Шановний пане Володимире!
Вітаю з виходом у світ нового числа журналу «Золота пектораль». Читаючи його вже вкотре переконуюся, наскільки якісно і з любов’ю видають цей журнал. Щиро подивована Вашою великою працею. Ви разом з редакційним колективом робите потрібну справу в такий нелегкий час. Звучить наше Слово, звучать імена!
Журнал «Золота пектораль» — то скарб. Він прекрасний як за оформленням, так і за змістом — поезія, проза, есеїстика, дебюти, переклади, драматургія, сторінка для дітей, краєзнавство, мистецтво, літературна критика, все те, що може зацікавити не тільки літературного гурмана, але й пересічного читача.
Підбір матеріалів редактором і редколегією надзвичайно вдалий. Розповідаючи про сьогодення видання не забуває про наше героїчне минуле, про тих, які уславили рідний край в різних куточках земної кулі, про життя і творчість поетів і письменників, які відійшли у вічність. Цим Ви підтверджуєте думку, що слово вічне і невмируще.
Так приємно, що Косівщина літературно себе презентує у творчості авторів – Аделі Григорук, Василя Гостюка, Василя Шкургана, Миколи Близнюка, Богдана Радиша–Маринюка
Дуже тішить мене, що і моє слово торкнулося не одної сторінки журналу та однойменного сайту, за що безмежно вдячна Вам, як головному редактору.
Прикро, якщо журнал перестане існувати в 2024 році. Видання достойне, цікаве публікаціями і повинно виходити у світ, щоб ілюструвати літературний процес у нашій Незалежній державі Україні. Тому думаю, що нам треба всім, хто як може, підтримати це видання, щоб в майбутньому було де і чуже почитати, і своє показати й порівняти.
Дякую Вам, Володимире, за Вашу безкорисливу працю на літературній ниві. Ви своє життя посвятили творчості, народженій в любові. Тож хай Ваша праця множиться любов’ю, радістю, щастям для Вас і вашої родини. Наснаги Вам, творчого натхнення та Божого благословення!
А Ваш журнал хай завжди буде надійним другом і порадником для читачів та має якомога більше шанувальників і дописувачів!
З повагою
Марія Порох, м. Косів.
P.S. Дякую Вам, пані Маріє, за теплі слова, після яких хочеться творити і жити.