Зимового морозного дня, 26 січня 2024 року, в концертній залі Косівської школи мистецтв зібралася численна аудиторія поціновувачів поетичного слова — письменники, журналісти, художники, освітяни, викладачі Косівської школи мистецтв, Косівського інституту ПДМ ЛНАМ, члени Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта», представники державних органів влади, громадськості — на презентацію книги відомого українського поета, члена Національної спілки письменників України Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет».
У заході взяли участь гості з Івано-Франківська: Іван Любінець — заступник директора Івано-Франківського регіонального Центру оцінювання якості освіти, Мирослав Габорак — колишній голова Івано-Франківського обкому профспілки працівників освіти, а також Юрій Плосконіс — голова Косівської територіальної громади, Оксана Мельниченко — депутатка Івано-Франківської обласної ради, отець декан Іван Близнюк — настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старого Косова.
Модератори дійства Мирослав Габорак та Іван Любінець почергово вели презентацію, цікаво розповідаючи про Богдана Томенчука та його творчість.
Богдан Томенчук — лавреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, премій імені В’ячеслава Чорновола, Івана Франка, Василя Стефаника, Володимира Свідзінського, а водночас — освітянин, директор Івано-Франківського регіонального Центру оцінювання якості освіти.
Майбутній поет народився в селі Ценяві на Коломийщині. Він математик за освітою, але поет та лірик у душі. З-під його пера вийшли в світ 13 збірок.
Презентована книжка «Вишийте, мамо, бронежилет» пішла до читача із Брустурівського видавництва «Дискурсус» наприкінці 2023 року, видана за кошти родини, Івано-Франківського обкому профспілки працівників освіти, премії ім. В.Свідзінського.
«Мені колись моя мама у 1989 році казала: «Дитино, вони вас знайдуть через 30 років». Наша стійкість у тому, що ми люди. Ми розуміємо, во ім’я чого це робиться. Я не думав видавати цю книжку, але в Городку Львівської області, де мав літературну зустріч, мене на сцені «втиснули» в куточок: «Видайте цю книжку». Я не сподівався, що набереться стільки текстів на тему війни», — так розповів Богдан Томенчук про історію написання цієї збірки.
Літературно-художнє видання на 398 сторінках вмістило понад 300 віршів — «про життя в часи, коли вишивають не сорочки чи весільні рушники, а бронежилети, а кожен вірш, — то окрема доля, яка пройшла через серце митця».
У залі хоч людно, але панує тиша і така незвичайна атмосфера, яку непросто описати словами. Це треба було відчути і побачити. Із уст поета, але з клубком у горлі та зі сльозами на очах, лунають емоційні вірші, в яких він відкриває почуття незламності нашого народу у боротьбі проти окупантів. Присутні уважно вслухалися в кожен римований рядок, який, торкаючись людських струн, зворушував до сліз, щемив серце.
А Слово поета доповнювала музика у виконанні камерного ансамблю скрипалів викладачів музичної школи мистецтв під керівництвом Дмитра Обушака та концертмейстерки Ельвіни Звіздарик. Струни наших сердець зачепила і пісня «Бийся» на слова Богдана Томенчука, що зворушливо звучала у виконанні викладачки Косівської школи мистецтв Христини Хім’як. У ній, як і в кожному його вірші, ми відчули душу і серце автора, і те, що переживає митець і Україна сьогодні.
Усі, хто брав слово, — депутатка Оксана Мельниченко, письменник Василь Шкурган, отець Іван Близнюк, шанувальниця таланту поета Любов Чупринчук — високо оцінили нове видання, подякували майстру за мужність, з якою він прийняв у своє серце сльози і біль матерів, дружин, дітей, які втратили на цій війні найдорожче — синів, чоловіків, батьків, за велику справу, яку робить поет для наших воїнів, зичили наснаги та ентузіазму, нових творчих здобутків на літературній ниві для піднесення національного духу українців та перемоги в жорстокій війні.
Учасники заходу після презентації не поспішали розходитися, більшість з них охоче спілкувалися з Б.Томенчуком і отримували разом з автографом на щойно придбаній книжці й декілька слів від автора. Зібрані кошти підуть на підтримку Збройних сил України.
«Це не пожертва — це інвестиція в майбутнє, — наголошує Богдан Томенчук. — Якщо тил не буде гідний фронту, то він рано чи пізно сам стане фронтом. І, насправді, все може виявитися трагічно пізно. Любім і бережім те, що маємо тільки ми, — Україну. Її треба і варто любити не тільки до глибини душі, а й до глибини кишені. Істина не нова, але новіших наразі не треба».
Свою щиру та благородну лепту в перемогу України над її жорстоким ворогом вносить Б. Томенчук, мандруючи українськими містами і містечками, своєю поетичними рядками збираючи кошти на допомогу ЗСУ. Зібрано вже 300 тисяч гривень, з них тільки за цю збірку — двісті тисяч.
А в Косові книжок не вистачило.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І. Пелипейка та РО «Просвіта».
Світлина на згадку про зустріч (зліва направо): Дмитро Обушак, Юрій Плосконос, Богдан Томенчук, Оксана Мельниченко, Іван Близнюк
