У США вийшла в 2019 році книга перекладів Сергія Жадана «Whаt We Live For, Whаt We Die For», яка охоплює вибрану поетичну творчість письменника. Авторками перекладу були відомі американські перекладачки з Нью-Йорку Вірлана Ткач та Ванда Фіппс. Вступне слово написав Боб Голман. Загальне враження від книги позитивне, вона вписується в нормативний дискурс американської трансляторської школи української літератури.

Американський переклад віршів Сергія Жадана «Whаt We Live For, Whаt We Die For» був здійснений у 2019 році Вірланою Ткач та Вандою Фіппс. Його слід вважати здобутком української літератури та самого автора Сергія Жадана, адже в перекладній книзі знайшлися  відомі твори поета. За американською практикою, ця книга тільки англомовна, не так як це практикується в Європі де пропонується двомовні видання.

На звороті обкладинки оприлюднено видавничу нотку про сам проєкт та про його автора. Ось вона: «Кожен може щось знайти, якщо лише уважно придивитися», – йдеться в одному із пам’ятних рядків із цієї першої збірки віршів англійською мовою всесвітньовідомого українського автора Сергія Жадана. (…) За традицією Тома Уейтса, Чарльза Буковського та Вільяма С. Берроуза, Жадан створює нову поетику втрат, щоденний хрестовий похід свідчень, останнього свідка покинутих життів у клаустрофобному всесвіті, де «з кожним роком повітря стає все менше і менше». Проте, незважаючи на похмурість цих портретів, вірші Жадана знайомі та феєричні, освітлені магією повсякденних деталей, залишаючи читачам відчуття надії, знаючи, що воля народу «ніколи не дозволить, щоб було так  / як було раніше».

У вступній літературознавчій статті Боб Голман представляє українського співця, як різнобічну особистість: поета, прозаїка, есеїста, перекладача, організатора літературних фестивалів, рок-концертів, театралізованих вистав і акцій громадянської непокори. Згадаймо, що більшість із віршів поета прозвучала на українських та закордонних рок-концертах Сергія Жадана за участі таких виконавців: «Жадан і собаки», «Шана», «Ул. Курзу», «П@п@ Карло і Борис Севастьянов» та Олег Каданов. Боб Голман пише, що американців цікавить Сергій Жадан як всебічний учасник життя сучасної української літератури. І хоча збірка перекладів презентує вибрані твори харківського поета, вона заодно є розповіддю про цього, як дуже популярного письменника. Боб Голман відзначає міжнародні літературні премії, знакові події та закріплення за Сергієм Жаданом індивідуального літературному дискурсу. Він розповідає про розпад СРСР, про надії й розчарування незалежністю та  про спробу вийти з власною творчістю на світовий ринок, Його цікавить поезія творця, на фоні війни 2014 року і пошуки виходу з кризової ситуації. Загально кажучи,  американських авторів книги, цікавить український поет бачений крізь призму людської особистості. Для них Жадан – письменник вдумливий, живий, люблячий, який страждає і намагається знайти себе в ідеалах нещадного світу. Тому, вже на обкладинці книжки ми маємо чіткий філософський сигнал. На обличчі Сергія Жадана накладається кольорова мапа міста Харкова. Обличчя письменника прорізаують вулиці його рідного міста, виглядаючи наче антропологічна мережа ін’єкційного татуювання тіла, так модного тавра сучасної людини. Але сенс такого поєднання обличчя поета і карти Харкова, «обрамлений» ще додатковою символікою. Вся творча енергетика, народилася саме у Харкові і повністю є власністю урбаністичного простору цього потужного міста. Отже, американські автори розуміли, що Сергій Жадан, належачи український літературі,  є водночас невід’ємною часткою Харкова.

Американські переклади є побудованані за принципом хронології, яка відкривається пропозицією творів з різних літературних журналів. Згодом її продовжують вірші зі збірки «Життя Марії: Книга віршів і перекладів» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015). Варто нагадати, що до цієї збірки віршів увійшли також переклади Сергія Жадана творів Райнера Марії Рільке та Чеслава Мілоша. Книжку продовжують кілька перекладів зі збірок «Ефіопія» (Харків: Фоліо, 2009) та «Марадона: Нова книга віршів» (Харків: Фоліо, 2007). Якраз збірка «Марадона» містить у другий частині також переклади сучасного польського поета Марціна Свєтліцького та відомих світочів літератури Чарльза Буковського та Пауля Целяна. Свідомо наголошую на перекладах Сергія Жадана тому, бо це вагома частка літературного дискурсу письменника.

У збірці найбільше творів перекладено з відомої збірки «Історія культури початку століття» (Київ: Критика, 2003), до якої Сергій Жадан, можна сказати, вклав своє поетичне кредо і здобув популярність як поет сучасної української літератури. Літературною таємницею цієї концептуальної збірки, було те, що поет показав у ній свій лексичний антураж, де у мовному фонді додав  неповторну сутність українського сходу. Тому зокрема Богдана Гоць у дипломній роботі «Мовна картина світу як внутрішній аспект культури» розкрила суть поняття мовної парадигми світу і  її ознак у творах поета. Вона назвала функції різновидів та засобів у творчості Сергія Жадана. З’ясовувала також різницю терміну «лексичний» з суміжними поняттями, специфіку національно-мовної картини харківського поета та розглянула ідіолект письменника, як виразника його мовної комунікації з читачем. Міркування ті увійшли згодом до окремого розділу біографії Сергія Жадана в український Вікіпедії, де пишеться: «Лексика, яку використовує Сергій Жадан у художніх творах, різноманітна за тематикою та сферою використання, стилістичним забарвленням і емоційним навантаженням, експресивністю, і саме такий синкретизм, строкатість дають змогу письменникові якнайвиразніше передати свої думки і почуття. Будь-яке слово, використане автором, не є випадковим. Кожна лексема, поєднуючись із іншою, кодує думки, характеризує суть проблеми, а неоднорідність і багатство лексичного складу свідчить про талант письменника, його освіченість, інтелектуальний рівень і національну свідомість, а також відображає багатство мовної картини письменника. Експресивна лексика є одним із найактивніших засобів увиразнення художнього мовлення. Для експресії лексичного рівня характерним є надзвичайно різноманітна лексика, багатство трансформацій, що зумовлюється особливістю вживання лексем у творах. Поєднання різної лексики: біблійної, військової, політичної, тюремної; експерименти з синонімією і антонімією створюють особливий експресивний ефект, який є синтезом різних явищ, мотивів, проблем. Слово Сергія Жадана, будучи носієм первинного значення, увиразнює і розширює експресивними засобами свою семантику, стаючи більш вразливим і влучним. Експресивність є однією з ключових ознак поетичних творів письменника» (Гоць, Б. (2018). Емоційно-експресивна лексика Сергія Жадана. Київ: КМАНУМ. с. 34. Режим доступу: 2021. 02. 16).

Завершує книгу  перекладів добірка трьох віршів зі збірки «Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів» (Львів: Кальварія, 2001). Ці давні вагомі твори у поетичному лексиконі поета свідчать, що ранній Сергій Жадан не втратив своєї виразності, яку проявляв за часів дебюту, коли його творчість асоціювалася з близькістю до літературного угрупування БУ-БА-БУ і на початках була зараховувана літературною критикою до постмодернізму.

Повертаючись до контексту англійської книги, треба сказати, що  американські перекладачки Вірлана Ткач та Ванда Фіппс мали непросте завдання. Проте вони заглибились у поетичну сутність  творів і добре переклали вірші творця, зокрема відмічені авторською мовною експресією. Поетична матерія слова Сергія Жадана непроста, тому показати у англійський книзі повнокровність перекладів не дається легко. Це стосується таких творів як «Продажні поети 60-х» (с. 85), «Сербо-хорватська» (87), «Польський рок» (с. 91), «Поштове відділення» (с. 97), чи «Елегія для Урсули» (с. 99). Вірлана Ткач та Ванда Фіппс мають не лишень тривалий досвід у перекладацький праці з української літератури, але і добрий літературний смак. Твори Сергія Жадана вони перекладали живою англійською мовою, розраховуючи на позитивний відгук читачів. Це також їхня давніша праця з поетичним словом письменника, головним чином для американських літературних журналів.

Щоб відчути поетичне ядро Сергія Жадана, дозволю зацитувати відомий твір поета «Історія культури початку століття», перекладений, мабуть, майже всіма європейськими мовами. Не наводжу натомість українського оригіналу, бо його можна легко відшукати на поетичних сайтах:

You will reply today, touching warm letters,
leafing through them in the dark, confusing vowels with consonants,
like a typewriter in an old Warsaw office.
The heavy honeycombs
glisten with gold from which language is spun.
Don’t stop, just write,
type over the empty white space, stamp through the black silent trail.
No one will return from ramblings through the long night,
and forgotten snails will die on wet grass.

Central Europe lies under tissue white snow.
I always believed in the lazy movements of Gypsies,
not everyone has inherited this worn coin.
If you look at their passports,
which smell of mustard and saffron,
if you hear their worn-out accordions,
which reek of leather and Arabic spices –
you’d hear them say that when you leave – no matter where you go –
you only create more distance and will never be any closer than you are now;
when the songs of old gramophones die,
a residue seeps out
like tomatoes
from damaged cans.

The overburdened heart of the epoch bursts every morning,
but not behind these doors, not in cities burnt by the sun.
Time passes, but it passes so near that if you
look closely, you can see its heavy warp,
and you whisper overheard sentences
and want someone someday to recognize your voice and say –
this is how the era began,
this is how it turned – awkward, heavy like a munitions truck,
leaving behind dead planets and burnt-out transmitters,
scattering wild ducks in the pond,
that fly off and call louder
than the truckers,
god,
barges.

When choosing your course of studies you should find out
among other things –
if the culture at the turn of this century
has already pressed itself into the veins of your slow arm,
rooted itself in the whorls of your thick hair,
carelessly blown by the wind,
and tousled by fingers
like streams of warm water in a basin,
like colored clay beads over cups and ashtrays,
like a vast autumn sky
over a cornfield.

(Сергій Жадан:  Історія культури початку століття. с. 83-84.).

Переклади віршів Сергія Жадана у книжці «Whаt We Live For, Whаt We Die For», здійснений Вірланою Ткач та Вандою Фіппс, є свідченням високого рівня перекладацької практики у США. Взагалі захоплює культурий рівень виданої книги, її дуже сучасна обкладинка, парір та дизайн. Це засвідчує високу якість американських поетичних книжок. Натомість коли розглядати зміст перекладів, то, на мій погляд, домінантним концептом книги є особиста топоніміка та аксіологічний аспект творів Сергія Жадана. Тут, зокрема, виділяється добра зорієнтованість перекладачок в літературному просторі творчості поета. Їх цікавила, зокрема, екзистенційна спрямованість мотивів у поезії, представлена різними міфологемами, які увиразнюють домінантні образи. Англійською мовою вони звучать легко і добре сприймаються, поглиблюючи філософське звучання текстів.

 

Тадей Карабович,

Національна спілка письменників України

Лютий 2021

 

 

 

 

Serhiy Zhadan. Whаt We Live For, Whаt We Die For. Translater from the ukrainian by Wirlana Tkacz and Wanda Phipps. Yale Uniwersity Press. New Havenand London, 2019. ISBN 978-0-300-22336-1

3 коментарі

  1. Lessya Stepovychka

    ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ ПОЧАТКУ СТОЛІТТЯ

    Ти відпишеш іще сьогодні, торкаючись теплих літер,
    перебираючи їх у темряві, плутаючи приголосні з голосними,
    як друкарка в старій варшавській конторі.
    Важкі стільники письма
    вже тьмяніють тим золотом, із якого сотається мова.
    Пиши, лише не спиняйся,
    продруковуй ці білі пустоти, протоптуй німий чорнотроп.
    Ніхто не повернеться з довгих нічних блукань,
    і забуті всіма слимаки помиратимуть в мокрій траві.

    В білих снігах, ніби в серветках, лежить Центральна Європа.
    Я завжди вірив лінивій циганській пластичності,
    бо не кожному випадає цей затяганий шеляг.
    Якби ти подивилася в їхні паспорти,
    що пахнуть гірчицею і шафраном,
    якби ти почула їхні розбиті акордеони,
    що відгонять шкірою і арабськими спеціями —
    вони говорять, що коли ти їдеш — куди б ти не їхала —
    ти лише віддаляєшся і ніколи не будеш ближче, ніж є;
    коли мовкне спів старих грамофонів,
    з них витікає мастило,
    наче томат із пробитих бляшанок
    з-під супу.

    Не за цими дверима, не в пропалених сонцем містах
    розривається кожного ранку натруджене серце епохи.
    Час і справді проходить, але він проходить так близько, що ти,
    придивившись, уже розрізняєш його обважнілі волокна,
    і повторюєш пошепки почуті від нього речення,
    наче хочеш, щоб потім, колись, впізнавши твій голос, можна було сказати —
    так поставала епоха,
    так вона розверталась — важко, як бомбовоз,
    залишаючи згаслі планети і перевантажені комутатори,
    розганяючи з плавнів диких качок,
    які, розлітаючись, перекрикують
    вантажників,
    бога,
    баржі.

    Вибираючи курс навчання, поміж інших речей,
    ти би мала дізнатись — насправді культура початку століття
    вже відтиснулась венами на твоїй повільній руці,
    закоренилась в зламах твого цупкого волосся,
    перехопленого недбало на вітрі, розвіяного над пальцями,
    ніби струмені теплої води над рукомийником,
    ніби глиняні кольорові намиста над горнятами і попільницями,
    ніби довге осіннє небо
    над кукурудзяним полем.

    Вітаю Сергія Жадана, який пише складну, медитативну поезію, вітаю перекладачок з Нью Йорка @Virlana Tkacz та Ванда Фіппс за її філігранний переклад, вітаю поета, перекладача і літературного критика Tadeusz Karabowicz з Любліна, який так багато робить для популяризації української поезії в світі. Дякую, пане Тадею, за цікаву глибоку статтю!

    Відповіcти
  2. Trush Nadiya

    Високопрофесійна рецензія.Глибоке проникнення в поезію Сергія Жадана та в її розуміння перекладачами. Майстерне володіння словом і,передовсім, широкоосяжний скрупульозний аналіз поетичної творчості Жадана дають право на окрему похвалу літературному критикові Тадеєві Карабовичу, який любить людей, що справою свого життя вибрали Слово.

    Відповіcти

Leave a Reply

Your email address will not be published.