Вчора, 19 серпня, на свято Преображення Господа нашого Ісуса Христа, у Чортківському василіянському монастирі відбулося святкування храмового празника.
Чортків’яни відсвяткували Преображення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят Церкви Христової, встановлене на честь об’явлення божественної природи Христа Спасителя своїм учням.
Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Свято Преображення Господнього відзначається Церковою з IV століття, коли свята равноапостольна цариця Єлена побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення. Для цього свята особливим є освячення плодів. Цей древній звичай сягає VIII століття. Колоски та виноград приносили у храм на знак вдячності Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю.
А для Василіянської обителі у Чорткові, яка розташувалася неподалік автостанції під лісниною і стала окрасою міста, це свято є особливим тому, що монастирська церква освячена на честь Преображення Господнього.
З нагоди храмового свята святкову Божественну Літургію у співслужінні священиків – оо. Василіян відправив Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ — Правлячий Архиєрей Бучацької Єпархії УГКЦ. Після прочитання Євангелія на Літургії єпископ Дмитро Григорак виголосив повчальну проповідь, а після Богослужіння привітав усіх вірників та сестер-черниць з різних Згромаджень міста зі святом.
На завершення Богослужіння Владика Дмитро прочитав молитви на освячення винограду та плодів, після чого окропив приношення вірян святою водою.
Здається, що тільки у цьому невеличкому монастирському храмі отців Василіян у Чорткові, немов у сонячній криниці завжди іскриться веселковими барвами благодать Господнього Духа, торжество всеохопної любові і прощення. Тому і тягнеться сюди, наразі ще невелике, число вірян, бо він притягує їх до себе теплотою та щирістю, що одлюнює від небесних висот, і віддає у полон Христа.
Найперше, звісно, на що відразу звертаєш увагу, коли заходиш до монастирської церкви – немає у ній ні надміру помпезності та золотого оформлення інтер’єру. Але в монастирській обителі по-родинному дуже затишно, а щира молитва отців-чорноризників надихає вірних приходити сюди часто-густо, щоб очистити душу і серце від суєти прозових буднів, віднайти душевну рівновагу і духовне зцілення.
.
