фабрики здоровля” були Ю.Гірняк[58] та його дружина. Скромна двоповерхова будівля колишньої “Фабрики здоровля”, побудована за проектом відомого львівського архітектора І.Левинського, збереглася до тепер.

Починаючи з 1924 р. інформація в Хроніці про МПЛС подавалася обмежено, оскільки Секція домоглася видання своїх Протоколів засідань під назвою “Sitzungsberichte der Mathematische-Naturwissenschaftliche-Ärztlichen Sektion” німецькою мовою окремою брошурою. Основний зміст праць Ю.Гірняка того часу, представлених на Секції, зібрані у поданому списку у розділі “реферати/автореферати”.

На засіданні Секції 25.11.1935 Ю.Гірняк, постійно займаючи активну життєву позицію, висловив вимогу[59] щодо згуртування молодих наукових сил МПЛС, закликаючи їх до праці а Головуючий на 207 засіданні Секції 30.03.1936 доповів про новий винахід д-ра О.Тушиського (Львів) – термомотор для низьких температур. В комісію для розгляду наукових основ винаходу призначили членів МПЛС Левицького, Гірняка, Кучера і Мельника. На засіданні МПЛС 10.09.1936 у присутності 11 чол. члени Секції Стасів, Зарицький, Храпливий і Гірняк (згодом відомі у науковому світі учені) подали[60] огляд своїх робіт, підготовлених для публікації іноземною мовою (яких саме – не вказано). 225-те засідання Секції відбулося 12.11.1938, на якому Ю.Гірняк доповів[61] про свої праці раннього періоду, опубліковані українською мовою і відповідну доповідь подав до керівництва Товариством.

У доповнення інформації з Хронік НТШ про Юліана Гірняка подамо також дані зі звітів дирекції Української класичної гімназії у Львові та інших подібних видань. Вперше вчитель обов’язкових предметів філії Української класичної гімназії у Львові Юліан Гірняк згадується у звіті[62] директора гімназії за 1911/12 шкільний рік. У “Професорському Календарі” на рік 1913-й зазначено[63], що Ю.Гірняк вважається на службі з 01.09.1911 р. До цього з 15.05.1907 р. була перерва, очевидно викликана виїздами за кордон. Викладав тоді і загалом в наступні роки математику, фізику, хемію (як обов’язковий предмет) а також українську та польську мови. В 1917/18 навчальному році окрім інших дисциплін навчав всесвітньої історії[64]. Тижневе навантаження сягало 21 год. і навіть 23 год.[65]. А ще виконував обов’язки господаря класу. Проте для написання підручників для учнів гімназій Ю.Гірняк отримував піврічні знижки в педнавантаженні[66].

З 31.08.1916 р. Ю.Гірняк отримав[67] посаду провідного учителя а від 15.02.1917 р. – іменується[68] сталим учителем. Для покращення здоров’я Ю.Гірняк отримав[69] відпустку 3 19.09.1917 р. до кінця півріччя. З 1920 р. др. rerum technicatorum, професор Ю.Гірняк переведений[70] з філії гімназії до викладацького складу головного Заведення, тобто до головного викладацького складу української гімназії.

Зі звіту Торгівельної школи Товариства “Просвіта” у Львові за навчальний рік 1911/12 дізнаємося, що др. Ю.Гірняк був там учителем каліграфії та стенографії по 2 год. тижнево[71]. Звіт за 1910-13 рр. українського Педагогічного Товариства у Львові повідомляє, що Ю.Гірняк підготував два згадані вже підручники з мінералогії та хемії[72].

Доречно вказати, що у зв’язку з викладацькою діяльністю Ю.Гірняка у Львові на увагу заслуговують спогади професора Академічної гімназії Степана Шаха. На десять років молодший від Юліана Гірняка, він у своїх спогадах[73], подаючи дуже цінні “живі” відомості про багатьох гімназійних професорів Львова першої половини ХХ ст., пише: “<…> на головне заведення Академічної гімназії прибули в часі війни різні нові професори. <…> А замість покликаних до військової служби математиків – С.Лещія і Ів. Сітницького прийшов проф. Михайло Занько, що був якийсь час секретарем дирекції гімназії і “богеміст(60) математик проф. Др. Юліян Гірняк, якого ізза його зовсім маленького росту назвали учні “центиметром”, а учителі-товариші “софістом” ізза його безустанних балачок і ніби по сократівськи ведених на всякі теми дискусій. Але його радше назватиб можна “раціоналістом” з енциклопедичним образованням”. У примітці (60) пояснюється, кого називали тоді “богемістом”: “<…> належати до “богемістів” уважалось у Львові особливою честю для молодого “поступового” українця. <…> По війні сходились укр. “стрілецькі” богемісти з ред. Л.Лепким, Романом Купчинським, І.Іванцем на чолі в приватнім домі гостинного нафтар’я й аптикар’я магістра Михайла Терлецького”.

Ерудиція Юліана Гірняка справді була високою в багатьох галузях математики, хемії, фізики, суспільної та суспільно-економічної думки тощо. Бачимо це з його публікацій у наукових виданнях, зібраних у пропонованій статті а також частково описаних в бібліографічному покажчику[74] ЗМПЛС НТШ, та з його текстів у тогочасній періодиці. Коротка довідка та спогади про Ю.Гірняка містяться також в Ювілейній книзі[75] Української Академічної Гімназії у Львові за публікаціями в цьому тритомнику Павла Сениці, Степана-Юрія Процюка та Івана Кудрина. Так, І.Кудрин, редактор “Діла” (Ю.Гірняк активно дописував до цього часопису), пригадав зустрічі з Ю.Гірняком та іншими колишніми гімназійними викладачами у Львові 1930-х рр. в приміщенні тодішньої “Віденської кави”. Наголосимо, що у 30-х рр. ХХ ст. Ю.Гірняк входив до знаменитого гуртка львіських математиків, які полюбляли сходитись у т. зв. Шкоцькій кав’ярні (тепер будинок навпроти пам’ятника М.Грушевському у Львові). Знаменитий математик С.М.Улям згодом написав книжку[76] “Пригоди математиків”, у якій описує гумористичні епізоди з участю Ю.Гірняка та як учасники дискусій збирали його дотепні вислови. Також згадуються там спроби Гірняка вирішити знамениту теорему Ферма.

Виїзд Юліана Гірняка в Західну Європу не припинив його діяльності в НТШ на еміграції. На початку 1950-х рр. Ю.Гірняк перебрався у США. Вперше у рамках НТШ в Америці Ю.Гірняк бере участь у спільному Першому загальному Науковому З’їзді НТША та УВАН в Нью-Йорку 26-28.12.1953 р., присвяченому 80-літтю НТШ і 35-літтю заснування УВАН у Києві і на засіданні комісії геології, мінералогії й хемії доповідав[77] на тему: “Сочинник температури швидкости хемічної реакції”. В США замешкав у м. Марріставн, згодом у м. Кліфтон (Нью-Джерсі)[78]. У м. Пассейк (Нью-Джерсі) Ю.Гірняк перебрався[79] в 1964 р. Дописував там до українських газет.

МПЛС Наукового Товариства ім. Шевченка відновило свою роботу на еміграції в березні 1947 р.[80]. Ю.Гірняк, як вказується у 75-му випуску Хроніки НТШ (с. 37), числився дійсним членом НТШ з 1.9.1939 р. Його праця у Товаристві частково висвітлюється в статті[81] секретаря МПЛС Осипа Андрушківа у науковму часописі Секції, якому дали назву “Proceedings”. Тексти друкувалися англійською мовою. Активний член МПЛС Ю.Гірняк 1953-го брав участь в роботі комітету хемії та геології. У комітеті фізики та математики виступив з доповіддю “Модифікований трикутник Паскаля” на сьомій конференції 9-10 вересня 1961 р., проведеній до 100-річчя смерті Т.Шевченка.

Пріоритети в науці. Повернімося до однієї з центральних у науковій творчості Юліана Гірняка теми періодичних хемічних реакцій, яку він виклав у своїй публікації в журналі Zeitschr. Phys. Chem. 1911 р. (поз. 14 списку праць Ю,Гірняка). Водночас з ремарками у монографії Ю.Гірняка (1911, поз. 1) першого її розділу, стаття проливає світло на перипетії щодо обґрунтування Юліаном Гірняком методом математичного розрахунку ефекту періодичності протікання деяких кільцевих або циклічних хемічних реакцій в гомогенних середовищах. Перші теоретичні дослідження кінетики періодичних хемічних реакцій Ю.Гірняк опублікував у ЗМПЛС НТШ у 1908 р. (поз. 10 списку).

Експериментально періодичні або коливні процеси у хемічних перетвореннях були виявлені ще в другій половині ХІХ ст. Їх осмислення і сприйняття як достовірних фактів відбулися значно пізніше. У першій половині ХХ ст. панувала думка, що періодичні процеси у неживій природі неможливі.

Конспективно виділимо деякі знакові імена у царині хемічної кінетики. Тут слід згадати ученого з Нідерландів Я.Г. вант-Гоффа (J.H. van’t Hoff, 1852-1912), нобелівського лауреата 1901 р. за великої важливості відкриття законів хемічної динаміки і осмотичного тиску. Одночасно з вант-Гоффом великий внесок у розвиток фізико-хемічної думки зробив німецький учений Ф.В. Оствальд (F.W. Ostwald, 1853-1932), нагороджений нобелівською премією в галузі хемії 1909 р. Ім’я цього вченого варто згадати ще й тому, що у фундаментальному енциклопедичному виданні[82] 1931 р. з двох частин під його редакцією у розділі “Хемічна динаміка”, зокрема, йдеться про численні відхилення від того, що порядок реакції, за попередніми висновками, збігається з молярними (стехіометричними) коефіцієнтами реагуючих речовин в хемічній реакції. І це є показником того, що звичайне хемічне рівняння описує процес недостатньо повно а в досліджуваному процесі при цьому реалізуються швидкі проміжні реакції. Серед низки публікацій вчених з цієї галузі цитується праця Ю.Гірняка 1911 р. (поз. 14 наведеного вище списку).

Серед дослідників кінетики хемічних реакцій належне місце відводиться австрійському хеміку-теоретику з Віденського університету Р.Ф.Й. Веґшайдеру (R.F.J. Wegscheider, 1859-1935). Базуючись на теоретичних викладках 1900-1901 рр. (див., праці[83]), Ю. Гірняк у першій своїй праці про періодичні хемічні реакції (поз. 10 списку) обгрунтовує висновок про можливу реалізацію періодичних процесів у гомогенних системах, вільних від каталітичного чинника. Комплексні числа, які отримувалися при розв’язуванні системи диференціальних рівнянь і відкидалися дослідниками як фізично нерозумні, Ю.Гірняк трансформував у тригонометричну форму. Таким чином він показав, що зміна концентрації в хемічному процесі може відбуватися за періодичним законом тригонометричної функції sin або cos.

Д-р Володимир Левицький, представляючи працю Ю.Гірняка “Про періодичні хемічні реакциї”, на засіданні МПЛС 10 вересня 1908 р. так охарактеризував її: “Періодичні хемічні реакції в неоднорідних системах стверджено експериментально в численних випадках. <…> в них маємо по найбільшій части типове до певного степеня періодичне повстання “болонки”, як продукту реакції, що на переміну зникає, то знов являє ся близько границі двох реагуючих фаз. Це довело до погляду, що таке явище характеристичне для (контактно-каталітичних) процесів. Автор уважає цей погляд хибним, бо рахунком можна показати в дуже багатьох випадках, що періодичні реакції могли би бути передвиджені при процесах, зовсім вільних від каталізи. <…> такі реакції можливі передовсім в однорідних системах, що по розумінню автора виходило би на доволі виразну іновацію в погляді (наскілько до тепер не сконстатовно на жаднім місци). В розвідці передискутований просторо примір реакції між трьома ізомерами, при чім автор виходить з рівнянь поданих Prof. Dr. R.Wegscheider’om, та через відповідну трансформацію виводить з них теоретично періодичний характер процесу”. Цей реферат В.Левицького поміщений в Хроніці НТШ як в українському, так і в німецькому варіанті. Примірники видань НТШ розсилалися по всіх відомих наукових центрах світу.

В галузі кінетики хемічних реакцій на початку ХХ ст. працювало багато вчених. Bідомим був А.В. Раковський (1879-1941)[84], А. Скрабаль (A. Skrabal, 1877-1957), який опублікував низку оглядових праць[85], цитуючи публікації Ю.Гірняка. Були й інші. Виокремимо знаменитого Альфреда Лотку (A.J.Lotka, 1880-1949), родом зі Львова, математика і статистика, відомого за його теорією “хижака і жертви” в біологічних системах, застосовуваної також в кінетиці хемічних реакцій. А.Лотка опублікував свою статтю “До теорії періодичних реакцій” 1910 р., подану в редакцію журналу 31 січня того ж року[86]. Після виходу цієї публікації Ю.Гірняк зреагував подачею 22 листопада 1910 р. до тієї ж редакції своєї статті, покликаючись на першу свою публікацію в ЗМПЛС 1908 р. з приводу періодичних хемічних реакцій в гомогенних системах, написану українською мовою. Незважаючи на певну поінформованість наукової громадськості, пріоритетна праця Юліана Гірняка 1908 р. в ЗМПЛС не була належно сприйнята. Більшість науковців знають про ефект зміни концентрації у хемічному процесі за періодичним законом лише з подачі Лотки[87]. І хоч сам А.Лотка у працях цитує Ю.Гірняка 1911 р., згодом до цього долучили ще італійського математика В.Вольтерра (V. Volterra, 1860-1940), який розвинув і уточнив теоретичне обґрунтування періодичного процесу в хемічних перетвореннях. В 1921 р. опублікував також свою працю “Про періодичну реакцію в гомогенному розчині та її відношення до каталізу”[88] B.Брей (W.C.Bray), покликаючись як на А.Лотку, так і на Ю.Гірняка. Проте ім’я Юліана Гірняка залишалося надалі малопомітним. Та й самі періодичні хемічні процеси були майже під забороною. У відповідних наукових колах добре відомі перипетії з відкриттям 1951 р. і опублікуванням 1959 р. результатів досліджень періодичних хемічних реакцій у каталітичній системі Б.Бєлоусовим (1893-1970). Згодом з такими ж перешкодами зіткнувся інший дослідник цих процесів А.Жаботинський (А.Zhabotinsky, 1938-2008), опублікувавши свої результати 1964 р. Ця реакція в честь її відкривачів-дослідників відома під назвою реакція Бєлоусова-Жаботинського і доволі детально описана в підручниках фізичної хемії[89].

Ситуація з дослідженням періодичних процесів у фізико-хемії змінилася лише після створення теорії І.Пригожиним (I.Prigogine, 1917-2003), відому з 1955 р. Досліджуючи нерівноважні системи, самоорганізацію, термодинаміку необоротних процесів, Пригожин довів, що у відкритій системі близько стаціонарного стану, достатньо віддаленого від хемічної рівноваги (т. зв. точка біфуркації), можливі хемічні коливання. Після цього стали уважніше приглядатися до періодичних хемічних реакцій.

Результати розрахунків Ю.Гірняка через 65 років були підтверджені академіком АН України Р.Кучером (1925-1991), на чому він акцентував у монографії про відновлення діяльності НТШ у Львові, згадуючи дійсного члена НТШ Ю.Гірняка та його наукову діяльність. Результати теоретичних досліджень Р.Кучер у співавторстві опублікував у статтях[90] 1973 р. У них на прикладі системи трьох реагуючих речовин показано, що наявність циклу другого порядку на кінетичному графі сумісна як з коливальним, так і з монотонним ходом ізотермічної реакції, тобто зміни концентрацій у ході хемічних перетворень, а також встановлена еквівалентність умови коливальності зміни концентрацій у часі і умови знакозмінності хоча б однієї різниці концентрацій на будь-якому проміжку часу.

Чи не першим, хто згадав праці Ю.Гірняка після тривалого замовчування, був А.Жаботинський. У монографії[91] 1974 р. він пише, що можливість концентраційних коливань була вперше досліджена на прикладі системи при n=3 (тобто трьох взаємодіючих речовин) і покликається спершу на працю Ю.Гірняка 1910 р. (поз. 14 наведеного вище списку) та публікації інших учених, які працювали в цій галузі.

Згодом у передмові[92] до випуску “журналу експериментальної біології” (Великобританія) 1979 р. його головний редактор вказує: “<…> Раніше в експериментальних повідомленнях про періодичні хемічні реакції довго ігнорувалися теоретичні праці (Hirniak, 1910; Lotka, 1910, 1920)”, вказуючи в дужках прізвища дослідників i дати у поданому порядку.

У ювілейному випуску до сторіччя журналу “Zeitschrift für Phys. Chem.” 1987 р. у статті[93] Е.Брукнера про перші теоретичні моделі осциляторної поведінки в хемії Ю.Гірняка і А.Лотки на c. 1217 читаємо, що стаття Лотки (Lotka) поступила в редакцію “Zeitschrift…” 31.1.1910, 22.11.1910 прийшла стаття Гірняка (Hirniak). Автор зауважив, що перші результати Гірняка були висвітлені в “Збірнику МПЛС НТШ у Львові”, т. 12 і т. 13, 1908 р. українською мовою (ruthenischer Sprache), нагадуючи про пріоритетні дослідження Ю.Гірняка.

Дослідження питання на цьому не завершилося. Зовсім недавно[94] у журналі “філософія науки і техніки” вийшла стаття А.Пєчєнкіна. Виясняючи історію теоретичного та експериментального вивчення періодичних процесів у хемії, автор розглянув також публікації Ю.Гірняка (в статті прізвище змінено на Хірніак) та А.Лотки, вказавши, що у публікації йтиметься про те, яким чином дослідницька ситуація в науці впливає на виклад її історії.

Деякі підсумки. Розглядаючи історію дослідження періодичних (коливних) процесів у хемії, можемо констатувати безумовний пріоритет українського вченого Юліана Гірняка в теоретичному обґрунтуванні умов реалізації періодичних хемічних реакцій в 1908 р. Зішлемося на дві оглядові праці. У першій з них[95] йдеться, що теоретичний опис осциляцій концентрації хемічної субстанції бере початок з відповідних праць А.Лотки й Ю.Гірняка (у тексті останній помилково вказаний як Гірняканд). У другій статті[96] автор розглядає організацію стійкості фаз у припущенні контролю параметрів простору широко вживаного у теоретичних працях поняття просторово обмеженої системи, в якій протікає хемічна реакція автокаталітичного типу, – бруселятора, запровадженого І.Пригожиним і його учнями в 1956 р. Вказується також, що витоки теорії періодичних реакцій виходять з незалежних публікацій Лотки та Гірняка.

Українська наука, усупереч складним обставинам, завойовувала у певних галузях передові рубежі у світовому науковому поступі. Слід наголосити на поширення уявлень про періодичні процеси в хемії на інші наукові галузі та сучасні технології. Серед таких – сучасна висока технологія, індустріальні процеси, складні хемічні перетворення у замкнутих системах з урахуванням проміжних стадій; каталітичні/автокаталітичні системи; самоорганізація матерії (порядок і хаос); кінетика фізико-хемічних процесів, дифузія; нелінійні процеси, біфуркаційні явища; невпорядковані системи з хаотичною організацією; хвилі і динамічні структури в реакційно-дифузійних системах; біофізика, біохемія і жива природа; екологія, управління в екологічних системах та ін.

Постать фізико-хеміка Ю.Гірняка, наукова діяльність вченого вимагають глибшого вивчення. Автор монографічного дослідження[97], розглядаючи роль НТШ у формуванні потужного українського наукового потенціалу, пише: “У першому десятилітті ХХ ст. у Науковому Товаристві імені Шевченка з’явилися нові імена галицьких українців, які дуже швидко виявили себе блискучими науковцями”. У переліку імен згадується також Юліан Гірняк.

Ім’я Юліана Гірняка, його науковий доробок потребують ширшого розповсюдження в науковій і навчальній літературі. Як приклад належної популяризації можна назвати генеалогічно-краєзнавче дослідження[98] про струсівську родину Цегельських (Струсівських) а також родини Сліпих, Ситників та інших. Є в книзі (на cс.17, 37, 102) згадки зокрема про імпровізовані концертні дійства у помешканні Гірняків, участь у яких брали й Цегельські. Згадані заслужені українські родини були сусідами і дружньо ставилися одні до одних, заможніші допомагали здобути освіту іншим. У здавалося б звичайних родинах панував культ освіти, духовної культури, патріотизму, прагнення осягати вершини науки.

Володимир Шевчук, дійсний чл. НТШ, Львів

 

————————-

[1] Жовтянський В. Українська наука: Від мудрості батьків… // Світогляд. – 2017. – № 1. – С. 37-47.

[2] Сай-Чолган Л. Лист до Ярослави Гайдукевич у справі родоводу Гірняків від 15.02.1999. // Тернопільський обласний краєзнавчий музей: Колекція документів, рукописів, світлин з домашнього архіву Никифора Гірняка (надалі ТОКМ). – Ф. ТКМ НД. – № 23104. – 3 арк.

[3] Дроздовська О. Чайковський Микола Андрійович. // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедії. За ред. М.М.Романюка. – Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України, 2001. – Вип. 8. – С. 308.

[4] Гірняк Олесь, син Никифора. Спогади. – ТОКМ. Ф. ТКМ НД. – № 23104. – Арк. 9.

[5] Гривнак Н. Юліан Гірняк – учений, педагог, громадський діяч, публіцист (до 130-річчя від народження) // Фіз. зб. НТШ. – 2011. – Т. 8. – С. 678-685.

[6] Гайдукевич Я. Не перервати б духовну нитку… Вибрані статті, виступи, бібліографія: науково-краєзнавче видання. – Тернопіль: Воля, 2009. – С. 174-192.

[7] Шевчук В. Юліян Гірняк – відомий у світі учений та невідомий в Україні // Вісник НТШ. – 2018. – Ч. 59. – С. 73-77; Енциклопедія “Наукове товариство імені Шевченка”. – Київ-Львів-Тернопіль: НТШ, 2016. – Т. 3. – С. 603-606.

[8] Кучер Р. Наукове Товариство імені Т. Шевченка: Два ювілеї. – Київ: Наукова думка, 1992. – С. 39-40.

[9] Головач Ю.В. Фізики – дійсні члени Наукового Товариства ім. Т.Шевченка / Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці / Упорядн. і передм. О.К.Романчука. – Львів: Каменяр, 1991. – С. 19-40; Його ж. Фізики – дійсні члени Наукового Товариства ім. Т.Шевченка / Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці / Упорядн. і передм. О.К.Романчука. – Львів: Каменяр, 1992. – С. 49-72.

[10] Лазарович М.В. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. – Тернопіль: Джура, 2016. – 626 с.

[11] Уніят В. Дипломатична та історико-публіцистична діяльність Никифора Гірняка // Наукові записки ТНТПУ ім. В.Гнатюка: Серія Історія. – 2009. – Т. 3. – С. 63-69. Його ж. Никифор Гірняк. Життєвий шлях Отамана. – Тернопіль: Астон, 2010. – 232 с. Його ж. Постать Никифора Гірняка в архівних документах // Архіви України, 2011. – Т. 1. – С. 123-128.

[12] Думін О. Історія Леґіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918. [Передрук вид. 1936 р.] / Ред. та вступна стаття М.Шалати. – Дрогобич: Коло, 2016. – С. 349.

[13] Головач Ю.В. Наукове товариство ім. Шевченка і фізика // Укр. фіз. журн. – 1992. – T. 37, № 3. – С. 468-480.

[14] Гривнак Н. Фізичні дослідження вчених НТШ: матеріали до бібліографії // Фіз. зб. НТШ. – 2002. – Т. 5. – С. 382-388.

[15] Halban H, Gast W. Zur Kinetik der Atherbildung // Zeitschrift für Physikalische Chemie. – 1916. – Bd. 91, Heft 5. – S 593-604.

[16] Bibliografia Polska 1901-1939. – T. 9 / Red. H.Machnik, E.Sterzycka, M.Baranska, A.Bobrowicz. – Warszawa: Bibl. Narodowa, Zakład Bibliografii Polskiej 1901-1939, 2007. – S. 158-159, № 68225.

[17] Od Red. // CTA. – 1936. Rok 52, № 7. – S. 157.

[18] Zaloźenie Oddziału Lwowskiego Związku Chemików Polskich // Komunikaty. – 1936. – Rok 1, 1 lipca (№ 1) / CTA. – 1936. – Rok 52, № 7. – S. 169-170.

[19] Обушак М. Малаховський (Małachowski) Роман / Encyclopedia: Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2-х т. – Т. 2: Л-Я. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2011. – С. 86-87.

[20] [Б. а.]. Dom Galicyjskiego Towarzystwa Aptekarskiego we Lwowe // CTA. – 1909. – Rok 39, № 8. – S. 121-125.

[21] Komunikaty. Rok 2. – 1.01.1937 (№ 1) / CTA. – 1937. – Rok 53, № 1. – S. 16.

[22] Komunikaty. Rok 2. – 1.04.1937 (№ 2) / CTA. – 1937. – Rok 53, № 4 – S. 76.

[23] Білоніжка П. Михайло Полянський – галицький педагог, громадський діяч // Вісник НТШ. – 2008. – Число. 40. – С. 39-40.

[24] Цегельський Р. Про українську хемічну термінольоґію // ЗМПЛС. – 1928. – Вип. 27. – С. 261-270.

[25] Ганіткевич М., Залізний А. Манівці розвитку українського хемічного назовництва та української наукової мови // Праці НТШ. Т. 1. Геологія, геофізика, хемія, біохемія, матеріалознавство, механіка матеріалів. – 1997. – С. 292-297; Довгий Я. Природознавчий аспект діяльності наукового товариства ім. Шевченка: (До 110-річчя “Збірника математично-природописно-лікарської секції НТШ”) // Фіз. зб. НТШ. – 2008. – Т. 7. – С. 481-486; Рокіцький О. Творці фізичної термінології – члени НТШ, вихідці з Тернопільщини // Збірн. праць НТШ: Праці інженерно-технічної комісії (Тернопільський осередок). – 2012 – Т. 7. – С. 21-28.

[26] Левицький В. Ю.Гірняк. Ненастанна деґрадация енергії – конечна проява і причина всякого руху і життя в природі (Літер. Наук. Вістн., т. 21, р. 1903, ст. 73-83) // ЗМПЛС. – 1903. – Вип. 9. – С. 26-27.

[27] Романів О. Дорога завдовжки століття: від “Збірника математично-природописно-лікарської секції” до “Праць НТШ” // Праці НТШ. Т. 1. Геологія, геофізика, хемія, біохемія, матеріалознавство, механіка матеріалів. – 1997. – Т. 1. – С. 15-22.

[28] Лазарович М. Культурно-просвітницька діяльність українських січових стрільців у роки Першої світової війни // http://exlibris2005.onestop/net/lazarovyc3/. – 58 с.

[29] Романюк Т. Гірняк Юліан / Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедії. За ред. М.М.Романюка. Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України, 1999. – Вип. 6. – С. 59-61.

[30] [Ред.]. До української суспільности! // Будучина. – Річн. 1. – Ч . 1, 2.02.1918. – С. 1.

[31] Гірняк Ю. Причинок до воєнної прграми наших партій // Там само. – Ч. 2. – 9.02.1918. – С. 1-2. Його ж. На переломі // Там само. – Ч. 6. – 9.03.1918. – С. 1.

[32] [Б.а.]. Померли. // Там само. – Ч. 2. – 9.02.1918. – 7.

[33] Гірняк. Кілька слів про теперішнє значінє хемії в природничих науках // Іскра. – Річн.1. – Ч. 1. – Листопад, 1903. – С. 11-14; Там само. – Ч. 3. – Січень, 1904. – С. 8-13.

[34] Олекса М. “Орле мій, орле!..” // На розсьвіті. – 1907. – Річн. 1. – Ч. 1. – С. 1.

[35] Дей О.І. Словник українських псевдонімів (XVI–XX ст.). – Київ: Наукова думка, 1969. – С. 284, 401, 455.

[36] . Др. техн. Ю.Г. Кольос модерної технїки // Ілюстрована Україна. – Річн. 1. – Ч. 3. – 01.02.1913. – С. 12-13.

[37] Хроніка НТШ. – 1903. – Річн. 15. – Ч. 3. – С. 20.

[38] Там само. – 1905. – Річн. 23. – Ч. 3. – С. 10.

[39] Там само. – 1905. – Річн. 24. – Ч. 4. – С. 17.

[40] Там само. – 1906. – Річн. 25. – Ч. 1. – С. 6.

[41] Там само. – 1908. – Річн. 34. – Ч. 2. – С. 13.

[42] Там само. – 1908. – Річн. 34. – Ч. 2. – С. 2.

[43] Там само. – 1909. – Річн. 36. – Ч. 4. С. 24.

[44] Там само. – 1909. – Річн. 36. – Ч. 4. – С. 16-18.

[45] Chronik der Ukrainischen Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. – 1908. – Heft 36. – №. 4. – S. 22-24.

[46] Хроніка НТШ. – 1909. – Річн. 39. – Ч. 3. – С. 21-22.

[47] Там само. – 1909. – Річн. 40. – Ч. 4. – С. 15-16.

[48] Там само. – 1911. – Річн. 47. – Ч. 3. – С. 2.

[49] Там само. – 1911. – Річн. 47. – Ч. 3. – С. 24.

[50] Chronik der Ukrainischen Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lemberg. – 1911. – Heft 48. – № 4. – S. 28.

[51] Хроніка НТШ. – 1911. – Річн. 48. – Ч. 4. – С. 14.

[52] Там само. – 1912. – Річн. 49. – Ч. 1.– С. 5.

[53] Там само. – 1913. – Річн. 53. – Ч. 1. – С. 2.

[54] Там само. – 1918. – Річн. 60-62. – Ч. 1-3. – С. 3-10.

[55] Там само. – 1920. – Річн. 63-64. – С. 2-10.

[56] Там само. – 1926. – Річн. 67-68. – С. 54.

[57] Stanisławowianin. Kalendarz na rok 1909. Rocznik 1. – Stanislawów: nakladem księgarni Romana Jasielskiego, 1909. – S. 40; Spis Abonentów c.k. siеci telefonicznych w Galicyi. Wydanie ogólne na rok 1912. – Lwów: nakladem c.k. Dyrekcyi poczt i telegrafów we Lwowie, 1912. – [reklama] 24; Списокъ абонентовъ Правительственной Телефонной сети въ г. Львовђ. 1915. – Львовъ: типогр. А.Гольдмана, 1915. – C. 43.

[58] Лемко І., Михалик В., Бегляров. Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: Апріорі, 2009. – С. 321.

[59] Sitzungsberichte MNÄS. – 1936. – Heft 23. – S. 7.

[60] Vergleiche dort. – 1937. – Heft 24. – S. 3.

[61] Vergleiche dort. – 1939. – Heft 28. – S. 4.

[62] Звіт дирекції ц.к. академічної гімназії у Львові за шкільний рік 1911/12. – Львів: друкарня НТШ, 1912. – С. 6.

[63] Kalendarzyk Profesorski Tow. Naucz. Szkół Wyzszych na rok 1913 / Ulozony przez M. Janellego i J. Piątka. – Lwów: nakl. Tow. Naucz. szkół wysz.. – S. 187.

[64] Звіт дирекції ц.к. академічної гімназії у Львові за шкільний рік 1917/18. – Львів: друкарня НТШ, 1918. – C. 8.

[65] Звіт … за шкільний рік 1920/21. – Львів: друкарня Діла, 1921. – С. 6.

[66] Звіт … за шкільний рік 1912/13. – Львів: друкарня НТШ, 1913. – С. 46.

[67] Звіт … за шкільний рік 1916/17. – Львів: друкарня НТШ, 1917. – С. 20.

[68] Звіт … за шкільний рік 1918/19. – Львів: друкарня Діла, 1919. – С. 14.

[69] Звіт … за шкільний рік 1917/18. – Львів: друкарня НТШ, 1918. – С. 13.

[70] Звіт … за шкільний рік 1920/21. – Львів: друкарня Діла, 1921. – С. 7.

[71] Звіт Торговельної Школи Товариства “Просвіта” у Львові за шкільний рік 1911/12. – Львів: друкарня І.Айхельбергера, 1912. – С. 28.

[72] Звіт з діяльности українського Педагогічного Товариства за рік адміністраційний 1910/11, 1911/12, 1912/13. – Львів: друкарня НТШ, 1913. – С. 37, 102.

[73] Шах С. Львів – місто моєї молодости. Часть ІІІ. “Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія. – Мюнхен: “Християнський голос”, 1956. – С. 178-179.

[74] Бібліографія збірника математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства імені Шевченка. Томи І-ХХХІІ 1897-1938 / Укл. В.Майхер, ред. О.Купчинський. – Львів: НТШ, 2013 – 142 с.

[75] Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978. / Упоряд. Б.Романенчук. Ч. 1. – Філядельфія-Мюнхен: Український Вільний університет в Мюнхені, 1978. – С. 141; Там само / Гол. ред. Ол. Домбровський. Ч. 2. – Філядельфія-Мюнхен: Український Вільний університет в Мюнхені, 1982. – С. 137, 135.

[76] Ulam S.M. Adventures of a Mathematician. – New York: Charles Scribner’s Sons, 1976. – P. 48-49.

[77] Хроніка НТШ за 9.4.1949-31.12.1953. Т. 77. – Париж–Нью-Йорк–Торонто–Сідней: накладом Товариства, 1954. – С. 31, 53.

[78] Хроніка НТШ за рік 1963. Т. 79. – Торонто–Нью-Йорк–Сідней–Париж: “Гомін України”, 1963. – С. 22.

[79] Хроніка НТШ за роки 1964-1965. Т. 80. – Торонто–Нью-Йорк–Сідней–Париж: накладом НТШ, 1966. – С. 34, 57.

[80] Хроніка НТШ за час від 25.6.1939-15.3.1949 р. Т. 75. – Мюнхен: накладом НТШ, 1949. – С. 22.

[81] Andrushkiw J.W. Sections of Mathematics, Natural Sciences and Medicine for the years 1953-1963. Proceedings. Shevchenko Scientific Society. Section of Mathematics, Natural Sciences and Medicine. Vol. 6(34). – New York, 1962-1964. – C. 11-17.

[82] Оствальд В., Лютер Р., Друкер К. Физико-химические измерения. В 2-х ч. / Перев. с пятого нем. изд. под ред. А.И. Рабиновича, А.В. Раковского, П.А. Ребиндера, Э.В. Шпольского. – Ленинград: ОНТИ – Химтеорет, 1935. – С. 614.

[83] Wegscheider R. Über die allgemeinste Form der Gesetze der chemischen Kinetik homogener Systeme // Monatshefte für Chemie und verwandte Theile anderer Wissenschaften. – 1900. – Vol. 21. – S. 693-780. Wegscheider R. Über Simultane Gleichgewichte und die Beciehungen zwischen Thermodynamik und Reaktionskinetik homogener Systeme // Zeitschrift für Physikalische Chemie. – 1902. – Bd. 39. – Heft 3. – S. 257-303.

[84] Rakowski A. Kinetik der Folgereaktionen erster Ordnung // Vergleiche dort. – 1907. – Vol. 57. – Het 3. – S. 321-340.

[85] Skrabal A. Reaktionsgeschwindigkeit, Konzentration und Aktivität // Vergleiche dort. – 1929. – Bd. B3. – Heft 4/5. – S. 247-270. Skrabal A. Zur Theorie der periodischen Reaktionen im homogenen System // Vergleiche dort. – 1929. – Bd. B6. – Heft 5. – S. 382-422.

[86] Lotka A. Zur Theorie der periodischen Reaktionen // Vergleiche dort. – 1910. – Bd. 72. – Heft 4. – S 508-511.

[87] Lotka A. Zur Theorie der periodischen Reaktionen // Vergleiche dort. – 1910. – Bd. 72. – Heft 4. – S 508-511. Lotka A.J. Undamped oscillations derived from the law of mass action // J. Am. Chem. Soc. – 1920. – Vol 42. – № 8. – S. 1595-1599; Lotka A.J. Analytical note on certain rhythmic relations in organic systems // Proc. of National Acad. of Sci. U.S.A. – 1920. – Vol. 6. – № 7. – S. 410-415.

[88] Bray W.C. А periodic reaction in homogeneous solution and its relation to catalysis // J. Am. Chem. Soc. – 1921. – Vol. 43. – P. 1262-1267.

[89] Ковальчук Є.П., Решетняк О.В. Фізична хімія. Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2007. – С. 596.

[90] Кучер Р.В., Александрова С.Я. К математическому моделированию изотермических реакций первого порядка // Теор. и эксп. Химия. – 1973. – Т. 9. – Bып. 2. – С. 176-181. Їх же. Деякі застосування математичних методів у хімічній кінетиці // Вісник АН УРСР. – 1973. – Т. 37. – № 5. – С. 36-43.

[91] Жаботинский А.М. Концентрационные автоколебания. – Москва: Наука, 1974. – С. 78.

[92] [Red.]. Preface // J. еxp. Biol. – 1979. – Vol. 8r. – P. 3-5.

[93] Von E. Bruckner. Die theoretischen Modelle für oscillatorisches Verhalten in der Chemie von J.Hirniak und A.J.Lotka – zwei Publikaytionen in der Zeitschrift für physikalische Chemie aus den Jahren 1910/11 // Zeitschrift für physikalische Chemie. – 1987. – Bd. 268. – Heft 6. – S. 1217-1222.

[94] Печенкин А.А. Две истории периодических процессов в химии // Философия науки и техники. – 2016. – T. 21. – № 1. – C. 118-131.

[95] Queeney K.L., Marin E.P., Campbell C.R., Peacock-Lopez E. Chemical oscillations in enzyme kinetics // The Chemical Educator. – 1996. – Vol.

[96] Gallas G.A.C. Periodic oscillations of the forced Brusselator // Modern Phys. Lett. B. – 2015. – Vol. 29. – № 35-36. – P. 1530018-1 – 1530018-27.

[97] Пахолків С. Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації / Перекл. з нім. Я.Николин. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2014. – С. 421.

[98] Родом зі Струсова. Розповіді про Цегельських / Ред. Л.Купчик. – Львів-Бетлегем: [Б. в.], 2002. – 306 с.

.

Родина Гірняків зі Струсова на могилі батька і дідуся Йосипа Гірняка, с. Струсів, 1928 р. 1 – Софія Гірняк, мати, дружина Йосипа Гірняка; 2 – о. Юстин Гірняк; 3 – Йоганна Ґардецька, донька; 4 – Юліан, д-р філософії, син; 5 – Євген, повітовий ветеринар, син; 6 – Никифор, д-р філософії, син; 7 – Омелян, учитель, син; 8 – Йосип, актор і режисер, син; 9 – Володимир, син; 10 – Марія, невістка, дружина Никифора; 11 – Соня Ковальська, внучка, донька Йоганни; 12 – Богдан Ґардецький, внук, син Йоганни; 13 – Богдан, внук, син Никифора; 14 – Любов Гірняк (Сай-Чолган), внучка, донька Никифора; 15 – Толя Ковальська, правнучка, донька Соні Ковальської. Нумерація проставлена Л.Гірняк (Сай-Чолган). (ТКМ НД 22089).

Родина Гірняків зі Струсова на могилі батька і дідуся Йосипа Гірняка, с. Струсів, 1928 р. 1 – Софія Гірняк, мати, дружина Йосипа Гірняка; 2 – о. Юстин Гірняк; 3 – Йоганна Ґардецька, донька; 4 – Юліан, д-р філософії, син; 5 – Євген, повітовий ветеринар, син; 6 – Никифор, д-р філософії, син; 7 – Омелян, учитель, син; 8 – Йосип, актор і режисер, син; 9 – Володимир, син; 10 – Марія, невістка, дружина Никифора; 11 – Соня Ковальська, внучка, донька Йоганни; 12 – Богдан Ґардецький, внук, син Йоганни; 13 – Богдан, внук, син Никифора; 14 – Любов Гірняк (Сай-Чолган), внучка, донька Никифора; 15 – Толя Ковальська, правнучка, донька Соні Ковальської. Нумерація проставлена Л.Гірняк (Сай-Чолган). (ТКМ НД 22089).

 

Перша сторінка першої публікації Юліана Гірняка про періодичні хемічні реакції у ЗМПЛС НТШ (1908, т. 12).

Перша сторінка першої публікації Юліана Гірняка про періодичні хемічні реакції у ЗМПЛС НТШ (1908, т. 12).

 

Титульна сторінка монографії Ю.Гірняка (Львів, видання НТШ, 1911).

Титульна сторінка монографії Ю.Гірняка (Львів, видання НТШ, 1911).

 

Перша сторінка статті у журналі Zeitschrift für Physikalische Chemie (Leipzig, 1911, Bd. 75), у якій теоретично розглядаються періодичні хемічні реакції.

Перша сторінка статті у журналі Zeitschrift für Physikalische Chemie (Leipzig, 1911, Bd. 75), у якій теоретично розглядаються періодичні хемічні реакції.

Leave a Reply

Your email address will not be published.