№ 1

Передаючи багатство літературно-мистецьких і світоглядних зацікавлень сучасного українства, номер означує відповідне річне спрямування журналу.
До уваги читачів:
ліричні обшири Богдана Чепурка, сенсо-фізіологічні прозопоезії В’ячеслава Гука, ямбічна наступальність Олександра Сушка, верліброва зосередженість Марії Микицей;
«кадри» з роману-мультиплікації Григорія Гусейнова «Дорогою повз рай» (постаті Никифора, Варгола), історично антуражовані есеї Романа Горака про Квітку Цісик, культурологічно-фронтові новели Артура Сіренка;
«Звуковий пейзаж сучасного міста» (назва статті) очима Марії Чир, фактологічне дослідження Мирослава Левицького «Непросте сусідство» (Україна – Польща), розвідка Петра Зборовського про особливості Різдва в карпатських бойків, морально-філософські розмисли Богдана Смоляка;
рецензії: Миколи Ільницького – на книгу Ігоря Калинця «Про декого і дещо і передовсім про себе» (2016), Наталії Лапушкіної – на роман Ольги Слоньовської «Упольоване покоління» (2017), Ігоря Фарини – на двотомник прози Лесі Степовички «Німці в городі» (2012, 2016), Левка Різника – на художньо-документальну книгу Олега Гриніва «Чорна вишиванка, або Життя в Липневому дні» (2017);
розповідь Яреми Кравця про француза Жана-Франсуа-Жозефа Шарона (1878–1959) – о. Кирила Королевського та його вершинне дослідження-монографію «Митрополит Андрей Шептицький. 1865–1944»), інтелектуальний репортаж Богдана Залізняка із презентації у Львові есеїстичної книги-колажу Богдана Гориня «Святослав Гординський на тлі доби» (2017);
звернення ініціативної групи «Перше грудня» до українського народу;
особистість і творчість відомого в світі художника оригінально-енергетичної стилістики Тараса Григорука, з яким розмовляє Ніна Бічуя.

№ 2

Номер вирізняється значним жанрово-тематичним наповненням.
Поезію представлено добірками традиційного складу Миколи Мачківського, Олеся Лупія, Олега Завадського, Надії Кошель і Василя Лящука, а також прозово-верлібровими медитаціями сучасного польського поета Казімежа Бурната (українською переклала Світлана Бреславська); прозу – фрагментами кінороману Василя Фольварочного «Українська Голгофа червоними і чорними нитками», завершальними есеями Романа Горака про Квітку Цісик та її рід, казкою Зої Павлюк «Бешкетник».
Духовно-світоглядною актуальністю приваблюють есеї «Диптих єдності» Віктора Грабовського, «Наближення до сокровенного» (подача друга) Богдана Смоляка, «Преображення людське» Петра Шкраб’юка; політичною – аналітична стаття «Відповідальність перед Україною: не лише історична і німецька» Степана Вовканича; подієвою – інтелектуальні репортажі Івана Сварника із творчої зустрічі з Андрієм Содоморою й Андріани Білої з літературного вечора Марії Людкевич та презентації роману 80-літнього ювілянта Левка Різника «Містерія непокори Патріарха Йосифа».
Володимир Вознюк ділиться своїми враженнями мандрівця й письменника від поїздок до Голландії. Володимир Бадяк підсумовує здобутки Львівської школи пластики.
З публікації Маркіяна Якубяка постає оригінальний образ Тараса Шевченка в інтерпретації французів Антуана К’яппе й Ежена Ґійєвіка (Гільвіка).
У літературно-критичному розгляді: низка романів українських письменників, сучасних військових хронік (рецензент Ніна Герасименко); збірки поезій Ірини Мулярчук «Рефлексії з яблуками…» – Л., 2013 (Ольга Слоньовська) і Володимира Кузика «Днів суєтних нагота» – Х., 2016 (Любомир Сеник); двокнижжя Ростислава Шмагала про світовий та український художній метал – Л., 2015 (Віктор Палинський); книга Дмитра Скільського «Звитяжці незборимої нації: Коломийська і Буковинська округи ОУН-УПА в світлинах – Т., 2015 (Регіна Іванець).
На сатирично-гумористичній хвилі – добірки лапідарностей Бориса Ревчуна «Гречкосії про Росію», віршованих інвектив Юрія Берези «Як сіль на рану», анекдотів канадських українців (підготував Юрій Москва).
Журнал презентує феєрично-варіативний живопис знаного галичанина Романа Опалинського (з мистецтвознавчим супроводом Володимира Гусара).

Богдан Смоляк.

Leave a Reply

Your email address will not be published.