У Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка, у залі Гуго Коллонтая, відбувся вечір-спогад пам’яті ботаніка-систематика Бориса Заверухи, присвячений 90-річчю від дня народження. Провели його в рамках всеукраїнської науково-практичної конференції «Подільські читання».

Поезією, музикою, піснею, танцями було відтворено основні моменти життя Бориса Володимировича. А серед них не тільки ті, які стосуються ботаніки, а й пов’язані з історією Кременця.
Емоції переповнювали. Уклін усім, хто брав участь у вечорі, а найдоземніший Василеві Скороплясу – авторові сценарію.
Було трепетно, трішки ностальгійно. Бив чолом шляхетному товариству, поціновувачам спадку Бориса Заверухи Данило Галицький. Звучала окарина – народний інструмент. І ще багато цікавого… Проймало до глибини. Через пісні, здавалося, промовляла душа Бориса Володимировича.
Хто не прийшов – шкодуватиме. А хто прийшов – мав змогу посмакувати ароматним фіточаєм Кременецького ботанічного саду, якого скуштувати запрошував сам Данило Галицький… Відчувалася велич у спомині.
«У 1959 році на 150-річчі від дня народження уродженця Крем’янця Юліуша Словацького він став неперевершеним екскурсоводом, гідом для Максима Рильського, Миколи Бажана, Ванди Василевської, Ярослава Івашкевича», – ведучі нагадували факти з біографії Бориса Заверухи. А мені в голову лізла крамольна думка: «А чи потягнуть наші письменники на таких гідів?»

Юлія БОНДЮЧНА

Leave a Reply

Your email address will not be published.