Нещодавно у Тернопільській ОУНБ відбувся вечір пам’яті «Я хочу величі у спомині», присвячений Степану Сапеляку — уродженцю с. Росохача на Чортківщині, письменнику-політв’язню, члену Національної спілки письменників України, лауреату Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Ведуча заходу — завідувачка відділу міського абонементу Тетяна Ковалькова зазначила, що нашій книгозбірні випала честь приймати Степана Сапеляка, адже у липні 2011 відбулася презентація трьохтомника письменника «І каміння стало хлібами…» (Харків: Майдан, 2011 (серія «Українська словесність ХХ–XXI ст). Це унікальне видання охопило всю творчу спадщину поета, включаючи статті про життєвий та творчий шлях, есеї, рецензії, виступи, звернення, публіцистику, епістолярій, а також поезію різних років. У першому томі зібрання дарчий напис Степана Сапеляка.
Проте невдовзі нашого знаменитого краянина не стало.
Цьогоріч вшанувати пам’ять поета зібралися знані та шановані люди Тернопілля, які знали його особисто, лауреати Всеукраїнської премії ім. Степана Сапеляка, а також шанувальники творчості цієї непересічної людини.
Присутні переглянули фрагмент відеоанонсу фільму «Пам’яті Степана Сапеляка» та мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Книги Степана Сапеляка з фонду Тернопільської ОУНБ».
Зворушливо говорив про Степана Сапеляка гість із. м. Копичинців Василь Погорецький — священик, доктор теологічних наук, лауреат Всеукраїнської премії імені Степана Сапеляка, член Національної спілки письменників України, який благословив молитвою вечір пам’яті. Отець Василь подарував книгозбірні свою збірку віршів «Україна іде…» із присвятою.
В’ячеслав Хім’як — народний артист України, професор Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка — прочитав декілька поезій Степана Сапеляка духовного змісту, адже поет був глибоко релігійною людиною.
Богдан Мельничук — письменник, редактор, краєзнавець, лауреат Всеукраїнської премії імені Степана Сапеляка, який особисто знав сім’ю Сапеляків, розповів про роки заслання поета на Колимі та в Хабаровському краї. Також він подарував бібліотеці свою книжку «Перейти на другий берег» із дарчим написом, розділ якої присвячений Степану Сапеляку.
Богдан Ткачик — заслужений художник України — виступив із спогадами про друга та подарував бібліотеці копію портрета Степана Сапеляка, намальованого власноруч. Орест Савка — заслужений діяч мистецтв України, режисер — розповів про глибину душі та твердість характеру Степана Сапеляка.
Оксана Гавенко — головний бібліотекар відділу міського абонементу — ознайомила присутніх із книжками Степана Сапеляка з фонду книгозбірні, серед яких є діаспорні видання (поет друкувався у США, Канаді, Німеччині, Бельгії). Майже всі книги виходили в Україні у харківському видавництві «Майдан» та містять дарчі написи автора. За збірку «Тривалий рваний зойк» Степан Сапеляк у 1993 році отримав найвищу державну нагороду — Державну премію України імені Тараса Шевченка.
Пам’ять про великого патріота залишиться у серцях його співвітчизників і слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь українців. Адже воістину — «…велич у спомині».
Оксана Гавенко, головний бібліотекар відділу міського абонементу ТОУНБ